Китайці на Чернігівщині: маловідома сторінка Великого терору 1937–1939 років (Відео)

26 березня 2026 р. 11:03

26 березня 2026 р. 11:03

У роки Великого терору жертвами репресій ставали не лише українці чи поляки, а й представники китайської громади, які на той час проживали на території України, зокрема й на Чернігівщині.

«Ми достеменно не знаємо точної кількості тих, хто проживав узагалі на території області. Але ми можемо констатувати, що було репресовано 32 особи в період від 1937-го до 1938 року. Велика кількість із них не була засуджена, справи були проти них припинені. Лише деякі з них отримали вирок розстрілу, деякі були засуджені до різних років ув’язнення в таборах», — Олена Лисенко, завідувачка музейно-меморіального комплексу «Лісоград» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Репресії відбувалися у межах так званої Харбінської операції НКВС. Її офіційним поясненням стала боротьба з японською розвідкою, диверсійними групами та шпигунськими мережами.

«Причина появи цієї операції… Вона носить назву Харбінська – це єдина національна операція, яка має назву не за національністю, а за містом. Це була боротьба з японським шпигунством у срср. І зважаючи на те, що все-таки розселення китайських підданих – це був Далекий Схід, поява китайських громадян на території Чернігівщини вона трішки дивує, з одного боку», — Олена Лисенко, завідувачка музейно-меморіального комплексу «Лісоград» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Під підозру потрапляли передусім ті, хто мав зв’язки з Маньчжурією або працював на Китайсько-Східній залізниці. Втім, навіть сама поява китайських громадян на Чернігівщині породила підозри в радянських спецслужб.

«Китайські піддані були доволі мобільними й відвідували велику кількість міст у срср, і це, до речі, лягло в основу обвинувачення більшості з них. Вони всі дуже погано володіли російською мовою, а українською не володіли взагалі. Інша стосується некомпетентності тогочасних чекістів, які займалися цими справами, тому що вони не залучали перекладачів і в принципі не могли адекватно комунікувати з людьми, дуже погано володіли мовою», — Олена Лисенко, завідувачка музейно-меморіального комплексу «Лісоград» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Наразі завдяки архівам відомі імена та прізвища більшості заарештованих і тих, хто керував цією операцією. Зокрема з архівних даних стало відомо, що дехто з них проживав в Ічні, Чернігові, Сновську, Бахмачі, Курилівці, Коропі, Ніжині, здебільшого вони працювали на виробничих професіях і були арештовані протягом 1937-1939 років.

«Ставлення до цих китайських підданих, які потрапили під репресивний каток, нічим не відрізнялося від ставлення до інших категорій громадян, тобто вони так само зазнавали тортур, репресій, перебували на конвеєрах і від них вимагали свідчень», — Олена Лисенко, завідувачка музейно-меморіального комплексу «Лісоград» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Утім, подальша доля більшості з них залишається невідомою.

«Імовірно, всі вони були взяті на облік, на всіх були заведені справи-формуляри, і вони були депортовані на територію Маньчжурії», — Олена Лисенко, завідувачка музейно-меморіального комплексу «Лісоград» Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Журналіст: Оксана Замятіна

Чернігівські