Колабораціонізм під час Другої світової: в Чернігові презентували архівні дослідження (Відео)

07 травня 2026 р. 19:29

07 травня 2026 р. 19:29

У Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського відбулася лекція, присвячена колабораціонізму на Чернігівщині під час Другої світової війни. Її основою стали архівно-кримінальні справи, що впродовж десятиліть були закритими для суспільства, а сьогодні допомагають дослідникам відкривати маловідомі сторінки історії регіону.

« Наша зустріч присвячена дуже такій важливій і неоднозначній темі, особливо у світлі нинішньої російсько-української війни, як тема колабораціонізму.

Основою цього дослідження є матеріали архівно-кримінальних справ, які зберігалися в секторі архівного забезпечення в Службі безпеки України в місті Чернігів. Фізично зараз більше цих справ не існує, але вони збереглися в мене в електронному вигляді»,- Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград» .

Під час лекції дослідниця розповіла про три кримінальні справи.

« Усі ці справи пов’язані між собою одним розслідуванням. Перша справа почалася ще в 1943 році, її фігурантами були військовослужбовці Чернігівського добровольчого батальйону СД, який набирався з уродженців Чернігівської області та діяв саме на її території до 1943 року.

Перша з них – це так звана справа 13. Вона почалася в 1943 році, але її, так би мовити, фіналізували тільки в 1986-му. І ще дві справи. Це справа на Григорія Шуруба, провадження по ній було в 1986 році. І справа на Миколу Дрозда. Це справа 1987 року.

Саме завдяки цим справам ми можемо це реконструювати. Тому що більшість трагедій пов’язані – це і розстріли ув’язнених у Чернігівській в’язниці, це і придушення повстання в Яцівському трудовому таборі, це і спалення населених пунктів. Це все під час радянського періоду було витіснено за межі історичного дискурсу»,- Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград» .

Окрему увагу під час лекції приділили тому, як змінювалася сама система розслідувань у Радянському Союзі. Якщо у 1940-х роках слідство було швидким і поверхневим, то у 1980-х справи почали переглядати значно детальніше.

« Ми можемо чітко вже простежити хронологію дій. Коли слідчі в 1984-87 роках повністю реконструювали, як саме виїжджав цей батальйон, як вони оточували населений пункт, як конкретно відбувався механізм знищення і спалення людей»,- Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград» .

Історикиня переконана: сьогодні такі дослідження важливі не лише для вивчення минулого. Вони можуть допомогти й сучасним розслідуванням воєнних злочинів, адже дають розуміння того, як працювати зі свідченнями та документуванням подій.

« В наш час, особливо зараз, саме злочини колаборантів дуже важливі для майбутніх розслідувань, тому що ми можемо чітко простежити вже напрацьовані алгоритми»,- Олена Лисенко – завідувачка філії музейно-меморіального комплексу «Лісоград» .

Таліна Тарасенко

Ангеліна Лабута

Чернігівські