«Сідаю на стільчик і чекаю, стояти не подужаю»: бабуся з Чернігівщині зустрічає автобуси з полоненими

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

10 травня 2026 р. 10:30

10 травня 2026 р. 10:30

Людмила Бойко автобуси з полону зустрічає на лавочці біля двору

Уся дорога від Нових Яриловичів ( Добрянська громада) від білоруського кордону і до самого Чернігова в дні обміну, коли з російського полону повертаються наші, майорить синьо-жовтими прапорами. Виходять місцеві з сіл понад трасою. Машинами, велосипедами, скутерами приїжджають з навколишніх. І купчаться вздовж узбіч.

Людмила БОЙКО з великим синьо-жовтим стягом одна сидить біля двору на лавочці на околиці Вербичів. Прапор, розповідає, привезла невістка.

— Виходжу кожен обмін, — говорить жінка. — Стояти вже не подужаю. Тому не йду у гурт. Сиджу собі на лавочці. І чекаю,

Дуже велика радість, що вони додому їдуть. У мене син у Харківській області воює. Ну, не можу я, щоб не зустрічати. А, буває, беру стільчик — маленький такий є в мене — і йду край дороги.

Пам’ятаю, улітку був обмін, що хлопців наших возили. Довезуть трошки до кордону і вертають. Кажуть росіяни нашим хлопцям: «Вас Україна не приймає». І отак туди-сюди возили. Уже біля нас були десь біля опівночі. Винесла свій стільчик до дороги і сиділа чекала.

Щоб не пропустити автобуси, Людмила має свою систему розрахунку.

— Коли кажуть, що буде обмін, дивлюсь, як автобуси з росіянами везуть у бік кордону. Так і рахую. Годину туди, та годину назад. Плюс дві — доки обміняють на кордоні. От і виходить години чотири загалом. Тоді виходжу і сиджу. Ну, і за сусідами орієнтуюся. Там групка стоїть й отам, — показує на узбіччя. — А як уже чую, що сигналить поліція, тоді виходжу на трасу і зустрічаю.

Джерело : "Вісник Ч", авторка Марина ЗАБІЯН. Фото авторки