Від ХІХ століття до сучасності: унікальні рушники з усієї Чернігівщини зберігаються в музеї в Козельці (Відео)

15 травня 2026 р. 16:14

15 травня 2026 р. 16:14

Унікальні рушники з усієї Чернігівщини вже понад 30 років зберігаються в Козелецькому музеї історії ткацтва. Окрім рушників, тут можна побачити старовинний одяг, предмети побуту та знаряддя праці, якими раніше користувалися жителі області наприкінці ХІХ – в середині ХХ століття.

Особливе місце серед експонатів належить святковим рушникам, оздобленим символічними орнаментами й традиційними кольорами.

«Бували такі рушники, які називаються старшинські, тобто вже більш такі заможні, їх вишивали червоними кольорами. А загалом святкові рушники були майже по всій Чернігівській області, вони вирізняються довжиною до трьох метрів, на них завжди зображували квіти, дерево життя, родове дерево, дерево, яке об’єднувало чи маленьку родину, чи велику державу, тому святкові більше збереглися, вони є. Вишивали їх у червоно-чорних кольорах», — Світлана Пустовар, екскурсовод Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини.

У музеї представлені різні осередки ткацтва тогочасної Чернігівщини. Серед експонатів є кролевецькі рушники, що належать до елементів нематеріальної культурної спадщини України. Перші згадки про них датуються ще другою половиною XVIII століття.

Зараз це Сумська область і місто Кролевець, місто, звідки, можна сказати, і пішло перше ткацтво. А також є басанські рушники, які вирізняються і орнаментом, і кольором своїм. І пішли вони з Бобровицького району. Там був такий місцевий житель, прогресивний дуже – Михайло Полонський, священник, який мав бажання та змогу об’єднати жінок, які хотіли навчитися ткацтву, так і була організована артіль «Червоний ткач». У нас є зразки цієї ткацької невеличкої артілі, яка недовгий час попрацювала, але свої рушники зберегла», — Світлана Пустовар, екскурсовод Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини.

Кожен осередок ткацтва мав власні орнаменти, кольори та символіку.

«Басанські – це квіти, це використання червоного та чорного кольорів, білого. Кролевецькі – це білий і червоний кольори, геометричний орнамент, зображені берегині. Берегиня – жінка, яка оберігає весь свій рід», — Світлана Пустовар, екскурсовод Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини.

У музеї можна простежити весь процес створення тканих виробів – від виготовлення нитки до готового полотна і вишитих речей.

«Можна ознайомитися навіть із виготовленням лляної нитки, з якої згодом спліталося полотно, а вже з полотна людина виготовляла ті самі вишиті рушники, ті самі вишиті хустинки, які використовували для хліба», — Світлана Пустовар, екскурсовод Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини.

Окрім старовинних експонатів, у музеї представлені й елементи сучасного ткацтва, що нині розвивається в Україні. Тут облаштований окремий куточок художника декоративного ткацтва та мистецтвознавця Сергія Нечипоренка.

«Це сучасне ткацтво, він усе своє життя присвятив відновленню, відродженню, створенню нових орнаментів як у ткацтві, так і у вишиванці. Тому його предмети, його зразки зберігаються в нашому закладі. Його персональні особисті речі, книги видані, його нагороди. Є в нас Дігтярівська фабрика, це Срібнянський район, яка працювала вже в сучасному вигляді. Тут виготовляли плахтові тканини, килими. Це вже сучасне ткацтво. У нас, так би мовити, заклад, що об’єднує минуле, теперішнє, майбутнє. Ми маємо змогу цим насолоджуватися», — Світлана Пустовар, екскурсовод Козелецького музею історії ткацтва Чернігівщини.

Журналіст: Оксана Замятіна

Оператор: Ангеліна Лабута

Чернігівські