Море, субтропіки та льодовик: якою була Чернігівщина мільйони років тому

06 липня 2026 р. 13:51

06 липня 2026 р. 13:51

У це складно повірити, адже сьогодні Чернігівщина асоціюється з безкраїми лісами, луками, озерами, річками, болотами та має помірно-континентальний клімат. Хоча останнім часом літо стає дедалі спекотнішим, а зими переважно м'якими. Водночас остаточну відповідь на питання, чи є це наслідком кліматичних змін або тимчасовою погодною аномалією, мають дати науковці.

Про це повідомляє Чернігівщина туристична.

Втім, сучасний клімат — лише один із багатьох етапів довгої історії нашої планети. Ніхто достеменно не знає, яким він буде через 100, 200 чи навіть 500 тисяч років, хоча наукові гіпотези щодо цього існують.

Близько 380–360 мільйонів років тому, у девонському періоді, значна частина території сучасної Чернігівщини перебувала в межах великого морського басейну. Про це свідчать потужні товщі девонських осадових порід, виявлені геологами в межах Дніпровсько-Донецької западини та Чернігівсько-Брагинського району.

У той час клімат був значно теплішим, а рівень Світового океану — вищим. У теплих морях жили різноманітні риби, серед яких були й далекі родичі перших наземних хребетних.

Як науковці дізнаються про давній клімат

Для реконструкції клімату Землі сотні мільйонів років тому вчені використовують палеокліматологію — науку, що аналізує природні «архіви» планети. Дослідники вивчають геологічні, біологічні та хімічні сліди, які збереглися в гірських породах і скам'янілостях.

Серед основних методів — аналіз ізотопів кисню у скам'янілих морських мушлях і коралах, дослідження осадових порід, а також льодовикових відкладень. У комплексі ці дані дозволяють визначити середні температури минулого та причини масштабних кліматичних змін.

Коли Чернігівщина нагадувала субтропіки

У мезозойську еру (252–66 мільйонів років тому), коли Землею ходили динозаври, клімат залишався переважно теплим. Територію сучасної Чернігівщини неодноразово затоплювали мілкі теплі моря.

Особливо помітний слід залишив крейдовий період. Саме тоді накопичувалися товщі крейди та мергелів, які сьогодні залягають під значною частиною області. Одним із найвідоміших геологічних об'єктів є крейдяний кар'єр поблизу Новгорода-Сіверського, де товщина крейдяних відкладів сягає 40–45 метрів, а їхній об'єм оцінюють у шість мільйонів тонн.

У палеогені (66–23 мільйони років тому) територія сучасної України, зокрема й Чернігівщини, у різні періоди нагадувала сучасні субтропіки. Тут росли теплолюбні ліси, а середньорічні температури були вищими за нинішні.

Льодовик, що змінив рельєф області

Близько 2,6 мільйона років тому розпочалася четвертинна епоха — час чергування льодовикових і міжльодовикових періодів. Саме тоді клімат Чернігівщини почав набувати сучасних рис.

Наймасштабнішим стало Дніпровське зледеніння, яке відбулося приблизно 270–150 тисяч років тому. Льодовик просунувся до території сучасного міста Дніпро, вкрив значну частину Полісся, у тому числі велику частину сучасної Чернігівської області.

Товщина льоду місцями сягала сотень метрів. Саме льодовик переносив величезні маси піску, глини та валунів, формуючи рельєф, який частково зберігся донині. У цей період почали формуватися сучасні поліські ландшафти.

Відступ льодовика та поява сучасної природи

Близько 12 тисяч років тому льодовик остаточно відступив, а клімат поступово потеплішав. На місці тундрових просторів з'явилися ліси, сформувалися долини Десни, Снова, Сейму та інших річок.

Саме тоді виникли знайомі сьогодні природні комплекси Полісся і Лісостепу, які створили умови для життя людини.

Про льодовиковий період і нині нагадують реліктові рослини, що збереглися на території Міжрічинського регіонального ландшафтного парку.

Попри суворий клімат, первісні люди вже тоді мешкали на території сучасної України, зокрема й Чернігівщини, про що свідчать археологічні знахідки. Проте це вже зовсім інша історія.

Як повідомляв MYNIZHYN , Чернігівщина є одним із небагатьох регіонів України, чиї населені пункти дали назви одразу кільком археологічним культурам . Йдеться щонайменше про Мізинську, Юхнівську та Сосницьку культури, відкриття яких мають важливе значення для вивчення давньої історії.

Чернігівські