Що робити зі старими іконами та церковними речами: поради чернігівського священника

23 липня 2026 р. 14:59

23 липня 2026 р. 14:59

Буває, що під час прибирання горища або старої хати, після купівлі нового житла чи після смерті рідних люди знаходять старі ікони або інші церковні речі. Часто вони вже пошкоджені або ж непридатні для використання, тож виникає запитання: що з ними робити?

Про те, як правильно поводитися зі святинями, в коментарі «ЧЕЛАЙН» розповів отець Роман, настоятель Чернігівського кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини. За словами священника, якщо ікону ще можна відновити, її варто реставрувати:

«Є такі ікони, які можна реставрувати, які можна привести ще до належного вигляду. Але є такі ікони чи старі церковні речі, які виходять із вжитку, з якими вже неможливо щось зробити. Багато людей приносять такі речі до церкви. У нас старший священник звершує відповідний чин: читають молитви та з благоговінням ці речі спалюють. Згідно з церковною практикою, попіл треба закопати в такому місці, де люди не ходять, наприклад під деревом, або пустити на протічну воду, щоб по ньому не топталися. Так зберігається належна шана до святині», – розповів отець Роман.

За словами отця Романа, якщо людина має можливість, вона може самостійно спалити стару ікону або іншу освячену річ:

«Спалювати можна самостійно, але обов’язково з молитвою».

Особливо болючою темою отець Роман називає використання священних зображень на подарунковому пакованні:

«Мені найважче усвідомити, коли подарунки на Миколая, Різдво чи інші свята оформлюють із зображеннями святих, хоча ми й розуміємо, що вони не освячені. Але потім солодощі з’їли, а коробки куди? Добре, якщо хтось має можливість їх спалити, але переважно люди такої можливості не мають. Я не радив би виробникам робити такі паковання».

Священник зазначив, що традиція шанобливого ставлення до святинь існувала здавна. Навіть якщо згоряла дерев’яна церква, попелище не залишали просто так.

«Коли дерев’яна церква згоряла, то колись у давнину на цвинтарі викопували яму і з молитвою захоронювали попіл. Це була символічна могила. Усе це робили для того, щоб із шаною та повагою залишити місце, по якому не будуть топтатися чи смітити», – зауважив отець Роман.

Водночас священник звертає увагу ще на одну сумну тенденцію. Після смерті старших родичів молодші покоління не завжди розуміють цінність сімейних святинь.

«Коли старше покоління відходить, інколи молодь не потребує, наприклад, великих ікон, і вони їх виносять на смітник. Буває, люди знаходять такі ікони та приносять їх до церкви», – зазначив настоятель Чернігівського кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини.

Отець Роман наголосив на тому, що навіть якщо ікона чи інша церковна річ втратила свій вигляд або більше не використовується, вона потребує шанобливого ставлення. Саме тому вірянам радять не викидати такі предмети, а приносити їх до храму або, якщо це можливо, утилізувати відповідно до церковної традиції – з молитвою та повагою.

Оксана Замятіна

Чернігівські