Чи можна законно не платити кредит під час війни : консультація юриста

29 липня 2026 р. 10:55

29 липня 2026 р. 10:55

Наша постійна рубрика: задай питання юристу

До редакції MYNIZHYN неодноразово звертаються читачі з різними питаннями, які хотіли б уточнити у юриста: спадщину під час війни, кредити, відстрочка від призову на військову службу, сімейні справи, тощо.

До прикладу – ось одне із них: " Доброго дня! Як законно не платити кредит? Чи можете підказати які права є у боржників банку під час війни?"

Раніше ми писали: Питання – відповідь: борги під час війни після смерті людини

Чи можна законно не платити кредит під час війни?

Дане питання коментує кандидат юридичних наук, доцент кафедри права та соціально-філософських наук НДУ імені М.Гоголя, доцент - Марина Ларченко.

З початку повномасштабного вторгнення багато українців опинилися у складному фінансовому становищі. Втрата роботи, вимушене переселення, пошкодження або знищення житла, мобілізація до лав Збройних Сил України – усе це нерідко унеможливлює своєчасне виконання кредитних зобов’язань. Саме тому одним із найпоширеніших запитів у мережі є питання: чи можна законно не платити кредит під час війни?

Відповідь не така однозначна, як може здатися на перший погляд. Воєнний стан сам по собі не звільняє позичальника від обов’язку повернути кредит, однак законодавство України передбачає низку гарантій, які захищають права боржників у цей непростий період.

Насамперед слід звернутися до положень Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Стаття 629 Кодексу встановлює, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Таким чином, навіть під час воєнного стану кредитний договір залишається чинним, а обов’язок повернути отримані кошти не припиняється.

Разом із тим держава запровадила спеціальні механізми захисту позичальників. Так, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, на період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов’язання за кредитним договором, укладеним із банком або іншим кредитодавцем, звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від обов’язку сплачувати неустойку (штрафи, пеню). Крім того, усі штрафні санкції та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Ось точне формулювання з ЦКУ: “У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).”

Водночас важливо розуміти, що зазначена норма не означає списання самого кредиту . Позичальник, як і раніше, повинен повернути основну суму боргу та проценти за користування кредитом, якщо інше прямо не встановлено законом або умовами договору.

Часто громадяни помилково вважають, що банк не має права вимагати повернення кредиту під час війни. Це не відповідає дійсності. Банк може нагадувати про наявність заборгованості, звертатися до суду, а після отримання відповідного рішення – ініціювати виконавче провадження. Проте здійснення таких дій повинно відбуватися виключно в межах закону та з дотриманням прав боржника.

Окрему увагу законодавець приділив захисту військовослужбовців. Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям та їх дружинам (чоловікам) під час особливого періоду не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом (за винятком окремих категорій кредитних договорів, визначених законом). Для реалізації цього права необхідно повідомити кредитора про проходження військової служби та надати документи, що підтверджують відповідний статус.

Ще одним важливим інструментом є реструктуризація кредиту . Закон не зобов’язує банки автоматично змінювати умови договору, однак більшість фінансових установ пропонують індивідуальні програми реструктуризації для позичальників, які втратили платоспроможність через наслідки війни. Це може бути зменшення щомісячного платежу, продовження строку кредитування, тимчасове відтермінування сплати основної суми боргу або інші зміни, погоджені сторонами.

Якщо позичальник об’єктивно не має можливості виконувати кредитні зобов’язання, найгіршим рішенням буде повне ігнорування банку. Значно ефективніше письмово повідомити кредитора про обставини, що перешкоджають виконанню договору, надати документи, які підтверджують втрату доходу, перебування на військовій службі чи пошкодження майна, та ініціювати переговори щодо зміни умов кредитування. Така поведінка свідчить про добросовісність боржника і нерідко дозволяє уникнути судового спору.

Отже, поширене твердження про те, що під час війни можна «законно не платити кредит», є лише частково правильним. Воєнний стан не скасовує кредитних зобов’язань, однак суттєво обмежує можливість кредиторів застосовувати фінансові санкції до боржників, а для окремих категорій громадян передбачає додаткові соціальні гарантії. Саме тому кожен позичальник повинен знати свої права, уважно аналізувати умови кредитного договору та не боятися вести конструктивний діалог із банком. У більшості випадків своєчасне звернення до кредитора дозволяє знайти правове рішення, яке буде прийнятним для обох сторін та допоможе уникнути ще більших фінансових втрат у майбутньому.

Чернігівські