«Жив спортом і надихав інших»: пам’яті чернігівського тренера Андрія Масюка (Відео)

30 липня 2026 р. 14:48

30 липня 2026 р. 14:48

Для багатьох він був не просто тренером – Андрій Масюк був наставником, колегою і людиною, до якої приходили не лише по фізичну форму, а й по підтримку. Майстер спорту України з легкої атлетики, чемпіон Європи. Понад десять років він працював тренером в одному з фітнес-клубів міста.

«Ми проводили з ним разом у залі по 12 годин, казали, що ми наші сім’ї бачимо рідше, аніж одне одного. Було багато роботи, багато клієнтів. Андрія дуже любили діти, підлітки. Він ще працював і в дитячій спортивній школі, до нього тягнулися, він був дуже добрий наставник, розумний і розважливий. І діти цінували дуже його. Я думаю, що для них, для його вихованців, це надто тяжка втрата», — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

Спорт для Андрія був не просто роботою. Він жив ним із дитинства.

«Спорт у нього був із дитинства, так само як у мене, тому ми дуже добре одне одного розуміли. Він був чемпіоном Європи з легкої атлетики і він цим жив. Тобто це не був тільки зал, це не була робота, це було його життя. І він цього не полишав, тренуючи клієнтів, він тренувався і сам. Він бігав кожного дня по 10 кілометрів у будь-яку погоду, більш-менш приємну. Це була невід’ємна частина його життя. Він справжній Спортсмен з великої літери», — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

Колеги згадують Андрія як людину скромну, ввічливу, він завжди був добрим і привітним до інших, до його думки прислухалися і клієнти, і колеги.

«Ввічливий, добрий, дуже скромний, зовсім не прагнув якоїсь відомості, завжди відгукувався, коли потребувала поради, допомагав, він був розумний як чоловік, як наставник, він вмів подавати свою думку дуже влучно. До нього прислухалися не лише його клієнти, діти, але й ми, колеги», — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

Андрій здавався абсолютно здоровим. За словами колеги, за всі роки роботи він майже ніколи не хворів і не брав лікарняних.

«Андрій був здоровою людиною, як і всі ми до певного часу. Він не хворів навіть на нежить. Наскільки я пам’ятаю, за всі роки він не брав ніколи лікарняних. Знаю тільки з розповіді нашого директора, що він звернувся до лікарні з болем у животі з підозрою на апендицит», — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

Востаннє Владислава спілкувалася з Андрієм за три дні до того, як він потрапив до лікарні.

«Він був на роботі, працював, усе було добре, можливо, його щось тривожило, але він був терплячий, достатньо стриманий, і ніколи про свої проблеми не говорив. На вигляд він був здоровою людиною», — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

За інформацією, яку оприлюднила адміністрація мережі фітнес-клубів, на початку липня Андрія госпіталізували до Чернігівської міської лікарні №2. Згодом його стан різко погіршився.

«Його перевели в інститут Шалімова, і на лікування ми почали збирати кошти. З’явилася надія. Буквально за день чи два було зібрано пів мільйона гривень друзями, клієнтами, знайомими. Це було щось неймовірне. Тільки така людина могла створити такий резонанс. Ми сподівалися все ж таки на диво. Але дива не сталось. Це справді страшна втрата. Втрата не тільки для його вихованців, для його клієнтів, для керівництва клубу. Він був одним із найкращих тренерів насправді. І його цінували»\ — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

17 липня серце Андрія Масюка зупинилося. Його смерть стала великою втратою для родини, колег, вихованців і всіх, хто знав його. Перед похованням Владиславі наснився Андрій.

«Він, як і ми всі, спортсмени, любив спортивний одяг, гарний, зручний. У нього були улюблені кросівки. І він виходить із тренерської і каже: дивися, які я купив собі кросівки. Я кажу, що вони старі. А він відповів, що вони найулюбленіші. І тому я якось за покликом попросила з чоловічої роздягальні кросівки, і ми поклали їх до труни», — — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

18 липня в Чернігові попрощалися з Андрієм Масюком. Провести його в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги, вихованці та знайомі.

«Він дуже був привітний, він умів посміхатися щиро, просто та по-людськи. У нього не було поганого настрою, і тому всі, хто його пам’ятатиме, пам’ятатиме усміхненим, таким, як у нас на фото», — Владислава Рогачова, тренерка, колега Андрія Масюка.

Журналіст: Оксана Замятіна

Оператор: Ангеліна Лабута

Чернігівські