Поки порти стоять — на Чернігівщині аграрії вичікують із продажем зерна

07 серпня 2026 р. 23:53

07 серпня 2026 р. 23:53

Фото ілюстративне

В Україні триває збір озимої пшениці. Але зупинка експорту через порти та низькі закупівельні ціни призвели до того, що на Чернігівщині та Одещині, регіонах, де є найвищі по Україні показники жнив, аграрії подекуди навіть припиняють збір урожаю, адже немає складських приміщень для зберігання зерна. Але якщо одесити поки не знають, як отримати зиск з врожаю, то чернігівці вже дещо придумали.

Про це повідомляє профільний ресурс AgroPortal.ua із посиланням на менеджера агротехнологій із засобів захисту рослин Віктора Сонця.

«Порти не працюють, ціна на пшеницю коливається від 6,5 до 9,2 тис. грн за тонну залежно від класності. Щоб культура вийшла на «нульову» собівартість, потрібно мати урожайність близько 5 т/га. Наразі перше місце за врожайністю озимої пшениці посідають Тернопільщина та Сумщина з показником 6-6,5 т/га, а найбільший вал зібрано на Одещині».

Проте, за словами експерта, Чернігівщині теж є чим похизуватися: тут аграрії збирають пшеницю другого класу з урожайністю під 6 т/га. Фермери, які не мають складських приміщень, реалізують збіжжя для хлібопекарської галузі.

Про те, що чимало фермерів змушені притримати врожай - повідомляє і відомий агроменеджер, який родом із Чернігівщини, власне, де його компанія і жнивує зараз, Алекс Лисиця. Проте, з хорошого, в росії теж великі затримки. І так, він спеціально вживає слово росія саме з маленької літери:

- Затримки збору врожаю на півдні рф заслуговують на увагу. росія, найбільший у світі експортер пшениці, повідомляє про затримки збору врожаю на 7–14 днів, при цьому до 1 липня було зібрано лише близько третини минулорічної площі. Погана погода, дефіцит палива, який, як повідомляється, пов'язаний з атаками українських безпілотників, та вищі логістичні витрати уповільнюють операції.

Якщо ці проблеми збережуться, це може вплинути на якість зерна та експортні поставки, що матиме наслідки для світових цін на пшеницю та торговельних потоків. Я думаю, що наші польські друзі-фермери не будуть незадоволені зростанням цін на пшеницю.

Наразі профільне міністерство разом із урядом розглядають механізм пільгового кредитування аграріїв під заставу зерна для проведення осінньої кампанії та можливості дочекатися прийнятної ціни на власну продукцію.

Так, опрацьовується механізм пролонгації пільгового кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» під обігові цілі, використання державних гарантій та пом'якшення умов кредитування для аграріїв під посівну кампанію 2027 року.

А ще в пріоритеті - альтернативні рішення, зокрема, щодо сплаву по Дунаю. За час повномасштабної війни на західному кордоні України було створено понад десять нових сухих портів, які вже найближчим часом забезпечуватимуть додаткові можливості для перевалки та експорту української продукції.

В свою чергу, очільник міністерства Тарас Висоцький вважає - розблокувати порти можна, але потрібна міжнародна підтримка.

«Сукупні втрати агросектору з 2022 року вже перевищили $90 млрд, а площі ріллі скоротилися майже на чверть. Попри це, агросектор тримає економіку – у ньому працює 20% усіх зайнятих українців, галузь формує близько 56% експортної виручки країни. Наше найтерміновіше завдання сьогодні – відновлення безпечного судноплавства та повноцінного експорту з портів Великої Одеси. Альтернативи цьому шляху в середньостроковій перспективі немає. Закликаю кожного посла активно залучати міжнародну підтримку для захисту нашої логістики, адже це питання глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Тарас Висоцький.

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Купують українську техніку й отримують компенсацію: як держава підтримує аграріїв Чернігівщини
• Чернігівські аграрії розраховують зберегти врожай у… рукавах
• Як вродила картопля на Чернігівщині і чому аграрії не поспішають її продавати

Схожі новини

Чернігівські