Консультує юрист. Домашні тварини: права та відповідальність власників

17 серпня 2026 р. 13:12

17 серпня 2026 р. 13:12

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» прийнятий ще двадцять років тому – в лютому 2006 року. До цього головного нормативного акта постійно вносилися важливі зміни та доповнення, спрямовані на посилення відповідальності за негуманне ставлення до чотирилапих друзів. З липня нинішнього року закон діє з урахуванням міжнародних стандартів.

Про дотримання норм чинного законодавства щодо охорони тварин, про права, обов’язки та відповідальність їх власників наша розмова із правником, кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри бізнесу, адміністрування та права Університету трансформації майбутнього Олександром Красногором.

- Олександре Володимировичу, чим продиктована низка змін до згаданого закону та які ще нормативно правові акти зобов’язують громадян захищати «братів наших менших»?

- Насамперед зазначу, що чинне законодавство щодо захисту домашніх тварин наближається до європейських стандартів і триває новий етап реформи щодо їх утримання й ветеринарного супроводу.

Національне законодавство про охорону тварин базується не тільки на Законі України «Про захист тварин від жорстокого поводження», а й ЗУ «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», «Про мисливське господарство та полювання» й інших виданих відповідно до них підзаконних нормативно – правових актах».

А ще на статтях Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України. Як бачимо, захист тварин і заборона жорстокого поводження, побиття та каліцтво, залишення тварин напризволяще, жебракування з тваринами регулюється ґрунтовно та всебічно. Відповідальність за порушення - штрафи й покарання у вигляді обмеження волі на різні терміни перебування за ґратами.

- Олександре Володимировичу, конкретизуйте, будь ласка, деякі положення.

- Головний закон визначає гуманні правила утримання, транспортування, евтаназії та забороняє використання тварин для деяких видовищних заходів.

Стаття 299 Кримінального кодексу України передбачає покарання за жорстоке поводження з хребетними тваринами, що призвело до каліцтва чи загибелі. Стаття 89 Кодексу України про адміністративні порушення регулює відповідальність за знущання без тяжких наслідків або залишення тварин напризволяще.

- Як законодавство трактує жорстоке поводження з домашніми тваринами?

- Жорстокі методи – це побиття тварин, їх отруєння або використання електрошокерів (окрім спецзасобів дресування за встановленими правилами). Забороняється також влаштовувати бої собак, нацьковувати тварин одна на одну та на інших тварин із хуліганських чи корисливих мотивів. Також використовувати тварин для жебракування.

Як правило, евтаназія – гуманний метод умертвіння тварин, адже виключає їх передсмертні страждання. Що ж до жорстокого умертвіння тварин – це смерть тварин без застосування знеболювальних засобів, які запобігають відчуттю тваринами болю й страху. Закон це чітко розмежовує.

- Побіжно ми вже торкнулися відповідальності за порушення законодавства. Які суми штрафів?

- Відповідно до Адміністративного кодексу штраф за порушення норм закону - від 3400 до 5100 гривень із конфіскацією тварини, над якою вчиняли насилля, якщо їй загрожує небезпека. За повторні порушення суми зростають.

- Кримінальна відповідальність суворіша?

- Так, за знущання з тварини можна опинитися за ґратами, якщо жорстоке поводження спричинило каліцтво чи загибель. Термін ув’язнення залежить від тяжкості злочину, ступеня жорстокості чи знущання в присутності дітей: від 1 року до трьох чи восьми років.

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», як я вже говорив, покликаний захистити тварин «від страждань і загибелі унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їхніх природних прав та укріплення моральності й гуманності». Передбачена відповідальність і за жорстоке поводження з безпритульними тваринами.

- На мою думку, варто озвучити поняття «домашні тварини». Як трактує його згаданий закон?

- Згідно зі статтею 1, «домашні тварини – собаки, коти й інші тварини, котрі протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються та розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі».

Визначення складнувате, бо здебільшого домашні улюбленці – коти та цуцики різних порід.

- Останнім часом чимало дискусій про утримання домашніх собак на прив’язі. Нібито законодавство забороняє утримувати їх на ланцюгу.

- Такі ствердження – нагнітання емоцій. Повної заборони на утримання собак на прив’язі законодавство не встановлює. Ще з 2021 року визначено конкретні вимоги, яких повинні дотримуватися власники. Заборонено залишати собак на прив’язі, якщо довжина її менша за 20 метрів або без доступу тварини до води та їжі. Для сторожових собак – менш як 10 метрів.

Забороняється залишати домашню тварину без нагляду у громадських місцях чи місцях скупчення людей (поблизу зупинок, магазинів), а також прив’язувати тварин до транспортних засобів і примушувати до бігу за моторними транспортними засобами.

- Власники тварин можуть гуляти з ними на вулиці чи деінде?

- Особи, які утримують домашніх тварин, відповідно до статті 9 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» мають право «з’являтися з ними поза місцями їх постійного утримання». Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Обов’язкова вимога – наявність повідця для здійснення вигулу собак й інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин. А ще - наявність намордника з ідентифікаційними позначками. Насамперед на собаках, включених до Переліку небезпечних порід. Заборонено залишати тварину без нагляду власників.

Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту тварин.

- Все ж трапляються в людних місцях конфлікти та непорозуміння. Собаки, буває, кусають людей і навіть дітей. Що робити у такому випадку?

- Органи Національної поліції України здійснюють нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин, зокрема собак, у громадських місцях, за дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживають заходів у разі порушення законодавства.

Поліцейські у порядку, встановленому ЗУ «Про національну поліцію», мають право на застосування вогнепальної зброї для відбиття нападу тварин, які загрожують життю й здоров’ю особи чи поліцейського. Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля, котрі мають право складати відповідні протоколи.

- Літні дні спекотні. Люди всіляко рятуються від сонячних променів, від високих температур. Чи можна врятувати від спеки домашніх улюбленців?

- Законодавство забороняє залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря понад 20 градусів С та менш як 5 градусів С. Незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря понад 20 градусів С або менш як 0 градусів С.

Відповідальне ставлення до тварин і дотримання вимог законодавства – основа благополуччя та гуманного поводження власників із ними. Якщо міжнародні норми та правила щодо захисту тварин домінують над національним законодавством, то в Україні застосовуються правила міжнародного договору.

- Нині говорять навіть про особисті кордони чотирилапих улюбленців.

- Закономірно, адже домашні тварини вважаються повноправними членами родини. Їх люблять і дорослі, й діти. Котики та цуцики – живі істоти, а не предмети розваги. Законодавство забороняє не лише бити чи калічити домашніх тварин, дресувати у спосіб, який завдає шкоди здоров’ю чи загальному її стану, але й дарувати їх як призи, премії та нагороди.

Доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благ та, покращанню якості їхнього життя – ознаки моральності й цивілізованості їхніх власників.

Чернігівські