вологість:
тиск:
вітер:
Козаки, селяни та міщани: хто населяв Чернігівщину в минулому
Яке населення проживало на Чернігівщині, можна простежити, спираючись на писемні або документальні джерела. Але ця інформація буде переважно про Чернігів, містечка області та великі села.
Про це повідомляє ЧеLine.
Дані датовано другою половиною XVII – початком XVIII сторіччя, коли в документах (переважно це реєстри, переписи) зустрічаємо багато прізвищ. Здебільшого це українські прізвища – тих українців, які населяли Чернігово-Сіверщину, її північ – Стародубщину. Метричні книги (записи про народження, хрещення, смерть) ХІХ – початку ХХ ст. містять аналогічний матеріал. Основні документи зберігаються в Державному архіві Чернігівської області.
Згідно з цією інформацією, в населених пунктах Чернігівщини проживали здебільшого представники таких верств населення, як козацтво і селянство. А в більших населених пунктах, окрім названих, були представники таких станів, як міщанство та купецтво, вони займалися торгівлею. Але таких людей було не дуже багато.
Мешкали тут і представники духовенства, однак це були одна чи дві родини священників на населений пункт. І були вони освіченими людьми, як і деякі представники козацького стану, зазвичай місцева сотенна старшина.
«Але тенденція того часу була такою: якщо люди жили в селі, то мало куди переїжджали. Максимум дівчата чи жінки могли вийти заміж у сусіднє село. А чоловік, якщо відслужив у солдатах, то повертався до села. Тим паче у часи кріпацтва, в ХІХ сторіччі.
Відчутної внутрішньої міграції практично не було. І документальні джерела значною мірою це підтверджують. Зокрема, реєстри козацьких полків або різноманітні переписи населення, метричні книги.
І ще одна відмінність, порівняно з сучасними часами: більшість населення проживала в сільській місцевості. Займалися землеробством, яке поєднувалося з тваринництвом, садівництвом, бджільництвом, різними напрямами ремісництва, полюванням, торгівлею», – зазначив Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського.
Але проблема в тому, що писемних документальних джерел, на які можна спиратися, досліджуючи цю проблематику, небагато. Бо через різні катаклізми, зокрема війни, багато документів просто знищено. Адже папір – це, на жаль, матеріал, який дуже легко можна знищити.
Як повідомляв MYNIZHYN , коли ми чуємо «Чорна рада», то одразу згадуємо уроки історії, роман Пантелеймона Куліша та боротьбу за гетьманську булаву. Для України ця подія стала однією з найважливіших у добу «Руїни». Але чи замислювалися ви, що означала «Чорна рада» для самого Ніжина ?
Новини рубріки
Ворожа атака на Чернігів: кількість постраждалих зросла до 20, серед них — троє дітей
24 серпня 2026 р. 16:17
Хто проживав на Чернігівщині понад 300 років тому
24 серпня 2026 р. 16:17
У Чернігові ліквідували пожежу у багатоповерхівці, спричинену ворожою атакою (Фото, Відео)
24 серпня 2026 р. 15:47