Що робити, коли дорослі діти не дружні: розмова з психологом

27 серпня 2026 р. 09:42

27 серпня 2026 р. 09:42

Наша постійна рубрика: розмова з психологом.

Час від часу на сторінках нашого сайту ми публікуємо розмови з ніжинськими фахівцями – психологами та юристами: озвучуємо коментарі та поради експертів у відповідь на запитання, які надсилають читачі.

Раніше ми писали: Психолог радить, як впоратися з моральним виснаженням

Сьогодні запитання від читачів, яке виникає час від часу напевно не у одній родині:

«Доброго дня! У мене двоє дітей і вони і в дитинстві і зараз зовсім не дружні, скоріше, як чужі люди. Росли в одній сім'ї, однаково виховувались. Від чого це залежить і чи взагалі можна якось вплинути (хоч трохи змінити)  цю ситуацію, чи ні? Діти вже дорослі.»

Читачам MYNIZHYN.com дане питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

Одна сім’я, одне виховання – але зовсім різні стосунки. І це не значить, що батьки щось зробили неправильно.

По-перше, близькість між братами й сестрами не формується автоматично лише тому, що вони росли під одним дахом, адже на неї впливають темперамент, різниця у віці, особливості характеру, життєвий досвід, конкуренція за увагу батьків та те, як саме складалися стосунки між дітьми в різні періоди життя.

По-друге те, що «однаково виховували» зовсім не означає «однаково сприймали сім’ю та стосунки у ній». Діти можуть по-різному сприймати ті самі події, слова батьків, правила та ставлення до себе.

Чи можна щось змінити, якщо діти вже дорослі?

Так, але не варто ставити мету «змусити їх дружити». У дорослому віці кожен має право сам визначати, наскільки близькими будуть його стосунки з братом чи сестрою.

Що можуть зробити батьки?

🔹 Не порівнювати дітей і не нагадувати: «Ви ж рідні, повинні дружити», оскільки такий тиск часто викликає протилежну реакцію.

🔹 Не ставати посередником у конфліктах дорослих дітей і не передавати претензії одного іншому.

🔹 Створювати можливості для нейтрального, позитивного контакту – спільної сімейної події, зустрічі, допомоги батькам, але без примусу до «відвертої розмови».

🔹 Якщо між дітьми є давня образа або конфлікт, краще не з’ясовувати, хто винен, а спробувати зрозуміти: що кожен із них переживає зараз?

Іноді стосунки не стають дуже близькими – і це теж варіант норми. Метою може бути не дружба, а повага, прийняття та можливість спокійно залишатися родиною.

Якщо ж відчуження болить усім і ви бачите готовність дітей щось змінити, сімейна консультація психолога може допомогти безпечно розібратися в причинах дистанції та зробити перші кроки назустріч.

Від редакції:

Нагадуємо, аби озвучити своє питання і отримати на нього безкоштовну відповідь наших експертів – пишіть нам на пошту: [email protected]

За бажанням читачів, ми можемо не озвучувати ваші прізвища та імена.

Наші експерти:

кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, фахівець з кібербезпеки, доцент - Марина Ларченко.

Раніше ми писали:

Як поводити себе з друзями, які втратили твою довіру? Якщо друг виявився - і не друг і не ворог, а так...

Чернігівські