14-річний хлопець захлинувся блювотою: односелець вивіз його у ліс «копійкою»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

06 вересня 2026 р. 22:17

06 вересня 2026 р. 22:17

Костянтин Волощук

19 серпня, на Спаса за старим стилем, у селі Тараса Шевченка Любецької громади ховали 14-річного Костянтина Волощука. Хлопець пішов з дому 13 серпня. Про те, що він мертвий, батьки дізналися через чотири доби. Тіло хлопця 38-річний Максим ВОЛКОВ, односелець, вивіз за село.

Перший день. Пішов на заробіток

— Син з дому вийшов у четвер увечері, — каже Тетяна ВОЛОЩУК, мати загиблого хлопця. — З мого телефона ще дзвонив. Я поїхала на город накопати картоплі, вибрати кабачків. Зайшла до подруги, занесла кукурудзи. Постояли, поговорили.

Костя вдень допомагав Максиму Волкову возити солому. Забирали у тих, кому не потрібна. Ще продали машину дров, треба було відвезти. Костик підробляв. Собі й батьку купив телефони. Ще й говорив: «Це буде пам’ять про мене». Збирав гроші, щоб відремонтувати мопед.

У цей день сказав, що роботи багато, заночує в Максима. Раніше він так робив. Дружив з Ромою, пасинком цього Максима Волкова. І Рома в нас часто бував. Можна сказати, їли з однієї миски. Максим дружив з моїм старшим сином. Я дружила з його матір’ю. Ніякої поганої думки не могло закрастися.

Другий день. Пошуки

— Я працюю на фермі, доглядаю за телятами, — розповідає Тетяна про події наступного дня. — На роботі зранку, в обід і ввечері. О пів на четверту ранку пішла на ферму. О дев’ятій поверталась додому. Карина, дружина цього Максима, ішла з дітками в медпункт, на огляд. Спитала її: «Костик у тебе?» «Так. Спить. У них ще причіп не розгружений. Ще поїдуть».

В обід повернулася на роботу. Наше підприємство годує працівників. Ніна Руденко, завферми, покликала їсти. Кажу: «У мене картопля тушкована на плиті ще гаряча стоїть. Ще й хлопців не бачила». «Та що та картопля, пішли суп їсти». Після обіду прибігла додому. Прийшла до нас сестрина онука. Каже: «Максим Волков п’яний. З пляшкою ходить селом, шукає Костю». А він же з ним повинен бути.

Стривожилася. Поїхала до них. Одна хата стара. Друга навпроти нова. Зайшла у двір старої хати. Там їхні діти гуляли. Сидів дід з Клонова, якому вони допомагали.

Сказали, що ніхто Костю з вчорашнього дня не бачив. Пішла до Карини, знову питаю: «Де Костя?» Коли вона прийшла з медпункту, не було ні машини, ні Кості, ні її чоловіка. А оце, о другій дня Максим був удома п’яний. Спить. Минуло кілька хвилин. З вулиці я побачила, як Максим біг за хату. Зрозуміла, щось не так. Повертаючись на роботу, подзвонила чоловіку. Тоді працювала без вихідних, бо напарниця у відпустці. Сергій зустрів мене на прохідній о шостій вечора.

Знову пішли до Волкових. Карина каже: «Максим спить». Викликала її сина Рому з Чернігова. Прилетів. Об’їздив усіх, кого знав. Ніде Кості не було. Слід обривався в них.

Чоловік узяв їхню машину, поїхали в інші села. Аж до Славутича. До о пів на дванадцяту ночі шукали. Я всі кущі, заброшки в селі обходила з лабрадором Деніком.

Сергій та Тетяна Волощуки, батьки померлого Костянтина

Третій день. Поліція

— На початку сьомої ранку подзвонила в поліцію, — описує ранок третього дня. — Усі кінці обривалися на білій «копійці» Волкових, — повторює. — Приїхали дві чи три машини. Розпитували сусідів. Збирали плітки в селі. Доки не приїхав наш дільничний, Копич. Тоді з’їхалось багато машин і почалися пошуки. Викликали кінологів, ДСНС, теж з пошуковою собакою. З’їхалися прикордонники, дронщики. Запускали два дрони, але слідів дитини не було. Шукали в селі. Я кричала, щоб шукали в Клонові. Бо там вони працювали. Телефонний зв’язок теж там обірвався. Сусідка бачила, що Максим у діда пив. А Костя сидів на лавці і блював. А потім сів у Максимову білу «копійку». Чому вона не подзвонила мені, не сказала, що дитина в такому стані з п’яним мужиком?

Максим запевняв, що Кості не бачив. Коли прокинувся, казав, що його вже не було.

— Кажуть, доки Костю шукали, Максим приходив до вас, просив пробачення.

— Було таке. У п’ятницю ввечері. Прийшов п’яний з пляшкою. Я була в кухні. Став на коліна: «Тьотя Таня, простіть мене». За що, не сказав. На похорон Кості приходила його дружина. Але люди попросили її піти.

Четвертий день. Батьки про все дізналися

— У неділю зранку пошуки продовжилися. У цей час, доки шукали Костю, у відділку поліції Максим вже зізнавався, куди подів тіло. Дівчина, яка була на слідчому експерименті, розказувала, як він витягував Костика з машини, закидав на плече. Заніс у хащі і кинув. Тіло прикидав гіллям. Капці з килимками з машини закинув у поле, у кукурудзу. За Клоневим, у хащах. Салон машини вимив з хлоркою.

— За чотири кілометри від дому, — додає Сергій, батько. — Вивозив або вночі в четвер, або в п’ятницю зранку, — показує польову дорогу, якою Максим вивозив тіло Кості. — Другий раз їду на те місце, — розгублено шукає між кукурудзою та лісом. — Канавка біля стовпчиків з червоної цегли, — називає орієнтир.

— Ми цього ще не знали. Між пошуками ще ходила на роботу, — описує Тетяна події неділі. — Про те, що він зізнався і показав місце, сказали поліціянти ввечері.

Уже вся ферма, усе село знало. А мені ніхто не сказав. Коли це почула, ледь не втратила свідомість. Хоча в душі боялася, бо дитини нема четверту добу. Удома мене накачали ліками. Стан трохи притупився.

— Кажуть, у четвер Максим купував спирт. Разом пили. Кості стало погано, блював. Максим пішов спати додому, а Костя ночував у машині. Наступного дня Максим побачив, що Костя в машині вже мертвий.

— Бачили, що купував півтора літра спирту. Ще пиво. Начебто з ним ще був друг Женя. Він розказував, що пив пиво. А Максим Кості казав: «Ти що, малий? Давай по чарці».

Той дядько, у якого вони грузили солому, запрошував їх за стіл. Там Костя з Максимом випив чарку, — переказує розмови Тетяна. — Йому тоді вже стало погано. Можливо, і була та півторачка спирту. Але Максим з нею ходив селом уже без Кості.

— Від чого помер Костя?

— У морзі написали: «Алкогольне сп’яніння, — читає з телефона довідку батько. — Механічна асфіксія через удушення та блювотину». Захлинувся блювотними масами. Не знаємо, коли помер, — закриває очі руками. — Дві доби пролежав у лісі. Голова була в крові. Тільки не знаємо, чому.

У Тетяни з Сергієм двоє спільних дітей, Ярослав і Костя. Від першого шлюбу в Тетяни — Олена та Микола.

— Костя був шебутний, неслухняний. Не приховувала, що трохи проблемний. Не знала, як відмовити, щоб не ходив до того Волкова. Як працював на пилорамі, не ходив. А Волкова вже відпустили, удома.

«Перелякався. Тепер мені з цим жити»

20 серпня в обід Максим Волков удома.

— Перелякався, — відповідає на питання, чому вивіз Костянтина в ліс. — Ніколи такого не бачив. Ми були після гулянки. Не вперше. Пити його не змушував. Випивав не тільки зі мною, зі своїми ровесниками теж.

— Чому додому не відправили?

— Костя вже пішов відпочивати, а я далі гуляв. Не пам’ятаю, як додому повернувся.

— Що пили того вечора?

— Спирт. Таке наше сільське життя. Він мені допомагав. Разом заробляли гроші.

— Скільки Костя випив?

— Дуже багато. Цілий день возили солому. Працювали і випивали. Увечері ще добавили.

— Коли він помер?

— З четверга на п’ятницю ми гуляли в сусідньому селі. Додому приїхали вночі. Він залишився спати в машині. Я пішов додому. Коли зранку вийшов, він був у машині. Підійшов, потрогав. Але він уже був неживий. Я дуже перелякався, не знав, що робити. Поліціянти до мене приїжджають, допитують. Я вдома, не ховаюся. Батьки Кості не хочуть зі мною розмовляти. Для їхньої родини я ворог. Я розумію це. Тепер з цим жити.

* * *

— За висновками судово-медичної експертизи, смерть настала внаслідок асфіксії через аспірацію блювотними масами, — підтвердила Наталія СЛАБЕНЯК, речниця Нацполіції в області. — За фактом смерті неповнолітнього поліція розслідує кримінальні провадження за статтею 115 Кримінального кодексу «Умисне вбивство, з приміткою нещасний випадок» та за статтею 135 Кримінального кодексу «Залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи». Карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

Джерело : "Вісник Ч", авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото авторки