Візерунок, якому 18 тисяч років: науковці розкрили секрет унікальни

19 вересня 2026 р. 11:52

19 вересня 2026 р. 11:52

Міжнародна команда науковців дослідила 18 палеолітичних фігурок із бивня мамонта, знайдених понад століття тому на Мізинській стоянці на Чернігівщині. Сучасні методи дозволили побачити те, що раніше залишалося непоміченим: орнаменти на так званих мізинських «Венерах» були не випадковими — давні майстри створювали їх, орієнтуючись на природну структуру самого бивня.

Про результати дослідження повідомила команда ГО «Архаїка». Наукову роботу опублікували в журналі Heritage Science.

Фігурки роздивилися під мікроскопом і перевели у 3D

До міжнародної команди увійшли дослідники з України, Норвегії, Великої Британії та Німеччини. Очолив дослідження Симон Радченко.

Учені вивчили під мікроскопом орнаменти на 18 фігурках, а для шести артефактів створили тривимірні моделі.

Цифрове документування провели в межах проєкту Ukrainian Heritage Digitisation and Dissemination Initiative. Його реалізували українська ГО «Архаїка» та американська ГО «CyArk» за підтримки Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини.

Через загрозу для української культурної спадщини внаслідок російських атак Національний музей історії України надав дослідникам обмежений доступ до унікальних артефактів. Це дозволило вперше провести їх високоякісне цифрове документування.

Давні майстри використовували структуру бивня як частину малюнка

Дослідження показало, що візерунки на фігурках були ретельно продуманими. Майстри кам'яної доби враховували природну структуру мамонтового бивня та поєднували двовимірний орнамент із тривимірною формою самого виробу.

Науковці вважають, що це свідчить про значно вищий рівень складності палеолітичного мистецтва, ніж припускали раніше.

«Наше дослідження допомагає розкрити складну історію розвитку мистецтва в Європі — від найменшого штриха на поверхні бивня до непомічених раніше особливостей тисячолітнього розвитку мистецтва», — зазначив керівник дослідження Симон Радченко.

Такого візерунка більше не повторили ніде в Європі

Дослідники також порівняли час появи жіночих фігурок у Європі протягом періоду від 44 до 12 тисяч років тому.

Вони дійшли висновку, що мізинські «Венери» з'явилися на новому етапі розвитку палеолітичного мистецтва — одразу після пікового похолодання льодовикового періоду. За висновками дослідників, саме ці фігурки були першими в Європі, вирізьбленими із застосуванням нових технік і стилів.

При цьому пізніші європейські стилі не повторили характерного мізинського візерунка — він залишився особливістю знахідок із Чернігівщини.

Професорка Університету Йорка Емі Літтл зазначила, що відкриття допомагає зрозуміти не лише техніку давніх майстрів, а й те, як люди палеоліту сприймали матеріал, з яким працювали. Мамонт для них був не лише джерелом кістки та бивня, а й частиною мистецького задуму.

Мізинські артефакти, створені близько 18 тисяч років тому, таким чином продовжують відкривати нові деталі про людей, які жили на території сучасної Чернігівщини ще в добу палеоліту.

Нагадаємо, що у Ніжині "ожили" герої творів Гоголя . Цьогоріч виповнюється 145 років від дня відкриття пам’ятника видатному українському письменнику. Це перший пам’ятник Миколі Гоголю не лише в Україні, а й у світі.

Чернігівські