вологість:
тиск:
вітер:
На Чернігівщині росте рідкісна рослина, що збереглася з дольодовиково
20 вересня 2026 р. 10:55
20 вересня 2026 р. 10:55
На болотах Чернігівщини можна зустріти шейхцерію болотну, або болотянку звичайну — надзвичайно рідкісну рослину, яку називають третинним реліктом, що зберігся з дольодовикової епохи. Чернігівська область є південною межею її світового ареалу.
Про це розповіли на туристичному порталі «Чернігівщина туристична».
Шейхцерія росте лише у малопорушених людиною болотяних масивах. Їй необхідні чисті, неосушені та бідні на поживні речовини болота з певним рівнем кислотності. Якщо водойма починає пересихати або забруднюватися, рослина зникає однією з перших. Саме тому її називають своєрідним індикатором стану дикої природи.
Де її знаходили на Чернігівщині
Побачити шейхцерію у природі непросто. Вона росте у важкодоступних топких місцях, а поза періодом цвітіння зовні нагадує звичайну осоку або ситник.
За інформацією «Чернігівщини туристичної», науковці описували цю рослину в кількох місцях області:
- у «Зозулиному болоті» на території Мезинського національного природного парку;
- у «Бондарівському болоті» на території Міжріченського регіонального ландшафтного парку;
- на окремих неосушених ділянках Замглайського болотного масиву на Ріпкинщині.
Допомагає формувати болотний торф
Шейхцерія має довгі й міцні повзучі кореневища. Переплітаючись між собою та зі сфагновими мохами, вони формують своєрідний живий килим на поверхні води — сфагновий плав.
Після відмирання рештки рослини через кисле та безкисневе середовище не розкладаються повністю. Вони поступово накопичуються та беруть участь у формуванні болотного торфу.
Однією з найцікавіших особливостей шейхцерії є її плоди. Після цвітіння утворюються здуті шкірясті листянки з гострими «носиками», які нагадують маленькі трикутні зірочки або мішечки. Вони заповнені повітрям, тому не тонуть і можуть поширюватися водою.
Восени надземна частина шейхцерії змінює забарвлення із зеленого на іржаво-жовте або буре та поступово відмирає. Кореневище залишається під шаром сфагнового моху й переживає зиму, а навесні дає нові пагони.
Шейхцерія болотна занесена до Червоної книги України та охороняється у низці європейських країн.
Нагадаємо, що Міжнародна команда науковців дослідила 18 палеолітичних фігурок із бивня мамонта, знайдених понад століття тому на Мізинській стоянці на Чернігівщині . Сучасні методи дозволили побачити те, що раніше залишалося непоміченим: орнаменти на так званих мізинських «Венерах» були не випадковими — давні майстри створювали їх, орієнтуючись на природну структуру самого бивня.
Джерело: mynizhyn.com
Новини рубріки
Чому закрили садочки, посилення оборони і промоція Чернігова в соцмережах: підсумки сесії міськради
20 вересня 2026 р. 10:20
На Чернігівщині за добу сталося шість пожеж: п'ять — у житловому секторі
20 вересня 2026 р. 09:56
Коли справді потрібна операція: хірург Ніжинської міської лікарн
20 вересня 2026 р. 09:56