Лукашенко тренує тероборону за 20 кілометрів від Чернігівщини: «прорив кордону» і на що реально здатна армія Білорусі

23 вересня 2026 р. 09:41

23 вересня 2026 р. 09:41

У сусідній із Чернігівщиною Гомельській області Білорусі завершилася активна фаза масштабних навчань територіальної оборони. Особливої уваги вони заслуговують через географію: один із головних практичних епізодів провели біля села Калініна на трасі, яка веде з Гомеля у напрямку українського кордону та Чернігова.

Від укріпленого району, де відбувалися навчання, до державного кордону України – близько 20 кілометрів. Причому з українського боку це вже Чернігівська область: дорога М8/Е95 з Гомеля виходить до білоруського пункту «Нова Гута», навпроти якого розташований пункт пропуску «Нові Яриловичі» у Чернігівському районі.

Фактично військові заходи на Гомельщині тривають більшу частину вересня. Ще 1 вересня 2026 року у Гомелі, Світлогорському та Октябрському районах розпочалися планові навчальні збори військовозобов’язаних територіальних військ. Вони заплановані до 25 вересня. Під час зборів відпрацьовують вогневу, інженерну, військово-медичну, тактичну та спеціальну підготовку.

Безпосередньо командно-штабне навчання органів управління та частин територіальних військ стартувало 18 вересня. До нього залучили Гомель, Мозирський, Світлогорський та Октябрський райони. Завершальну активну фазу провели 22 вересня.

Сценарій фінального етапу також привертає увагу.

За офіційною білоруською версією, умовний противник здійснив «прорив ділянки державного кордону», після чого підрозділи мали зупинити його та організувати оборону на підступах до Гомеля. Білоруська влада заявила, що умовного противника було знищено, а дії відпрацьовували у взаємодії різних силових структур.

Спостерігати за практичним епізодом приїхав начальник Генерального штабу Збройних сил Білорусі Павло Муравейко.

Показову «битву» провели на так званій «Лінії Хреніна» – навчальному укріпленому рубежі біля Калініна. Цей район почали облаштовувати ще 2023 року. Тоді супутникові знімки фіксували приблизно двокілометрову лінію укріплень із траншеями та протитанковими бетонними «зубами дракона». Вона розташована приблизно за 20 км від українського кордону.

Водночас показова частина навчань продемонструвала доволі неоднорідний рівень оснащення білоруської територіальної оборони.

Білоруське видання «Флагшток», аналізуючи оприлюднені фото, звернув увагу, що під час фінального епізоду використовували переважно техніку радянського походження – зокрема два бронетранспортери та автоматичний міномет 2Б9 «Васильок». Найбільш показовою деталлю став польовий телефон ТА-57, конструкція якого походить із 1950-х років.

На частині оприлюднених кадрів БТР також були без видимого додаткового антидронового захисту.

Водночас повністю зводити навчання до демонстрації старої техніки було б неправильно. Білоруські офіційні джерела повідомляли про відпрацювання захисту об’єктів від БПЛА, застосування безпілотників, засобів спостереження та радіоелектронної боротьби. На інших етапах використовували антидронові сітки та створювали блокпости. На фінальному етапі також показували важкий коптер та квадроцикл.

Тобто в підготовці намагаються враховувати досвід сучасної війни, але поряд із новими технологіями залишається значний пласт озброєння і засобів зв’язку радянської епохи.

За чисельністю Збройні сили Білорусі не належать до найбільших армій Європи. Відкриті оцінки дещо різняться залежно від методики підрахунку. Дані IISS останніх років дають близько 48,6 тисячі військовослужбовців активного складу та приблизно 290 тисяч резервістів.

Global Firepower у своїй оцінці на 2026 рік наводить вищу цифру – приблизно 63 тисячі активних військових і понад 365 тисяч резерву. Тому коректніше говорити про орієнтовно 50-60 тисяч військових у регулярних силах і значний мобілізаційний резерв.

Основу сухопутного озброєння становлять модернізовані системи радянського походження: танки Т-72, БМП, БТР, самохідна і буксирувана артилерія, РСЗВ. Йдеться про сотні танків і значну кількість бронетехніки.

Проте останніми роками Мінськ отримує і значно сучасніше російське озброєння.

Міністерство оборони Білорусі повідомляло про надходження оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М», систем ППО С-400, «Тор-М2», модернізованих реактивних систем «Полонез-М», БТР-82А, ударних вертольотів Ми-35М, а також безпілотних комплексів, сучасних засобів розвідки, зв’язку та радіолокації. Продовжуються поставки винищувачів Су-30СМ.

«Полонез-М», за заявленими характеристиками, здатний уражати цілі на дистанції до 300 км, а «Іскандер-М» – до приблизно 500 км. Останній може використовувати як звичайні, так і ядерні боєприпаси.

Оцінюючи реальні військові можливості Білорусі, важливо відділяти власне білоруську армію від військового потенціалу, який Росія може використовувати з білоруської території.

Білорусь та Росія мають глибоко інтегровані системи військової підготовки та протиповітряної оборони. Мінськ регулярно проводить спільні навчання з російськими військовими, а білоруські військовослужбовці проходять підготовку в РФ.

Крім того, на території Білорусі розміщена російська тактична ядерна зброя. Москва при цьому зберігає контроль над її застосуванням. У травні 2026 року білоруські та російські військові вже проводили навчання з відпрацюванням доставки ядерних боєприпасів, їхньої підготовки та використання комплексами «Іскандер-М».

Наприкінці 2025 року Росія також заявила про розгортання в Білорусі ядерноспроможного балістичного комплексу «Орешник».

Самі по собі вересневі навчання територіальної оборони не є доказом підготовки нового наступу на Україну. Практичний сценарій із «проривом кордону» та обороною Гомеля розігрували всього приблизно за два десятки кілометрів від Чернігівської області, на стратегічному автомобільному напрямку Гомель – Нові Яриловичі – Чернігів.

До того ж історичний контекст уже відомий: у лютому 2022 року російські війська використали територію Білорусі для вторгнення на північ України. У 2026 році українське військово-політичне керівництво також публічно повідомляло про посилення уваги до північного напрямку і зміцнення оборони, зокрема на чернігівському напрямку.

Тож головна військова особливість Білорусі сьогодні – не лише її власні приблизно 50-60 тисяч військових і великий парк переважно радянської техніки. Значно важливішою є можливість поєднання білоруської території, систем ППО, ракетних військ, резерву та інфраструктури з військовими можливостями Росії. Саме тому за ситуацією на Гомельщині нам варто дуже уважно стежити.

Фото – з білоруських ресурсів

Чернігівські