З мозку витягли уламки черепа та осколки: які лікували пораненого тракториста

28 вересня 2026 р. 08:58

28 вересня 2026 р. 08:58

Олександр Сердюк

Тракториста Олександра СЕРДЮКА поранило 27 травня на фермі в Лукнові на Коропщині. Тоді ж загинула загинула працівниця свиноферми.

— Череп пробило, була повна голова скла, — згадує Інна КОШАРНА, дружина Олександра. — Шматочків п’ять уже самі вийшли. То зі щоки, то з-за вуха.

— Організм виштовхує,  — каже чоловік. — Ніби прищик — заважає, свербить. Чухаєш, воно чіпляється за ніготь. Витягуєш, дивишся — скло.

Олександр Сердюк на лікарняному. Удома набирається сил в очікуванні другої  операції. Дірку в черепі закриють титановою пластиною.  Дірка, зі слів дружини, чотири на п’ять сантиметрів. Під час першої з мозку витягли уламки черепа, металеві осколки.

— Тарас Станкевич, лікар-нейрохірург Чернігівської обласної лікарні, казав: «Пощастило, що осколок застряг у міліметрах від важливих судин», — мовить Інна Кошарна. — Шматочок черепа побило, потрощило на дрібні уламочки.

Через волосся відчувається просто шкіра. Вона аж ніби западає.

Прилетіло в телятник

27 травня Олександр Сердюк з самого ранку був на фермі. Дружина з двома доньками, 10 і 14 років, удома.

— Я каву пила, коли почула вибух, — каже дружина. —   Дзвоню раз — не бере трубку. Другий — не бере. Сестра дзвонить: «Прилетіло на ферму». Зоотехнік телефонує: «Саша поранений. Весь у крові, голова в крові. Майже не розмовляє. Веземо його в лікарню робочою машиною». На тракторі був, коли прилетіло в телятник.  За 10-15 метрів від вибуху. Йому  просто осколком пробило голову ззаду.

— Осколками побило трактор, і мені попало, — згадує Олександр Сердюк. — Не чув, як летіло. Секунди минули. І ніхто не чув з колег. На роботі тоді були Світлана Осовик, комірниця,  і Юрій Шостак, ще один тракторист, що роздавав корми.

А далі, зі слів пораненого, було відчуття, ніби засинає. З вух, з носа кров пішла. В очах потемніло. Отямився лише на під’їзді до коропської лікарні.

— Був, як у тумані, — описує свій стан тракторист. — Пам’ятаю частково. Мене завозили в приймальне. Оглядали лікарі Сергій Миронов, Олександр Верескун. Зашили, замотали. Рентген голови зробили.

І повезли «швидкою» в Чернігів. У«швидкій» усю дорогу під крапельницею був.

Водночас дружина викликала пле­мін­ника і своєю машиною поїхала слідом. Дітей лишила вдома під наглядом сестри. Об 11.00 виїхали, о 13.00 були в обласному центрі.

Оперували в нейрохірургії

У Чернігівській обласній лікарні, у нейрохірургії, Олександр Сердюк пролежав 12 днів: з 27 до 9 червня.

У приймальному, зі слів дружини, уже чекали. Зробили КТ (комп’ютерна томографія, вид обстеження). Готували до операції —  крапали, аналізи робили. Операція почалася о 19.30. О 21.50 закінчилася. У реанімації був до 13.00 наступного дня.    Через півтора дня після хірургічного втручання почав нормально говорити.

Зі слів пораненого, після операції перші три дні крапельниці не вибували. Крапали постійно. Уколи ставили тричі на день. Потім стало менше ліків.

— Горло боліло, але не від простуди. Об кермо вдарився, —  додає дружина. — І повна голова скла. Недавно витягувала шпилькою. Як скабку. Бо тоненьке і довгеньке. Глибоченько сиділо. Перекисом обробляла і шпильку чи голку, і саме місце. І потім обробляю.

— Лікар так і казав, що скляних дрібних осколків буде багато, — каже чоловік. — Нема сенсу надрізати та виймати. Загрози життю не несе, само все повиходить.

Ставитимуть пластину

Пластину ставитимуть не раніше, ніж через пів року після поранення. Тобто десь у грудні. Її треба купувати. Деякі радять зробити під замовлення, індивідуальну. Тисяч 100 в гривнях буде коштувати. Не індивідуальна дешевша. Тисяч 60. У жовтні чи листопаді поїдуть до лікарів радитися.

А поки що Олександр Сердюк під опікою дружини.

— Щодо дієт нема рекомендацій, — каже вона. — Але все-таки то сік гранатовий пропоную, бо крововтрата велика, і кров не переливали. То йогурти, бо ліки впливають на шлунок.

Олександр Сердюк і зараз ліки приймає. Виписав їх  Олександр Жолудєв, чернігівський невролог.  Для голови, для покращання кровообігу.  Були для знеболення.

— Здоров’я не те. Слабкість. Болить йому, — жаліє  дружина. — Спати не можна на спині. Тільки на боку, і то на правому. Обмежень багато.

Олександр Сердюк перераховує:

— Не можна працювати на висоті, переохолоджуватися, перегріватися, не можна вживати алкоголь...

— Відчуваєте удар щодо алкоголю?

— Тепер і свято  не свято, — сміється. — Взагалі нині не п’ю. Але курю.

— Три дні в лікарні ледве вилежав, доки дозволили встати, — згадує дружина. —  У середу операція, у  суботу встав і одразу до мене: «Веди курить». Попри все, найголовніше, що живий.

Того ж дня, 27 травня,  Наталія Кожема, яка чекала свого чоловіка на свинофермі в Лукнові, померла від поранень.  Тваринницька ферма, де поранило Сердюка і загинуло 16 телят, — з одного боку села. Свиноферма — з другого. Кажуть, атака була «Бандеролями», дронами-ракетами. З різницею в пів хвилини. Удари були прицільними.

Джерело : "Вісник Ч", авторка Тамара КРАВЧЕНКО. Фото Марини ЗАБІЯН

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Хірург Ігор Саргош: як лікували поранених під час оборони Чернігова і рятувались українською піснею
• Сергій Пивовар: «У Корюківку інколи привозять поранених. І ми лікуємо»
• Після поранення втратив руку: Павлу Лепеню з Городні сниться Нью-Йорк

Ще більше інформації читайте та дивіться на цифрових майданчиках "Вісника Ч":

• Фейсбук
• Youtube
• Телеграм
• Instagram
• Tik-Tok

Схожі новини

Чернігівські