«Кожна іграшка має власну історію»: чернігівка створює плетені копії домашніх улюбленців (Відео)

03 жовтня 2026 р. 12:00

03 жовтня 2026 р. 12:00

Чернігівка Яніна Лазаренко плете гачком реалістичних домашніх улюбленців за фотографіями. Для когось це може здатись простою іграшкою, а для її замовників – це можливість ще раз обійняти того, кого більше нема поруч.

«Спершу я займалася звичайними іграшками, але моя сім’я попросила мене сплести котика за фото, бо, на жаль, киця Маруся померла, і треба було залишити пам’ять. Щоб можна було обійняти, пощупати і так далі. Тому я вирішила спробувати. Я знайшла початкову схему, більш-менш схожу на реалістичного котика, та сплела. Передала плями, колір очей, вуса додала – це була моя перша робота»,- Яніна Лазаренко, майстриня

Саме з цієї роботи все і почалось. А потім пішли замовлення за замовленнями.

«Оскільки на мене було підписано чимало людей, то ця ідея людям сподобалася, бо багато хто з нас мав маленьких улюбленців дитинства, які, на жаль, уже пішли, але пам’ять хочеться залишити»,- Яніна Лазаренко, майстриня

До цього Яніна створювала звичайні іграшки. Почала цим займатись ще дитиною. Перші мотки пряжі дівчина купувала за кишенькові гроші, а навчалася за відеоуроками.

«У мене з дитинства був потяг до творчості. Я малювала, ходила до художньої школи. У мене завжди було багато хобі: вишивка, бісероплетіння – багато різного. І приблизно в 13-14 років я знайшла відео в ютубі, в якому дівчинка плела, і мені дуже захотілося спробувати. На жаль, у мене на той час не було стільки кишенькових грошей, тому я збирала гроші, аби купувати свої перші моточки, пряжу. Я не знала тоді, що треба, яку фірму, який гачок»,- Яніна Лазаренко, майстриня

Тепер кожна створена майстринею іграшка має власну історію.

«Історії цих замовлень часто перепускаю через себе, бо мені треба вислухати людину. Наприклад, оця кішечка – я її зараз роблю позачергово, бо її замовниці дуже тяжко. Замовниця без неї не може, вона роздрукувала фото, поки чекає, і вона спить з фотографією своєї киці. Це просто вирвали шматок душі. Киця була дійсно унікальна. В неї одна зіниця кругла, інша – котяча. Тут багато моментів, які треба передати. Таких замовлень багато. Наприклад, Нюсік. Він чекає на ще одну свою копію. Його замовила жіночка, в якої двоє синочків, і вони, коли побачили першу версію Нюсіка, попросили зробити ще одного. Цей, до речі, за кордон поїде. Це сфінкс. Також українка замовила»,- Яніна Лазаренко, майстриня

На одну таку роботу може піти цілий день, а перед початком створення треба вибрати відповідний матеріал.

Може піти і цілий день, залежно від складності окрасу, від пряжі. Це все створюється інтуїтивно.  Доводиться самій придумувати, чим ту кішку розфарбувати, як зробити носик, як зліпити. Тобто вчуся і з глини полімерної ліпити, добирати пряжу, добирати інструменти.

Зупинятися Яніна не планує. Каже, що ідей у неї більше, аніж годин у добі.

«Хотілося б ще, звісно, одягом займатися, але просто на це не вистачає фізично часу, на жаль, усього 24 години»,- Яніна Лазаренко, майстриня

Журналіст: Оксана Замятіна

Оператор: Ангеліна Лабута

Чернігівські