Як громадам системно створювати безбар’єрний простір: Ліга Сильних розробила примірну модель та дорожню карту

05 жовтня 2026 р. 20:21

05 жовтня 2026 р. 20:21

Як громадам системно створювати безбар’єрний простір: Ліга Сильних розробила примірну модель та дорожню карту

Безбар’єрність - це не окремий проєкт, який можна реалізувати за декілька місяців. Це принцип, за яким громада має планувати простір, послуги, інфраструктуру та комунікацію. Саме тому громадам потрібні не лише окремі рішення, а зрозумілий механізм, як вибудувати цю роботу системно, щоб люди могли без перешкод отримати послугу, дістатися лікарні чи ЦНАПу, скористатися укриттям, отримати інформацію, навчатися, працювати та брати участь у житті громади. Для того, щоб допомогти громадам перейти від окремих рішень до системної роботи, Громадська Спілка “Ліга Сильних” розробляє Модельне положення про створення та забезпечення безбар’єрного простору в територіальній громаді, а також Дорожню карту впровадження та типовий операційний план.

Що таке Модельне положення простими словами?

Модельне положення - це готова управлінська рамка, яка допомагає громаді організувати роботу з безбар’єрності. Воно визначає не лише те, що потрібно зробити, а й хто, коли та як має це робити: хто відповідає за координацію, як визначати пріоритети, проводити аудити, планувати заходи, передбачати фінансування та перевіряти результат. Тобто це не перелік окремих ремонтів чи об’єктів. Положення встановлює загальні правила роботи громади з безбар’єрністю на постійній основі.

“Це не просто перелік того, що потрібно зробити за кілька років. Положення визначає, хто відповідає за безбар’єрність, як громада має ухвалювати рішення, проводити аудити, планувати бюджет і перевіряти результат. Тобто Положення створює загальні правила роботи на постійній основі. А вже програма та план заходів допомагають виконувати ці правила на практиці: визначають конкретні завдання, строки, відповідальних і необхідне фінансування”, - зазначив Богдан Кохан, керівник програм Громадської спілки “Ліга Сильних”.

Як громада може використовувати цю систему?

Послідовність роботи із впровадження безбарʼєрнсоті має бути такою: виявлення барʼєрів, визначення пріоритетів, залучення людей, планування рішення, залучення фінансування, реалізація і перевірка результату.

“Наприклад, громада планує зробити доступним маршрут від житлового кварталу до ЦНАПу. У межах системного підходу недостатньо просто відремонтувати тротуар. Спочатку потрібно визначити, які бар’єри існують на маршруті: чи є високі бордюри, чи можна безперешкодно потрапити до самого ЦНАПу, тощо. Після цього громада визначає, які зміни є пріоритетними, хто за них відповідає, скільки вони коштуватимуть і в які строки мають бути виконані.Такий підхід дозволяє не просто усувати окремі перешкоди, а працювати з усім маршрутом та послугою комплексно”, - зауважив Богдан Кохан.

Хто відповідає за безбар’єрність у громаді?

Одна з ключових ідей модельного положення Ліги Сильних полягає у тому, що безбар’єрність не повинна бути завданням лише одного структурного підрозділу. Документ передбачає розподіл повноважень між радою громади, головою громади, виконавчим комітетом, уповноваженим органом, координатором безбар’єрності, структурними підрозділами, комунальними підприємствами та закладами. Наприклад, рада громади має затверджувати відповідні документи та передбачати фінансування, а вже виконавчий комітет -  затверджувати дорожню карту та щорічний план заходів. Уповноважений орган - координувати усю роботу та перевіряти проєкти й технічні завдання на відповідність вимогам доступності. Таким чином, безбар’єрність інтегрується у звичайні управлінські процеси громади: від планування до використання бюджетних коштів.

Які сфери  безбарʼєрності охоплює модель?

Модельне положення описує принципи роботи шести напрямів безбар’єрності. Йдеться не лише про фізичний простір, а й про доступність послуг, інформації та цифрових ресурсів громади.Тобто під час планування змін громада має враховувати не тільки те, чи може людина фізично потрапити до будівлі, а й чи може вона отримати необхідну послугу, знайти потрібну інформацію та скористатися цифровими сервісами.

“Окреме місце в моделі займає принцип співучасті - «нічого для нас без нас». Для цього передбачається створення Ради безбар’єрності, до складу якої щонайменше половину мають становити представники людей з інвалідністю та їхніх громадських об’єднань, ветеранів, людей старшого віку, батьків дітей з інвалідністю та ВПО. Рада може брати участь в аудитах, визначати пріоритетні маршрути, розглядати проєкти рішень, надавати рекомендації та долучатися до приймання виконаних робіт.Це дає можливість оцінювати рішення не лише за формальними вимогами, а й з погляду реального користувача”, -  додав Богдан Кохан, керівник програм “Ліги Сильних”.

Як планувати безбар’єрність у бюджеті?

Безбар’єрність згідно з примірною моделлю Ліги Сильних має бути частиною не окремих проєктів, а загального планування розвитку громади. Модельне положення пропонує закріплювати безбар’єрність у Стратегії розвитку громади як наскрізний принцип і як окрему операційну ціль із власними показниками. На її основі формується комплексна програма розвитку безбар’єрного простору щонайменше на три роки. У ній визначаються конкретні заходи, відповідальні виконавці, строки, джерела фінансування та показники результативності. Щороку формується операційний план заходів, який має бути синхронізований із бюджетним процесом.

Водночас, вимоги доступності мають враховуватися ще на етапі підготовки проєктів. Для проєктів будівництва, реконструкції, ремонту та благоустрою передбачається перевірка відповідності документації вимогам доступності. Так само вимоги до доступності мають включатися до технічних завдань на закупівлю робіт, товарів і послуг:  від транспорту та обладнання до веб ресурсів, поліграфії та організації заходів. Це дозволить змістити акцент із виправлення вже створених бар’єрів на попередження їх появи.

Як громадам реалізувати примірну модель на практиці?

Щоб безбар’єрність не залишалася декларацією, громаді потрібно розуміти, які бар’єри вже існують, де вони розташовані та що необхідно зробити для їхнього усунення. Саме тому модельне положення передбачає аудит і паспортизацію об’єктів доступності, а результати мають використовуватися для формування пріоритетів і планування заходів.

Важливо, що йдеться не про формальну кількість проведених аудитів чи підготовлених звітів. Один із принципів запропонованої політики - пріоритетність потреб реальних мешканців перед формальною звітністю. Тобто кінцевим результатом має бути не документ про наявність бар’єру, а його фактичне усунення.

Таким чином, Модельне положення про створення та забезпечення безбар’єрного простору  - це більше, ніж просто рекомендація для громади щодо встановлення пандуса чи облаштування конкретного об’єкта, а ціла система управління безбар’єрністю. Такий підхід дозволить зробити безбар’єрність частиною щоденної роботи громади поряд із розвитком інфраструктури, освіти, транспорту, соціальних та адміністративних послуг.

Примірну модель було розроблено за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Схожі новини

Чернігівські