Захоплений «Чернігів»: що сталося з тральщиком, командиром-зрадником і особовим складом корабля

06 жовтня 2026 р. 10:12

06 жовтня 2026 р. 10:12

На початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну у 2014 році командир морського тральщика «Чернігів» Борис Палій запевняв керівництво Чернігівщини у високій бойовій готовності корабля. На переданому області вимпелі він залишив слова про єдність екіпажу з народом України. У березні того ж року корабель опинився в руках окупантів, а сам командир обрав російську службу.

Для Чернігова це була втрата корабля, який роками вважали своїм. Проте історія його екіпажу не закінчилася разом зі спуском українського прапора. Серед моряків були ті, хто продовжив служити Україні, захищав Маріуполь, пережив полон або загинув у перший день повномасштабного вторгнення. Біографії цих людей пояснюють, що зраду командира категорично не можна ототожнювати із зрадою всього особового складу.

Зіставлення тогочасних новин, свідчень учасників і пізніших українських та російських публікацій дає змогу простежити долю корабля і кількох його моряків.

Повного перевіреного списку екіпажу з подальшою біографією кожної людини у відкритих джерелах знайти не вдалося. Найбільші прогалини стосуються тих, хто залишився на окупованому півострові.

Морський тральщик U310 «Чернігів» належав до проєкту 266М «Аквамарин». Його призначенням була боротьба з морськими мінами. Побудований у 1970-х роках, він спочатку носив радянську назву «Зенитчик». У 1997 році його передали Військово-Морським силам України під назвою «Жовті Води», а 18 червня 2004-го перейменували на «Чернігів». Того ж року шефство над ним узяла Чернігівська міська рада.

Зв’язок із містом був цілком конкретним. У листопаді 2009 року до Севастополя відправили 18 призовників із Чернігівщини, більшість із яких мала служити на «Чернігові». Для відбору поповнення особисто приїжджав командир Палій. Тоді ж повідомлялося, що в екіпажі вже служать 30 уродженців Чернігова й області.

Школярі надсилали морякам листи, малюнки й обереги. У 2012 році відбулася акція «Юнга морського тральщика «Чернігів»: екіпаж оцінював дитячі роботи, передавав посвідчення юнг і корабельну символіку. А 11 березня 2014 року на будівлі обласної ради вивісили прапор ВМС на підтримку українських моряків і земляків на тральщику.

Під час російського захоплення Криму «Чернігів» перебував на Донузлаві. Російські сили перекрили вихід із затоки затопленими кораблями. Українські екіпажі опинилися заблокованими, під військовим і психологічним тиском. Але їхні подальші рішення були різними.

21 березня командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш розповів «Українській правді», що «Чернігів» пішов до причалу після наказу командира бригади. «Черкаси» такого наказу не виконали й спробували звільнити вихід, відтягнувши одну із затоплених перешкод. За словами Федаша, допомоги від «Чернігова» вони не отримали. Це свідчення командира сусіднього корабля, оприлюднене безпосередньо під час подій.

Уже 24 березня тодішній начальник регіонального медіацентру Міноборони в Чернігові Вадим Мисник повідомив: із 67 членів екіпажу на борту залишилися командир і восьмеро моряків. Ще троє прибули з «Черкас», вирішивши служити під російським прапором. Водночас троє моряків самого «Чернігова» перейшли на «Черкаси», кілька людей – на «Костянтин Ольшанський». Решта зійшла на берег і висловлювала бажання залишитися у Збройних силах України.

Про подальшу службу командира-зрадника Палія відомо більше. У листопаді 2014 року з’явилася чітка інформація про те, що він – серед офіцерів, які перейшли на бік РФ. Матеріал пов’язував оприлюднення списку з кримінальними провадженнями за статтею 408 Кримінального кодексу України – дезертирство .

Російські джерела підтверджують, що його вибір не обмежився проживанням у Криму. 4 травня 2017 року «Российская газета», матеріал якої зберігся на Rambler, писала про повернення тральщика «Ковровец» із походу до Середземного моря. Бориса Палія названо заступником командира тактичної групи морських тральщиків у званні капітана 3 рангу. Він розповідав про протимінне забезпечення російських сил біля Сирії, охорону об’єктів і взаємодію з іншими кораблями. У публікації йшлося про 132 доби бойової служби.

У грудні 2023 року російський тижневик «Звезда» писав про перехід Палія на російську службу та виконання ним обов’язків командира «Ковровца» в попередні роки.

Тим часом частина його колишніх підлеглих продовжила службу в українському війську.

Євген Туменко, медик «Чернігова», був знайомий із Палієм із дитинства. За його спогадами, переконати командира виходити в море не вдалося. Перед здачею корабля він попросив шлюпку Ял-6 і перейшов на «Костянтин Ольшанський». Разом із ним були головний корабельний старшина Олесь Микитюк і матрос Сергій Околєлов.

АрміяInform у квітні 2020 року повідомляла, що Микитюк став мічманом і служив у ВМС України, а Околєлов згодом перейшов на бік окупантів. Незалежного підтвердження подальшої посади, бойового шляху чи судового статусу Околєлова знайти не вдалося. Сам Туменко служив на українському буксирі «Корець», а в 2015-2016 роках був відряджений до морської піхоти на схід України. Публікація 2020 року описувала його подальшу службу на Азовському морі.

Окреме свідчення про збереження частини команди залишила журналістка NV Ольга Омельянчук. У січні 2019 року вона побувала на «Корці» в Маріуполі. За її репортажем, після втрати кримських баз екіпаж буксира сформували переважно з моряків «Чернігова» та «Черкас». Люди з утраченого тральщика стали частиною іншого українського екіпажу. У тому ж матеріалі є промовиста побутова деталь. Із захопленого «Чернігова» моряки забрали корабельну собаку Євро, яка жила на ньому з 2008 року. Журналістка зустріла її вже на українському буксирі. Поруч був Туменко, який після виходу з Криму повертався на півострів для перегону суден, що їх росіяни погодилися віддати. У вересні 2018-го «Корець» разом із «Донбасом» пройшов Керченською протокою до Азовського моря.

Доля Шандора Кіша відома до останнього дня. Уродженець Ужгорода, етнічний угорець, він служив за контрактом із 2012 року. Під час захоплення Криму перейшов із «Чернігова» на «Черкаси» й залишався з моряками, які продовжували опір. Згодом зіграв епізодичну роль у фільмі «Черкаси» про ті події.

Після окупації Кіш із дружиною Марією переїхав до Очакова. В одному із інтерв’ю вона згадувала перші місяці в санаторії, життя переселенців і плани колись повернутися до Криму. У подружжя народилися двоє синів.

24 лютого 2022 року Шандор Кіш загинув в Очакові… Йому було 29 років. Він служив головним старшиною у 29-му дивізіоні надводних кораблів ВМС України. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його історія – одна з найчіткіше документованих відповідей на запитання, що сталося з людьми з екіпажу «Чернігова».

Інший моряк, Богдан Крилов, після втрати корабля також залишився вірним Україні. Його дружина Анна розповідала, що чоловік відмовився підкорятися командирові, який пішов на співпрацю з росіянами, та виїхав із Криму. Із 2016 року Крилов служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти.

У 2022-му він обороняв Маріуполь, дістав поранення і потрапив у полон під час спроби прориву з території заводу імені Ілліча до «Азовсталі». Анна місяцями писала чоловікові повідомлення, на які не отримувала відповіді. Його повернули 1 грудня 2022 року. У 2025 після лікування та реабілітації Крилов відновив службу й навчав морських піхотинців у навчальному центрі.

Сам корабель Україна назад не отримала. Важливо й те, що «Ковровец», на якому після 2014 року служив Палій, – інший тральщик, а не нове ім’я захопленого «Чернігова».

У перевірених матеріалах немає надійного підтвердження, що U310 офіційно перейменували й увели до бойового складу російського флоту. Радянську назву «Зенитчик» у пізніших російських текстах використовували як історичну.

За публікацією «Звезды» від грудня 2023 року, старі «Чернігів» і «Черкаси» стояли поруч у Севастополі, а влітку їх відправили на суднорозбірну базу в Інкермані після дев’ятирічного простою.

Ще 19 червня 2023 року Представництво президента України в АР Крим повідомляло про незаконну утилізацію захоплених суден. Серед кораблів, які нібито відправили до Інкермана, називали й «Чернігів». Слово «нібито» було в самому офіційному зведенні, тож його рівень упевненості не варто підвищувати під час переказу.

У січні 2024 року Крим.Реалії описували вже видимий демонтаж корвета «Луцьк» і перебування «Черкас» біля місця утилізації. Щодо «Чернігова» матеріал відсилав до попередніх повідомлень. Він не надавав окремого однозначного підтвердження завершеного розрізання саме цього тральщика.

У 2023 році ім’я «Чернігів» отримав інший корабель українських ВМС – колишній британський HMS Grimsby типу Sandown із номером M310.

У липні в Глазго на ньому підняли український військово-морський прапор.

Чернігівські