«Шайтанова ягода» у саду на Чернігівщині: як жінка вирощує кизил

12 жовтня 2026 р. 18:54

12 жовтня 2026 р. 18:54

Тетяна Ткач

— Раніше це була майже екзотика, — каже 57-річна мешканка Городні Тетяна Ткач про кизил . — Навіть не знаю, чи ріс він тут у когось.

Зараз у її саду — три дорослих дерева, рясно вкриті схожими на витягнуту вишню чи шипшину плодами. Ті, що найближче до сонця, уже темно-бордові, а які росли найдалі — ще світло-червоні.

— А у Вас кизил звідки взявся?

— Привезла саджанці від сестри з Білої Церкви. У неї він ріс і плодоносив. Сестра завжди частувала мене і свіжими ягодами, і компотами, і джемами та варенням. Було дуже смачно. І я теж вирішила виростити кизил. Це було років 10 тому.

Саджанці мала різних сортів. Я вже й не згадаю, яких саме. Знаю тільки, що так треба для взаємного запилення. Бо кизил — це самобезплідна культура (не може запилюватися власним пилком для утворення плодів).

— Як саджанці витримали заморозки?

— Дуже добре. Навіть без утеплення. Для кизилу не такі страшні морози, як зимові відлиги та затяжна весна з приморозками, бо можуть померзнути квіти.

Кілька років саджанці просто росли. А потім сталося маленьке диво. Була рання весна — на деревах ще навіть листя не з’явилося, а мої кизилові деревця розцвіли! Квіти були дрібні, яскраво-жовті, зібрані в парасольки. Тижнів зо два я ними милувалася.

Потім чекала урожаю. Ціле літо я ходила дивитися, як достигає кизил. Але картина майже не мінялася: ягоди висіли зелені, наче сонце їх спеціально обходило.

Поки урожай дозрівав, Тетяна збирала інформацію про властивості кизилу, страви, до яких його додають.

— Він містить багато органічних кислот, пектинів, мікроелементів (залізо, калій, магній). Зміцнює імунітет, допомагає при нежитю, покращує травлення і, що дуже актуально, захищає клітини від старіння. Ще один плюс — низька калорійність: усього 45 кілокалорій на 100 грамів свіжих ягід. Через них не погладшаєш.

Крім варення, консервації, кизил можна заморожувати, сушити, перетирати з цукром, маринувати, як оливки, використовувати для приготування соусів, приправ до риби та м’яса.

Ця ягода може не лише урізноманітнити смак, а й зробити колір багатьох страв більш насиченим (у перекладі з татарської «кизил» означає червоний).

Одне слово, унікальна ягода, хоч і шайтанова, — усміхається Тетяна.

Шайтанова — за легендою. Згідно з нею, коли Аллах створив світ, люди і тварини кинулись просити в нього ту чи іншу рослину. Шайтан захотів кизил. Він бачив, що це дерево зацвіло дуже рано, тож вирішив, що раннім буде і врожай. Але прорахувався: минуло літо, а кизил хоч і почервонів, але залишався твердим і терпким. Люди сміялися над шайтаном, а він лютував. Щоб помститися, зробив так, щоб наступного літа урожай кизилу був удвічі більшим. Ягід було так багато, що вони не змогли достигнути. А сонце, витративши на них своє тепло, виснажилося, і вслід за осінню почалися люті холоди. Сади вимерзли. Відтоді існує повір’я: якщо кизилу вродило багато, зима буде холодною.

— Який урожай цього року? — запитую в Тетяни.

— Помірний. Судячи з нього — перезимуємо нормально.

— Як Ви його збираєте?

— Розстилаю на землі під деревом агроволокно чи мішковину. Стиглі ягоди падають на них і залишаються сухими та чистими.

— Що ще смачного росте у Вашому саду?

— Сливи, сортовий виноград. А для душі — квіти. Найбільше люблю гладіолуси.

Зараз Тетяна працює в Києві.

— А хто ж збирає і доводить вирощене до ладу?

— Є кому. У мене велика сім’я.

— Кизилу всім вистачає?

— Усім. Ще й на продаж залишається.

Джерело: " Гарт ", авторка Марія ІСАЧЕНКО

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Соус до м’яса: що ще роблять із кизилу, і в яку ціну продають
• Жителька Городнянщини культивує малинове дерево
• По ягоди о п'ятій ранку: скільки заробляють на чорницях у Чернігівській області

Схожі новини

Чернігівські