Жителька Ніжинщини заробила 20 тисяч гривень на гарбузовому насінні: я

31 жовтня 2026 р. 12:26

31 жовтня 2026 р. 12:26

У селі Роздольне на Ніжинщині місцева жителька Любов Гончар вирощує гарбузи переважно заради насіння, яке потім продає заготівельникам. Минулого року родина заробила на ньому близько 20 тисяч гривень, розповіла жінка журналістці Юлії Семенець із газети «Вісник Ч», пише «Час Чернігівський».

Цьогоріч за гарбузове насіння платять менше, ніж раніше. За словами господині, заготівельники пропонують переважно 55 гривень за кілограм, хоча трапляються й пропозиції по 50 гривень. Раніше ціна сягала 70–80 гривень.

Приймання насіння розпочалося 9 вересня. До Роздольного заготівельники з Ніжина приїжджають щоп'ятниці о 8:30, а до сусіднього Селища — щовівторка, щочетверга та щоп'ятниці.

Як із гарбузів отримують насіння на продаж

Цього року родина Гончарів відвела під гарбузи 25 соток землі. Урожай зібрали наприкінці вересня, а на звільненій ділянці вже посіяли озиму пшеницю. Із віддаленого городу чоловік Любові, Микола, привіз десять возів гарбузів. У господарстві є власна конячка на ім'я Майка.

Насіння жінка вибирає вручну. Спочатку розбиває гарбуз сокирою, потім дістає насіння та ретельно промиває його водою, щоб воно не злипалося. Після цього розкладає насіння на підстилці на возі, де воно підсихає просто неба. Остаточно досушує його на печі, а наступного дня пересипає в мішки для продажу. Піч у літній кухні Любов Гончар топить щодня, адже готує корм для домашньої худоби. У господарстві тримають двох свиней та курей.

Залишки гарбузів жінка не викидає — залишає на городі як органічне добриво.

За кілька годин — 15-літрове відро насіння

Любов Гончар розповідає, що працює з гарбузами, коли з'являється вільний час. За один раз може вибрати 15-літрове відро насіння. Увесь урожай намагається переробити до морозів. Якщо не встигає, гарбузи накриває або переносить у захищене від холоду місце. Для наступного сезону господиня самостійно відбирає посадковий матеріал. Залишає найбільше та найкраще насіння, а дрібне не використовує.

У родини переважно кормові гарбузи. Водночас жінка згадує і солодкі сорти, з яких раніше готували кашу з пшоном та маслом у печі.

Онуки вирощують гарбузи вже на гектарах

Гарбузами займається не лише подружжя Гончарів. Двоє онуків Любові засіяли цією культурою по два гектари землі. На відміну від бабусі, яка вибирає насіння вручну, вони використовують техніку. Поля обробляють трактором, а врожай збирають комбайном, який подрібнює гарбузи та відокремлює насіння. Однак після механізованого збирання насіння також потрібно промивати й сушити. Для цього син Любові виготовив спеціальну сушарку.

За словами жінки, онуки вирощують і червоні гарбузи, насіння яких, як їй відомо, закуповують для виробництва олії. Щодо подальшого використання зібраного насіння господиня точної інформації не має. Чула, що частину продукції відправляють за кордон, можливо, для фармацевтичних потреб.

Скільки можна заробити на гарбузах

Минулого року родина підрахувала, що отримала від продажу гарбузового насіння приблизно 20 тисяч гривень. Проте, як зазначає Любов Гончар, вирощування гарбузів потребує чимало праці: землю необхідно зорати, засіяти, доглядати за рослинами, зібрати врожай, а потім ще вибрати, промити та висушити насіння.

Цього року через нижчі закупівельні ціни дохід може відрізнятися від торішнього. Скільки саме вдасться заробити за сезон, господиня поки не повідомляє.

Нагадаємо, що осінні локації в Ічні вражають красою та б’ють рекорди відвідуваності. Всю цю красу на ентузіазмі створили ічнянські працівники культури, а не столичні декоратори.

Чернігівські