Анна Погрібна хотіла легких грошей: тепер сидітиме 15 років за держзраду

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Анна Погрібна хотіла легких грошей: тепер сидітиме 15 років за держзраду

31 жовтня 2026 р. 14:42

31 жовтня 2026 р. 14:42

Під час затримання колаборантки з Ніжина

Чернігівський апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції 30-річній Анні Погрібній з Ніжина. За державну зраду їй присудили 15 років тюрми.

Усе почалося з того, що жінка захотіла легких грошей. Як пояснила, їх не вистачало на лікування її хлопця. Він колишній військовий. Пережив три контузії. У нього тяжка форма ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). До 19 квітня 2025 року працювала в кол-центрі, консультувала клієнтів. А потім у телеграм-каналі знайшла оголошення про роботу промоутера: «Підробіток, за годину 400-1000 гривень». І контакт — Валерія. Написала їй. Валерія відповіла, що треба розклеювати листівки такого змісту: «Заробіток від 400 до 1000 гривень», та її контакт у Telegram.

Анна розклеїла, отримала оплату. Минув час. І раптом та Валерія написала з іншого Telegram-каналу.

Анна запитала в неї: «Що вам від мене треба?» Та відповіла: «Антена». «Яка антена?» «Ну, антена». І скинула координати. Вона пішла фотографувати за координатами. Антени не побачила, проте зняла місцевість на підтвердження того, що там нічого немає. Перший раз їй заплатили 500, далі — 2700 гривень. Фотографувала й інше.

Наступним завданням було встановити спостереження за залізницею. Анна Погрібна придбала телефон. Його з підключеним павербанком та спеціально встановленими додатками, які дозволяють віддалено керувати пристроєм, залишила у вказаному місці. Аби той, хто керував цим усім, мав можливість безперервно спостерігати в режимі реального часу за об’єктом. Анна вважала, що пристрої хтось забере. Бо до кінця не розуміла, що та Валерія хоче. Та тільки поїхала з того місця, як Валерія написала: «Нічого не працює. Ви його вимкнули чи що? Поверніться».

Тільки тоді до Анни дійшло, у що вона вляпалася. Повернулася, забрала мобілку. І вирішила більше не співпрацювати з незнайомкою. Та це не врятувало від затримання.

Суду Анна доводила: не усвідомлювала, що спілкується з представником країни-агресора, бо з нею листування велося українською. Якби знала, що має знімати військовий об’єкт, ніколи б не зголосилася. Пояснювала, що в листуванні дійсно цікавилася у Валерії про можливе викриття працівниками СБУ. Однак вважала, що фотографування сільськогосподарських ділянок, руху потягів, можливо, необхідне для «Укрзалізниці».

Джерело : "Вісник Ч", авторка Валентина ОСТЕРСЬКА