Від потреб мешканців до плану розвитку: як ніжинська ГО допомага

04 листопада 2026 р. 13:54

04 листопада 2026 р. 13:54

Дороги, укриття, робочі місця, розвиток молоді та залучення інвестицій — ці питання сьогодні стоять перед багатьма невеликими громадами. Та для їх вирішення потрібні не лише кошти, а й чітке розуміння пріоритетів та план дій на кілька років уперед.

У Мринській громаді Ніжинського району вперше розробляють комплексну Стратегію розвитку на 2027–2034 роки. Допомагає в цьому ніжинська громадська організація «Місце сили громади», яка залучила грантову підтримку та об'єднала місцеву владу, експертів і мешканців навколо спільної роботи.

Наші журналісти поспілкувалися з головою ГО «Місце сили громади» Надією Капленко та очільницею Мринської громади Людмилою Борисовою, щоб дізнатися, як виникла ця співпраця, що вже вдалося зробити та які зміни може започаткувати розроблення стратегії.

Від волонтерського центру до розвитку громад

ГО «Місце сили громади» офіційно створили в Ніжині 11 лютого 2025 року. Її засновниці раніше працювали в центрі життєстійкості, де організовували заходи для молоді, підтримували родини та надавали психоемоційну допомогу. Згодом волонтери вирішили об'єднати зусилля, щоб продовжувати цю діяльність і розвивати нові напрями роботи.

«Ми мали потужну команду волонтерів і розуміли, що фінансування центру завершиться, але хотіли продовжувати роботу. Тому вирішили об'єднати свої сили та створити громадську організацію», — розповідає голова ГО Надія Капленко.

Разом із нею організацію розвиває Катерина Пилипенко, яка координує проєкти. До команди також долучаються молоді активісти, які мають досвід роботи в Молодіжній раді Ніжинської громади та пройшли навчання за програмою «Молодіжний працівник».

Першим напрямом діяльності ГО була психоемоційна підтримка. Завдяки менторській програмі благодійного фонду «Право на захист» команда розробила внутрішні документи, визначила пріоритети та отримала досвід реалізації грантового проєкту.

Нині організація зосереджується на розвитку громад Ніжинського району, зберігаючи серед пріоритетів молодіжну політику та психоемоційну підтримку. Головний принцип її роботи — спочатку дослідити потреби людей, а вже потім пропонувати рішення.

«Не можна, як то кажуть, "причиняти добро". Потрібно запитати, які, власне, є потреби», — пояснює Надія Капленко.

Саме такий підхід став основою співпраці з Мринською громадою.

Чому саме Мринська громада

Ідея спільного проєкту виникла після знайомства представниць ГО з очільницею Мринської громади Людмилою Борисовою. З'ясувалося, що громада вже кілька років потребує комплексної стратегії розвитку, але не має достатньо ресурсів для її підготовки.

Роботу над таким документом тут розпочинали ще у 2021 році. Проводили зустрічі, опитування та обговорення, однак повномасштабне вторгнення зупинило процес.

«У нас не було стратегії розвитку громади. Ми починали цю роботу, проводили зустрічі, опитування, залучали спеціалістів. Але повномасштабне вторгнення все призупинило. І думка про те, що цей документ нам необхідний, мене не полишала», — розповідає Людмила Борисова.

Під час війни значну частину бюджету громади спрямовують на забезпечення роботи закладів, підтримку критично важливих служб та допомогу військовим. За словами сільської голови, на початку 2026 року на підтримку Збройних сил України перерахували понад 10% бюджетних надходжень громади.

Тому можливість підготувати стратегію за грантові кошти стала важливою підтримкою. ГО «Місце сили громади» розробила проєкт «Комплексний аналіз і стратегічне планування Мринської громади» та отримала фінансування в межах проєкту «Імпульс», який  реалізує Міжнародний фонд «Відродження» спільно з Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії та Швеції. Громадська організація стала переможницею четвертої хвилі конкурсу малих грантів та отримала фінансування на свою діяльність.

«Стратегічне планування, якщо воно не тільки на папері, сприяє стійкості та відновленню, й це є одним із пріоритетів проєкту “Імпульс”, Їхня команда змогла організувати процес співпраці місцевої влади Мринської громади та жителів таким чином, що діалог став продуктивнішим і зараз має всі шанси завершитися прийняттям Стратегії, робота над якою триває вже 5 років. Ми очікуємо, що це буде практичний і дієвий інструмент, який покращить планування на місцевому рівні та дійсно врахує потреби людей у громаді». – коментує Вікторія Гламазда, координаторка комунікацій проєкту «Імпульс» Міжнародного фонду «Відродження».

Робота розпочалася 3 липня 2026 року й триватиме до кінця березня 2027-го. Її результатом має стати комплексна Стратегія розвитку Мринської сільської громади на 2027–2034 роки.

Стратегія — не просто документ

За словами Надії Капленко, стратегія потрібна громаді, щоб перейти від вирішення окремих поточних проблем до системного планування. Вона визначає пріоритети, конкретні завдання, терміни їх виконання та допомагає шукати ресурси для реалізації запланованого.

«Стратегія дає змогу впорядкувати роботу і розширити бачення громади. Люди думають, мріють, якою громада має бути через п'ять-десять років. Потім усе це прописується на папері, визначаються терміни, проєкти, активності. І вже під них шукають ресурси», — пояснює вона.

Наявність такого документа також допоможе громаді обґрунтовувати свої потреби перед потенційними інвесторами та донорами, готувати проєктні заявки й планувати розвиток незалежно від змін у складі місцевої влади.

Людмила Борисова наголошує, що стратегія не замінить щорічного бюджетного планування та необхідності реагувати на непередбачувані обставини, особливо під час війни. Але дозволить визначити довгострокові цілі, враховуючи потреби різних населених пунктів.

«Метою нашого написання стратегії є максимальне наближення до людей. Не просто до паперу, не до звичайного плану, а до конкретних цілей, до втілення наших найкращих ідей», — говорить очільниця громади.

Понад сто опитаних мешканців: як громаду залучають до планування

Першим етапом проєкту стало комплексне дослідження. Команда ГО організувала опитування, у якому взяли участь понад 100 мешканців Мринської громади та 10 представників місцевого бізнесу.

Паралельно експерти збирали статистичну, економічну та інфраструктурну інформацію. На її основі готують соціально-економічний аналіз, який стане частиною майбутньої стратегії.

Окремим напрямом роботи стали стратегічні сесії за участю представників влади, старост, працівників освіти й культури та активних мешканців.

Утім, спочатку не всі розуміли мету проєкту. За словами Надії Капленко, частина людей насторожено поставилася до приїзду представниць громадської організації. Тому першу зустріч присвятили знайомству та поясненню того, як відбуватиметься робота й чому важливо почути думку кожного.

Згодом ставлення почало змінюватися. Мешканці долучалися до обговорень, ставили запитання, пропонували власні ідеї.

Під час першої стратегічної сесії провели SWOT-аналіз — визначали сильні та слабкі сторони громади, її можливості й загрози.

Обговорення продовжилося навіть після зустрічі. Люди радилися між собою та надсилали додаткові пропозиції, які не встигли озвучити під час сесії.

«Наступного дня вони зібрали окремий аркуш доповнень до SWOT-аналізу. Усі посиділи, подумали й вирішили, що і те забули, і те не сказали», — згадує Надія Капленко.

Для організаторок це стало важливим результатом: мешканці почали не лише озвучувати проблеми, а й брати участь у формуванні спільного бачення розвитку громади.

Дороги, укриття та комунікація: які проблеми виявили

Під час опитувань і стратегічних сесій мешканці порушували питання стану доріг, безпеки, енергоефективності, розвитку спорту, облаштування місць відпочинку та екології.

Однією з помітних проблем стала комунікація між місцевою владою та населенням. За спостереженнями представниць ГО, частина жителів не завжди знає, де шукати інформацію про рішення сільської ради та хто відповідає за вирішення конкретних питань.

Одна з місцевих жительок, яка брала участь у зустрічах із представницями ГО, на запитання, яких змін очікує від стратегії, відповіла:

«Хочеться, щоб громада розвивалася, щоб людей ставало більше, дороги були кращими, а молодь мала можливість залишатися тут і не виїжджати».

Ці слова відображають одне з ключових очікувань мешканців — створити умови, за яких люди матимуть причини залишатися та будувати своє майбутнє в громаді.

Людмила Борисова пояснює, що громада щороку виділяє кошти на ремонт доріг місцевого значення. Однак частина автошляхів перебуває у віданні інших структур, тому для їх відновлення необхідна співпраця з відповідальними службами та пошук додаткового фінансування.

Окреме питання — безпека.

У селі Плоске після пошкодження будинку культури вибуховою хвилею виникла проблема з укриттям, яким користувалися діти місцевого навчального закладу.

За словами сільської голови, пошкодження будівлі створило ризики для безпечного використання укриття. У навчальному закладі — 58 дітей. Місцева влада зверталася по допомогу для відновлення приміщення або облаштування нового захисного простору, однак знайти необхідне фінансування поки не вдалося.

«Для мене безпека — в першу чергу», — наголошує Людмила Борисова.

Це одна з потреб, які громада прагне врахувати під час планування подальшого розвитку та пошуку ресурсів.

Серед перспективних напрямів місцева влада також розглядає створення робочих місць, підтримку підприємництва, розвиток переробки сільськогосподарської продукції та можливість облаштування невеликого індустріального майданчика.

Утім, остаточні пріоритети визначатимуть після завершення аналізу та обговорень. Адже, як наголошують представниці ГО, важливо не просто зібрати побажання, а співвіднести їх із реальними можливостями громади.

Перші результати та подальші плани

Розроблення стратегії ще триває, тому говорити про реалізовані завдяки їй інфраструктурні проєкти поки зарано. Проте перші результати роботи вже є.

ГО «Місце сили громади» залучила фінансування, організувала дослідження, зібрала пропозиції мешканців і бізнесу, провела стратегічні обговорення та залучила до них представників різних населених пунктів.

Головним результатом цього етапу стало формування основи для майбутньої стратегії та активніше залучення мешканців до планування розвитку громади.

Попереду — визначення стратегічних цілей, підготовка документа, його погодження та розгляд на сесії сільської ради. Після затвердження стратегії громада зможе використовувати її для планування конкретних заходів і пошуку фінансування.

Для самої ГО цей проєкт став важливим досвідом комплексної співпраці з місцевим самоврядуванням. Команда планує продовжувати роботу з Мринською громадою, зокрема щодо окремих локальних ініціатив, а також налагоджує співпрацю з іншими громадами Ніжинщини. Серед них — Крутівська, з представниками якої вже обговорюють можливі спільні проєкти.

За словами Надії Капленко, результати дослідження та пропозиції мешканців можуть стати основою для наступних грантових заявок. Це дозволить шукати підтримку під конкретні потреби, визначені самою громадою.

Для Людмили Борисової успіх майбутньої стратегії вимірюватиметься не кількістю написаних сторінок, а реальними змінами в житті людей.

«Ми хочемо, щоб покращувався добробут наших жителів, щоб люди поверталися з-за кордону, щоб молодь не виїжджала, а мала можливість працювати й жити тут, щоб були робочі місця. А найголовніше — щоб було тихо, затишно, спокійно», — говорить очільниця громади.

Поки що це цілі, до яких належить пройти чималий шлях. Але завдяки спільній роботі місцевої влади, мешканців та ніжинської ГО «Місце сили громади» вони поступово набувають конкретних обрисів у майбутній стратегії розвитку.

Як повідомляв MYNIZHYN , роздільне сортування сміття, переробка пластику, просвітницькі лекції й активності для молоді, що популяризують велоспорт, свідоме споживання та енергозаощадження –  багато чернігівців чули чи навіть брали участь в цих заходах. Все перелічене – частина діяльності громадської організації «Еко Місто Чернігів» , що працює в обласному центрі вже 10 років. Це урбаністична ініціатива, спрямована на покращення якості життя через проєкти активації публічних просторів та формування спільнот.

* * *

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Чернігівські