Не лише Покорщина: один із найстаріших козацьких маєтків Чернігівщини зберігся донині у вигляді церкви

13 листопада 2026 р. 08:02

13 листопада 2026 р. 08:02

Родовий маєток Раковичів

Фото- та тревелблогерка з Ніжина Альона Радченко опублікувала незвичайний допис: вона розповіла, як у простому селі зʼявився цілий маєток , та ще й понад 300 років тому назад.

На думку авторки, у Лосинівській громаді в селі Галиця зберіглася одна з найдавніших цивільних споруд Лівобережжя.

«Ви думаєте, що найстаріші палаци України — це Качанівка чи замки Західної України? А що, як я скажу вам, що на Ніжинщині, у звичайному селі Галиця, зберігся будинок, якому понад 300 років? Це колишній маєток козацького роду Раковичів. Історія цього місця почалася ще в XVII столітті. Галиця пережила татарське спустошення, після якого село фактично запустіло. Згодом прилуцький полковник Лазар Горленко відродив поселення, а потім передав його своєму зятю Семену Раковичу — полковому писарю», - написала блогерка .

Так Галиця стала родовим маєтком Раковичів.

Раковичі — це козацько-старшинський рід, який згодом отримав дворянський статус. Представники цієї родини обіймали військові та державні посади, володіли значними земельними маєтностями й породичалися з іншими відомими родами.

«А тепер уявіть, як виглядала ця садиба у XVIII столітті. У 1767 році маєток Лаврентія Раковича описували як цілий господарський комплекс. Тут був житловий будинок на 9 покоїв, світлиці з полотняними шпалерами, дерев'яні панелі, зелені груби. Навколо — сад із плодовими деревами та дерев'яною галереєю. А ще власна винокурня, конюшня, амбари, погреби, возовня і навіть льодовник — спеціальне приміщення, де зберігали продукти за допомогою льоду. Тобто це була не просто резиденція багатої родини, а ціле господарство, яке жило своїм життям», - зазначає Альона Радченко.

За свідченням місцевого священника, на одній із балок під дахом будинку вирізана дата — 1712 рік. Якщо цей напис відповідає часу спорудження, то це одна з найдавніших збережених цивільних будівель Чернігівщини, зауважує блогерка.

На сторінку авторки у фейсбуці підписані понад 15 тис користувачів. Допис про садибу Раковичів вподобали близько півтисячі разів, ще півсотні людей його прокоментували і понад 40 разів поширили.

Місцева жителька Леся Кошелівська у коментарях уточнює:

- На цьому місці, де були погреби, зараз розташований мій будинок, і на городі по цей час викопується стара цегла, яка сама уже кришиться в руках. А моя прабабуся для панів там пекла хліб, сама розповідала, бо прожила 97 років. А вже від синів, зятів Семена Раковича утворилися такі села як Вейсбахівка, Шняківка, Лосинівка, і багато інших. Разом із хуторами, ці землі передалися у право власності, як посад при заміжжі та одруженні його дітей

В. Шершень:

- Гарно, гарно. Дякую. Якщо коротко, то родина Раковичів почала свою експансію на ці землі з села Радківка, яке на Прилуччині. Тоді це був хутір. Там був їхній маєток 🥹 і подвіря, на якому вони збудували церкву і заодно усипальницю. Все це було обсаджено дубами і липовими алеями. Неподалік на річецці ( тоді назва ) Мошковка був водяний млин і гуральня.

Федір Свирипа:

- Будемо сподіватися, що після цього глибокого історико-архітектурного дослідження маєток набуде широкої туристичної слави, і Галиця прославиться на всю Україну!

Олександр Морозов:

- Лосинівку було оселено на початку XVII століття. Там селилися козаки, які несли охорону Ніжинського Замку

Згодом маєток змінив своє призначення. Він став церковним приміщенням, у радянські часи тут був клуб, нині це церква.

«Триста років історії — у стінах однієї будівлі. І скільки ж таких історій ще приховує наша Чернігівщина», - резюмує Радченко.

У своєму дописі авторка говорить - використовувала місцеві історико-краєзнавчі матеріали про село та родину Раковичів, а також Вікіпедію.

"Час Чернігівський" писав про таке:

• Будинок з каміння та з 13-ма шпилями - зробив для дружини
• Палац Тарновських з Качанівка потрапив до телепроєкту «Українські палаци. Золота доба»
• На Чернігівщині відреставрують палац, якому 200 років

Схожі новини

Чернігівські