вологість:
тиск:
вітер:
Десна замерзала в жовтні, а в травні випадав сніг — якою була погода н
Сніг наприкінці весни, замерзлі річки вже у жовтні, сильні зливи та літні повені — саме такою, за історичними переказами, могла бути погода на Чернігівщині у XVII столітті. Тоді Європа переживала один із найхолодніших періодів своєї новітньої кліматичної історії.
Про погодні аномалії минулого розповідає «Чернігівщина туристична», посилаючись на козацькі та монастирські літописи, зокрема Чернігівський і Густинський.
Цей період відомий як Малий льодовиковий період. Він охоплював кілька століть, а особливо холодні десятиліття припали на XVII століття. Науковці пов'язують тогочасне похолодання з кількома природними чинниками, серед яких зниження сонячної активності та вулканічні виверження.
Зима 1621–1622 років — сильні морози та замерзлі річки
Однією з найсуворіших у матеріалі «Чернігівщина туристична» називають зиму 1621–1622 років. За наведеними історичними описами, морози були настільки сильними, що птахи нібито замерзали просто в польоті.
Річки Дніпро, Десна та Сейм вкрилися товстою кригою, якою могли пересуватися військові обози з важкими гарматами. У публікації також згадується замерзання Босфору в Туреччині.
Травень 1667 року — сніг замість весняного тепла
За переказами, у травні 1667 року на Чернігівщину несподівано повернулася зимова погода. Сади вже цвіли, а бджоли розпочали медозбір, коли випав сніг і вдарили нічні морози.
Як зазначають автори матеріалу, похолодання призвело до вимерзання цвіту яблунь і груш та масової загибелі бджіл. Унаслідок цього, за наведеними описами, регіон залишився без значної частини ягідного врожаю, а мед став дефіцитним продуктом.
Літо 1673 року — тривалі дощі та повені
Ще однією погодною аномалією автори називають літо 1673 року. За їхнім викладом, у червні та липні на Чернігівщині тижнями тривали сильні зливи. Річки Десна, Снов, Стрижень та Остер вийшли з берегів. Вода затопила поля й луки, через що селяни не могли своєчасно зібрати врожай і заготовити сіно.
Такі погодні умови, як зазначається в публікації, спричинили нестачу продовольства та падіж худоби.
Град, який пошкоджував будинки
У матеріалі також згадують сильну літню грозу, яка пройшла над Черніговом та його околицями наприкінці XVII століття. За переказами, град був настільки великим, що пробивав солом'яні стріхи будинків.
Повідомляється також про загибель свійської птиці та дрібної худоби.
1699 рік — зима почалася ще в жовтні
Особливо раннє похолодання автори описують наприкінці XVII століття. За їхніми даними, у 1699 році річки Чернігівщини вкрилися кригою вже в жовтні. Холоди тривали близько пів року, а сніг лежав протягом значної частини весни.
Річки скресли лише після Великодня, а перша зелень, за наведеними описами, з'явилася аж у травні.
Як погодні аномалії впливали на життя людей
Для жителів Чернігівщини XVII століття суворі погодні умови означали значно більше, ніж побутові незручності. Тривалі морози ускладнювали пересування та господарську діяльність, а зливи й повені могли знищувати врожай. Нестача продовольства та кормів для худоби створювала загрозу голоду. Складні умови також впливали на військові походи й повсякденне життя населення.
Проте сам Малий льодовиковий період є добре відомим науці кліматичним явищем. Його вплив на європейські зими та сільське господарство досліджують за історичними документами, природними архівами й кліматичними реконструкціями. Історичні розповіді про погоду Чернігівщини нагадують, наскільки залежним було життя людей минулих століть від природних умов.
Фото: Згенероване ШІ
Нагадаємо, що «Булани» та хліб з житнього борошна внесли до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини .
Новини рубріки
За добу росіяни атакували 13 населених пунктів Чернігівщини — пролунал
22 листопада 2026 р. 09:47
«Застрелили звіра, схожого на чупакабру»: на Чернігівщині мисливці полюють на хижаків
22 листопада 2026 р. 09:28
На Чернігівщині через російську атаку загорілося деревообробн
22 листопада 2026 р. 09:22