Китайський юань вперше випередив євро і став другою валютою у світовій торгівлі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Китайський юань вперше випередив євро і став другою валютою у світовій торгівлі

20 листопада 2023 р. 22:57

20 листопада 2023 р. 22:57

Китайський юань вперше в історії випередив євро і став другою за величиною світовою валютою, що використовується у глобальному торговому фінансуванні. Частка юаня у міжнародних платежах зросла до 5,8%.

Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що долар, як і раніше, зберігає перше місце у торгових розрахунках: у вересні його частка зросла до 84,15% порівняно з 83,95% місяцем раніше.

Тим часом частка китайської валюти в міжнародних платежах зросла з 4,82% у серпні 2023 року до 5,8% у вересні, що є максимальним показником за останні п'ять років, протягом яких ведеться статистика.

Євро тепер посідає третє місце за популярністю у міжнародних платежах. У вересні його частка знизилася до 5,43% з 6,43% порівняно із серпнем.

Як пише видання, глобальні компанії купують китайські облігації та беруть кредити у банках КНР, заробляючи на низьких процентних ставках у юанях, оскільки витрати на фінансування в інших країнах постійно стрибають.

Іноземні компанії, такі як німецький автовиробник BMW і Crédit Agricole, а також закордонні підрозділи китайських фірм залучили рекордні 125,5 мільярдів юанів (17,33 мільярдів доларів), продавши китайські облігації протягом січня-жовтня.

Натомість німецький автовиробник Volkswagen Group повідомив Reuters, що використає перші 1,5 мільярда юанів, отримані від облігацій, лише для свого бізнесу в Китаї.

Також наприкінці минулого місяця Національний банк Канади залучив 1 мільярд юанів від продажу трирічних китайських облігацій.

Як пише видання, останні показники зростання використання юаня у світовій торгівлі підкріплюють амбіції Пекіна щодо його інтернаціоналізації.

Однак аналітики вказують на обмежене використання та обіг надходжень від міжнародних облігацій у юанях, і кажуть, що передчасно говорити про інтернаціоналізацію.

"Інтернаціоналізація юаня "іде не так добре, як можуть свідчити заголовні цифри. Досі більше половини транскордонних транзакцій з використанням юанів здійснюються між материком і Гонконгом. Це дуже локальна форма інтернаціоналізації", — сказав Марк Вільямс, головний економіст Capital Economics з Азії.

У фінансуванні торгівлі та платежах використання юаня в основному обмежується країнами, що є дружніми до Китаю, наприклад тими, хто приєднується до його ініціативи "Один пояс, один шлях".

"Відбувся сплеск використання юаня для розрахунків за торгівлею, але лише в рамках конкретних двосторонніх каналів: такі країни, як Росія, Аргентина, Пакистан і Нігерія", – зуважив Вільямс.

Він додав, що країни, які геополітично зближуються зі США, "не виявляють бажання переходити на використання юаня".

Раніше повідомлялося, що в Індії затримали оплату щонайменше семи партій російської нафти , поставленої місцевим нафтопереробним заводам, так як влада Індії незадоволена проведенням оплати в юанях замість рупій.