Аудитори перевірили, як використовувалися гроші на усунення наслідків підриву Каховської ГЕС

05 вересня 2024 р. 16:37

05 вересня 2024 р. 16:37

Рахункова палата виявила недоліки у процесі використання коштів, виділених Урядом на невідкладні заходи з ліквідації наслідків руйнування Каховської гідроелектростанції.

Про це повідомляє пресслужба Рахункової палати за результатами аудиту.

У відомстві нагадують, що внаслідок руйнування Каховської ГЕС постраждали жителі Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей: 1,6 млн громадян у 164 населених пунктах залишилися без водопостачання; 135 тис. громадян у 67 населених пунктах опинилися у зоні затоплення та ще 19 тис.  змушені були евакуюватися.

Скільки грошей виділили на подолання наслідків катастрофи

Уряд України, реагуючи на надзвичайну ситуацію, у 2023 році виділив 8,5 млрд грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії на фінансування експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів (загальна проєктно–кошторисна вартість будівництва – 13,4 млрд грн).

З виділеної суми у 2023 році було використано 8,3 млрд грн. При цьому 219,8 млн грн не використали та повернули до державного бюджету.

Додатково з резервного фонду державного бюджету Уряд виділив 2,2 млрд грн на фінансування потреб з транспортування питної води для населення, аварійно-відновлювальні роботи на об’єктах теплопостачання та матеріальну допомогу постраждалим громадянам. Але використано було лише 679,2 млн грн, а 1,1 млрд грн повернено до державного бюджету як невикористані.

Неекономне та нерезультативне використання бюджетних коштів

Як встановили аудитори, невикористання значного обсягу бюджетних коштів та, як наслідок, – невиконання в повному обсязі запланованих невідкладних заходів зумовлені об’єктивними причинами, в тому числі й  складною безпековою ситуацією у зазначених областях.

Як підкреслили у Рахунковій палаті, реалізація експериментального проєкту дала змогу станом на серпень 2024 року забезпечити водопостачання по усіх трьох магістральних водогонах населенню Дніпропетровської області. Однак у Херсонській області активні бойові дії завадили реалізувати заходи із забезпечення населення водою, що і змусило повернути значну частину виділених коштів до бюджету.

Аудитори зауважують, що для мешканців затоплених районів Миколаївської та Херсонської областей державна підтримка у формі грошової допомоги виявилася вирішальною.

У 2023 році матеріальну грошову допомогу (по 5 тис. грн) отримали 23 тис. громадян. Ще близько тисячі громадян отримали одноразову грошову допомогу за втрачений урожай загальною сумою 26,9 млн гривень.

Аудитори також звертають увагу на низку обставин, які створили ризики неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів. Так, прийняті у терміновому порядку рішення  про виділення та використання коштів не завжди були достатньо обґрунтованими та в окремих випадках не враховували вимог чинних нормативно-правових актів.

"Посилили ризики і запроваджені при реалізації експериментального проєкту спрощені процедури, неналежний внутрішній контроль за використанням коштів і виконанням договірних зобов’язань", - підкреслили у Рахунковій палаті.

Крім того, фінансування будівництва магістральних водогонів тільки у березні 2024 року було збільшено до необхідного обсягу визначеної проєктно-кошторисної вартості (13,4 млрд грн).

Водночас Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області контроль за якістю підготовки цієї проєктно-кошторисної документації водогонів фактично не здійснювався і у березні 2024 року проєктно-кошторисна документація з 13,4 млрд грн  була збільшена на 41% та затверджена Агентством відновлення.

Також незастосування конкурентного відбору учасників призвело до непрозорих процедур закупівлі та обмеження кола претендентів, що суттєво знизило рівень економності використання бюджетних коштів.

Окремо аудитори наголошують, що документи не дають змоги перевірити правильність і обґрунтованість включених до переліку обсягів виконаних робіт, кількості та вартості матеріальних ресурсів й інших витрат.

"Це створює ризики незаконного, неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів у процесі реалізації проєктів", - констатують в Рахунковій палаті

Нагадаємо, що після підриву Каховської ГЕС, у ряд виділив 120 млн грн для забезпечення жителів Миколаєва питною водою та 845 млн грн для забезпечення питною водою жителів Херсонсьої, Запорізької, Миколаївської та Дніпропетровської областей.

Також було виділено 1,5 млрд грн для будівництва нових магістральних водогонів. Це потрібно, аби забезпечити Кривий Ріг, Нікополь та Марганець питною водою . Області забезпечені спеціалізованою технікою для підвозу води і системами доочистки. Згодом Кабмін збільшив відразу на 7 мільярдів гривень обсяг коштів, виділених на будівництво трьох ланок магістральних водогонів для мешканців Дніпропетровської області.

У серпні на Криворіжжі запустили в роботу останню нитку новозбудованого магістрального водогону "Інгулець — Південне водосховище". ЇЇ протяжність – 26 км. Цей масштабний проєкт завершено за рекордні 11 місяців.

У травні в Дніпропетровській області відбувся запуск другої нитки магістрального водогону "Інгулець – Південне водосховище".

Враховуючи потужності першої нитки, яку було запущено у серпні 2023 року , водогін дозволяє забезпечити мешканців Кривого Рогу стабільним водопостачанням у достатньому обсязі – 220 тисяч м³ води на добу.

Додамо, що російські окупанти 6 червня 2023 року підірвали раніше заміновану ними ж греблю Каховської ГЕС, знищивши 11 з 28 прольотів споруди. Каховська ГЕС повністю зруйнована і не підлягає відновленню після підриву російськими окупаційними військами. На будівництво нової гідроелектростанції на її місці Україні може знадобитись мінімум $1 млрд і 5 років .

Економіка