Партнери України зацікавилися пілотним ринком розмінування агроземель через аукціони «Прозорро»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

25 жовтня 2024 р. 20:57

25 жовтня 2024 р. 20:57

Україні вдалося першою у світі запустити пілотний ринок розмінування земель сільськогосподарського призначення через аукціони «Прозорро», інтерес до нього проявили партнери, і тепер стоїть завдання залучити їх до фінансування цього ринку для його розширення і заміни бюджетного фінансування, повідомив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

«Зараз це цікавить партнерів, тому що вони можуть з конкретикою зрозуміти, що ці ресурси були використані через систему „Прозорро“ та пішли всі на поля, ми знаємо конкретний результат використання цих грошей», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» на полях другої щорічної конференції з питань протимінної діяльності в Україні (Ukraine Mine Action Conference, UMAC-2024), що відбулася в Лозанні 17−18 жовтня.

Безкаравайний уточнив, що наразі зарано говорити про конкретні результати переговорів із партнерами про фінансування, оскільки фактично програма запрацювала лише півтора місяця тому.

«До цього ми її три рази переписували, тому що це стартап, який ми спробували, не поїхав. І ось він тільки починає дихати: ми провели перші 20 тендерів… Тож починаємо показувати цей алгоритм партнерам вже зараз, і вони ним цікавляться. Бо раніше нам навіть не було, що показати та пояснити, як ми хочемо це реалізувати, тож на це неможливо було залучити гроші», — пояснив заступник міністра.

За його словами, в державному бюджеті на 2025 рік закладено 1 млрд грн на програму компенсацій за розмінування земель сільськогосподарського призначення порівняно з 3 млрд грн у держбюджеті-2024.

«Для нас украй важливо зберегти саме програму, бо інструмент запрацював, і далі нам його треба розвивати. Втім, залишається завдання наповнити цей інструмент грошима не лише платників податків, а й партнерів», — наголосив Безкаравайний.

Він зазначив, що розвитку програми допоможе оголошений на конференції в Лозанні проєкт визначення пріоритетів гуманітарного розмінування із залученням компанії Palantir і фінансуванням Швейцарії та Великої Британії.

За його словами, наразі відбір ділянок для участі в програмі компенсації відбувається у форматі живої черги, вже подано 160 заявок від фермерів, і в процесі верифікації кожної цієї заявки Державною податковою службою, Міністерством оборони на предмет забруднення — всього чотири критерії верифікації — вона стає «зеленою», її готують і виставляють на торги.

«Але коли цих заявок буде не 150, а 150 тисяч, це вже буде можливість зловживання. До цього етапу нам треба розбудувати систему, яка казатиме, що треба розміновувати насамперед, бо це дає найбільший вплив на економіку, екологію, соціалку. Коли в нас ресурсів менше, ніж заявок, тоді ми без такої системи не впораємося», — зазначив Безкаравайний.

Він також підтвердив наявність інтересу українських агрохолдингів до нового ринку, однак констатував, що вони поки що не готові самі фінансувати послуги з розмінування.

«Поки що всі придивляються, тому що це реально стартап, який робить перші кроки. Треба зрозуміти, як утворюється ціна», — зазначив заступник міністра.

За його словами, зараз існує методологія, яка довго опрацьовувалася, ухвалена Міністерством економіки, і перші аукціони показали, що вона досить дієва.

Безкаравайний наголосив, що запуск ринку розмінування — один із його KPI. Це означає, що є попит, є пропозиція, є велика кількість операторів протимінної діяльності, які надають ці послуги.