Половина заробленого – до бюджету. Банки мають адаптуватися до нових умов оподаткування

02 листопада 2024 р. 17:27

02 листопада 2024 р. 17:27

Банки 2024 року заплатять податок на прибуток за ставкою 50%. Ця ж ставка діятиме й у 2025 році. Податкове навантаження на банківський сектор зросте вдвічі, що може негативно вплинути на його капіталізацію.

Верховна Рада 10 жовтня ухвалила у другому читанні законопроект №11416-д , який має забезпечити збільшення податкових надходжень до державного бюджету. Одна з його норм передбачає підвищення ставки оподаткування прибутку банків із чинних 25% до 50%.

Причому податкові зобов'язання буде перераховано заднім числом. Тобто до тієї суми податку на прибуток, яку вже заплатили банки з початку 2024 року (за 9 місяців), додасться ще значний обсяг податкових зобов'язань.

Учасники фінансового сектору разом із представниками Національного банку заявляли про те, що такий крок не дасть особливого збільшення бюджетних надходжень, але може негативно вплинути на капіталізацію банків та їхню здатність кредитувати економіку. Проте норма про підвищення ставки податку на прибуток залишилася у фінальній версії законопроекту та була підтримана депутатами.

Нове-старе рішення

Перше підвищення податку на прибуток банків відбулося рік тому. У листопаді 2023 року парламент вніс зміни до Податкового кодексу, згідно з яким банки мали заплатити за весь 2023 рік податок на прибуток за ставкою 50%. Теж заднім числом, до речі. А на 2024 рік депутати встановили ставку податку на прибуток на рівні 25%.

За 2023 банки сплатили 76 млрд грн податку на прибуток. Це у 10 разів більше, ніж у 2022 році. Сума сплаченого податку на прибуток за 8 місяців 2024 року становила 30,7 млрд грн, що на 81% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

Топ платники податків банківського сектора

ПриватБанк

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 6,47 млрд. грн.
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 33,57 млрд. грн.
• Дата заснування: 1992 рік
• Кількість працівників на 01.07.24: 19821

Про компанію: ПриватБанк - найбільший держбанк України і лідер банківського сектора. ПриватБанк обслуговує понад 18,2 млн клієнтів фізосіб та понад 888 тис юрособ. Регіональна мережа банку налічує 1184 відділення. Прибуток банку до оподаткування за 2023 рік склав 72,8 млрд грн, чистий прибуток – 37,8 млрд грн. За перше півріччя 2024 року ці показники склали відповідно 40,7 млрд грн і 30,6 млрд грн. Банк підтримує не лише клієнтів, а й благодійні програми, на які у 2023 році було направлено 307 млн грн, а за 6 міс. 2024 року – 90,6 млн грн.

Ощадбанк

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 5,4 млрд. грн.
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024: н.д.
• Дата заснування: 1991 рік
• Кількість працівників на 01.07.24: близько 29 тис.

Про компанію: Ощадбанк — один з найбільших держбанків України , що входить до топ-3 найбільших банків країни. Протягом 2023 року банк активно підтримував український бізнес – підприємцям та підприємствам було видано 13,3 млрд. грн. кредитів. Кошти на розвиток отримало понад 4,5 тис. підприємств. Ощадбанк також є лідером програми пільгового іпотечного кредитування єОселя — за підсумками минулого року за програмою було видано понад 2,8 тис. кредитів на суму 4,3 млрд грн.

Райффайзен банк

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 6,6 млрд. грн.
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 2,4 млрд. грн.
• Дата заснування: 1992 рік
• Кількість працівників на 01.07.24: 5300

Про компанію: Райффайзен Банк є найбільшим в Україні банком з іноземними інвестиціями. Послугами банку користуються понад 2,5 млн клієнтів. З лютого 2022 року допомога від Райфу на благодійні ініціативи сягнула 1,3 млрд грн. Банк фінансує українських аграріїв для підтримки продовольчої безпеки України і є лідером з фінансування агросектору країни. До 45% кредитного портфелю банку складає агробізнес, а разом із фудсектором ця частка сягає 65%. Райф є учасником Меморандуму банків щодо фінансування відновлення енергетичної інфраструктури в Україні. Близько 800 млн грн становить активний портфель енергетичних інвестпроектів банку. Портфель «зелених» інвестицій Райфу склав 2,1 млрд грн у жовтні 2024 року. За останній рік інвестиції Райффайзен Банку в «зелені» та соціальні проєкти зросли майже на 35%.

ПУМБ

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 4,52 млрд. грн.
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024 року: 1,32 млрд. грн.
• Дата заснування: 1991 рік
• Кількість працівників на 01.07.24: 7000

Про компанію: Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) – найбільший український банк із приватним капіталом, який 33 роки працює на банківському ринку України та входить до системно важливих банків країни. Банк обслуговує 130 тис. корпоративних клієнтів та 1,7 млн клієнтів – фізособ.  ПУМБ входить до топ-5 банків за розміром депозитного портфеля фізосіб у всіх валютах та топ-3 за обсягами строкових депозитів у гривні, а також до десятки найбільших банків за іншими ключовими показниками. З лютого 2022 року банк перерахував до держбюджету України понад 9 млрд грн. Від початку повномасштабного вторгнення ПУМБ прокредитував бізнес на понад 58 млрд грн. Обсяг портфелю в малому бізнесі за цей час сягнув 13,8 млрд грн. 1,7 млрд із цих коштів були видані ФОПам, а 14 мільярдів аграріям. Крім цього, ПУМБ активно допомагає ЗСУ та постраждалим від бойових дій. З початку повномасштабного вторгнення на соціальні ініціативи банком було спрямовано понад 670 млн. грн.

Credit Agricole Bank

• Сума всіх податкових платежів за 2023 рік: 3,3 млрд. грн.
• Сума всіх податкових платежів за 6 міс. 2024: н.д.
• Дата заснування: 1993 рік
• Кількість працівників на 01.07.24: 2200

Про компанію: Креді Агріколь демонструє стабільну роботу безперебійно надаючи послуги для клієнтів і підтримуючи українську економіку навіть під час війни. У 2023 році Креді Агріколь увійшов до списку системно важливих банків. Фінустанова активно підтримує український агробізнес - з початку війни банк видав кредитів на суму 2,7 млрд гривень для компаній АПК у рамках держпрограми "Доступні кредити 5-7-9%". Банк також бере участь у Програмі державних урядових гарантій, згідно з якою видав 1,3 млрд. гривень. У 2023 році Креді Агріколь уклав важливі угоди з ЄБРР та МФК щодо розподілу ризиків для підтримки критично важливих галузей бізнесу України, зокрема сільського господарства. Також Креді Агріколь є одним із лідерів ринку автокредитування. Банк має офіс у Києві та 140 відділень, обслуговує 400 тис клієнтів. Його загальні активи становлять 2,8 млрд. дол. США на грудень 2023 року. Чистий прибуток Креді Агріколь Банку за 2023 фінансовий рік склав 2,8 млрд грн.

Банки платитимуть більше

У липні 2024 року Кабінет Міністрів затвердив законопроект №11416, який передбачав перегляд податкових ставок та інші поправки у сфері оподаткування. Але початкова версія цього законопроекту не містила норм, пов'язаних із оподаткуванням банківського сектора.

Пропозиція підняти ставку податку на прибуток для банків з'явилася у тій редакції законопроекту за № 11416-д, яка була підготовлена до другого читання та потрапила на голосування до сесійної зали парламенту.

До речі, умови оподаткування змінилися не лише для банків, а й для інших фінустанов (крім страхових компаній). Небанківський фінринок з 2025 року сплачуватиме податок на прибуток за ставкою 25% замість стандартних 18%.

Прибуток банків продовжує зростати. За рахунок чого?

Загалом 2022-2024 роки для банківського сектору видалися успішними. 2022 року банки отримали 21,9 млрд грн чистого прибутку, у 2023 році – 82,8 млрд грн прибутку, а за 8 місяців 2024 року – 106 млрд грн прибутку.

Тобто, навіть якщо врахувати зрослу ставку податку на прибуток (у 2022 році він був 18%, у 2023 році – 50%, у 2024 році, до прийняття законопроекту № 11416-д, – 25%) і податкові, що ростуть у зв'язку з цим відрахування, прибуток, що залишається у розпорядженні банків, теж виріс кратно.

Скільки заробляють банки та скільки платять податку на прибуток

Дані НБУ

Щодо найуспішніших банків, то за підсумками січня-серпня 2024 року десятка найбільш прибуткових банків виглядає таким чином:

Як банкам вдалося так суттєво збільшити фінансовий результат – також не секрет. Основний дохід вони отримують за рахунок вкладень у ОВДП та депозитні сертифікати НБУ. Зокрема, на 31 жовтня банки були власниками військових облігацій на суму близько 820 млрд. грн. і депсертифікатів на 420 млрд. грн.

Незважаючи на те, що прибутковість тих же сертифікатів НБУ відчутно знизилася – з 23% на початок 2023 року до 13% до осені 2024 року, банки все одно надають перевагу цьому інструменту, оскільки він забезпечує стабільний та безризиковий дохід.

Саме тому у структурі доходів банків відсоткові доходи займають близько 69%, тоді як комісійні доходи – 21%. Для порівняння, за підсумками 2021 співвідношення доходів було 61% до 34% відповідно.

Відсоткові витрати у структурі витрат банків становлять 34%, комісійні – 15%. У 2021 році було 26% та 18% відповідно.

Банкрутств не буде, але клієнти заплатять сповна

Коли у законопроекті №11416-д з'явилася норма про подвоєння ставки податку на прибуток банків до 50%, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив , що банки надприбуткові. До того ж вони отримують цей прибуток завдяки державі, яка дає їм можливість заробляти на сертифікатах НБУ. Тож доцільно частину цього прибутку спрямувати на потреби армії, як це було зроблено у 2023 році.

Цю ініціативу розкритикували Нацбанк та навіть Мінфін. Глава НБУ Андрій Пишний заявив , що ризиків від підвищення податку на прибуток банків буде більше, ніж користі. Також Пишний повідомив, що НБУ має ідеї, як можна залучити банки до покриття бюджетного дефіциту за рахунок більш активної купівлі ОВДП.

Представники фінринку погоджуються з НБУ, побоюючись негативних наслідків. Під удар потрапляють насамперед приватні банки.

Для інших (недержавних) банків це набагато болючіша тема, оскільки у них скорочується обсяг ресурсів для розвитку та докапіталізації, зменшуються можливості здешевлювати кредитні продукти, активно працювати з очищення кредитного портфеля від NPL.

На думку деяких експертів, замість збільшення податкового навантаження на фінансовий сектор слід ефективніше використовувати депозитні сертифікати та облігації для мобілізації коштів банків, що забезпечило б приплив грошей до державного бюджету.

Держава спочатку дає гроші, а потім частину з них забирає назад. Очевидно, що така система є нераціональною. Якщо нинішні ставки та обсяги розміщених депозитних сертифікатів збережуться до кінця року, то НБУ за 2024 рік заплатить комерційним банкам близько 47 млрд. грн. Цю суму можна було б заощадити, і Нацбанк перерахував би її до держбюджету.

Якщо ж оцінювати цю ситуацію з погляду наслідків для клієнтів банків, то на них чекає, швидше за все, зміна тарифів на окремі операції та послуги. Це може бути підвищення комісій на розрахунково-касове обслуговування, погіршення умов по вкладах, особливо безстроковим, а також посилення умов кредитування, особливо в оцінці потенційних позичальників.

У той же час, якихось серйозних загроз для стабільності банківського сектора немає. У банків, як і раніше, є можливість заробляти і зберігати високий рівень капіталізації. А отже, найближчий рік пройде без гучних банкрутств банків, за винятком ліквідації окремих дрібних учасників ринку, які не впливають на нього.

Економіка