Дрова в домівках селян перевіряти не будуть. Що ще відомо про скандальний закон проти "чорних" лісорубів

06 листопада 2024 р. 08:13

06 листопада 2024 р. 08:13

Одна з найобговорюваніших тем останніх днів — посилення відповідальності за незаконну деревозаготівлю. Верховна Рада ухвалила не лише збільшення штрафів за незаконний обіг деревини, дров, чагарників та очерету, а і посилену кримінальну відповідальність: за вантажівку з деревиною без документів пропонується ув’язнювати порушників на строк до 7 років. Кому ще загрожує відповідальність, якщо закон вступить в дію — в тексті Delo.ua .

Парламент ще в середині жовтня ухвалив “ закон про дрова ” №9665 і направив його на підпис президенту. Якщо Володимир Зеленський підпише документ в поточній редакції, це суттєво посилить покарання за обіг дров без документів.

Головна новація проєкту закону — доповнення ККУ новою статтею 246-1. Згідно з нею, перевезення, зберігання, або збут без належних документів від 5 куб. м дерев, чагарників або деревини, карається штрафом 34-51 тис. грн або обмеженням чи позбавленням волі до трьох років. За 10 куб. м незаконної деревини передбачений штраф 170-425 тис. грн або позбавлення волі на 5-7 років.

За те ж саме правопорушення, здійснене в невеликих обсягах (до 1 куб. м), може тягнути за собою накладення штрафу на громадян в розмірі 510-1020 грн і 3400-5100 грн на посадових осіб.

Також нардепи пропонують запровадити покарання за незаконну заготівлю очерету. Якщо вона заподіяла “істотну” шкоду на суму від 30,28 тис. грн, порушників планується карати штрафом в 34-42,5 тис. грн, або обмеженням чи позбавленням волі на строк до трьох років.

Чинне законодавство України передбачає, наприклад, до семи років ув’язнення за хуліганство, до п’яти років за дезертирство або пограбування.

Втім, і зараз незаконна деревозаготівля є злочином, який карається штрафами або ув'язненням строком до семи років . Незаконна ви рубка або перевезення, зберігання чи збут лісу в чинному законодавстві карається штрафом в 17-25,5 тис. грн, арештом на строк до шести місяців, обмеженням або позбавленням волі до трьох років. За повторне порушення або злочин в складі групи осіб передбачено до п’яти років ув’язнення, а при заподіянні тяжких наслідків природньому фонду — до семи років. Фактично, максимальний строк ув’язнення в законопроєкті №9665 не збільшується, тоді як штрафи зростають в рази.

Звичайним людям покарання не загрожує

Попри резонанс в медіа та активне суспільне обговорення законопроєкту, звичайним громадянам не варто боятися покарання , підкреслює нардеп від парламентської фракції “Слуга Народу” Юрій Камельчук , який виступає співавтором документа. Їх цей закон і відповідальність взагалі не торкнеться, на відміну від “чорних” лісорубів, котрі незаконно заготовляють деревину в великих обсягах, після чого транспортують її на переробні підприємства.

Мова взагалі не йде про запаси дров у людей. Без рішення суду поліцейський чи інспектор не може зайти на вашу приватну територію, не має права будь-яким чином перевіряти чи штрафувати звичайних громадян. Закон покликаний контролювати великі рубки лісів

Також він підкреслює, що документ не має зворотньої дії, і його положення не стосуються вже вирубленої і реалізованої деревини або дров .

В законопроєкті №9665 суттєво не посилюється відповідальність за незаконні вирубки лісу, якщо порівнювати граничні строки обмеження чи позбавлення волі з поточними, додає нардеп. В першу чергу, він має вирівняти розмір штрафів за незаконний обіг деревини пропорційно злочинним доходам, які отримують “ чорні “ лісоруби. Ініціатива має привести штрафи до рівня, за якого нелегальний бізнес задумається про перспективи подальшої “ роботи “ .

При цьому він не очікує і суттєвого збільшення кількості перевірок лісів у випадку прийняття законопроєкту в поточній редакції. У воюючій країні просто не вистачає поліцейських та представників Держлісагентства для контролю всіх лісових ресурсів, тому, найімовірніше, перевірки залишаться епізодичними, як і зараз .

Ніяких спеціалізованих служб для контролю лісу додатково не створюватиметься. Але за безпекою лісу може стежити громадськість. Громадяни, в тому числі мої помічники,  регулярно фіксують незаконні рубки і залучають поліцію для боротьби з порушниками

За його словами, нещодавній розголос в соцмережах щодо законопроєкту, ухваленого в другому читанні ще 15 жовтня, швидше за все, був організований керівництвом ДП “Ліси України”. Він пов'язує медійний розголос з тим, що відомство покриває незаконні вирубки, особливо в регіональних лісництвах. Хоча Юрій Камельчук не є головним автором законопроєкту, лише за 4 листопада в соцмережах він “зібрав” понад 100 постів з критикою, додає нардеп.

Своєю чергою, ДП “Ліси України” заперечує свою причетність до прийнятого Радою законопроєкту. В держпідприємстві підкреслюють, що його представників не долучали до роботи над проєктом закону, а запропоноване збільшення штрафів та строків ув’язнення за нелегальний обіг деревини ніяк не стосується діяльності ДП.

Перевірки  в лісі несуть ризик зловживань

Головне юридичне управління Апарату ВРУ рекомендувало прийняти законопроєкт №9665 у другому читанні, але за умови усунення пунктів, які створюють підгрунтя для корупційних ризиків та різного трактування норм цього документу.

• При перевірці в “польових” умовах неможливо ефективно перевірити достовірність документів на деревину. В Україні не існує інституту адміністративного розслідування правопорушень, тому зроблені на місці правопорушення висновки перевіряючих органів про підробку документів не можуть визнаватись законними;
• Різні статті ККУ України в редакції законопроєкту пропонують різні визначення поняття пошкодження лісу. Згідно зі статтею 245 ККУ в редакції проєкту закону, істотною шкодою вважається знищення лісу на площі понад 2 га або заподіяння шкоди довкіллю на понад 75,7 тис. грн, тоді як стаття 246 пропонує вважати істотною шкодою збитки на суму від 30,28 тис. грн. Це ускладнює кваліфікацію порушення, а з огляду на різницю в передбачених санкціями видах покарань, є підгрунтям для можливих зловживань правозастосовними органами;
• Документ пропонує встановити посилену відповідальність за цими статтями в умовах воєнного або надзвичайного стану. Проте запропоноване законопроєктом доповнення складів правопорушень стосовно шкоди лісовим насадженням в умовах воєнного стану може призвести до надмірної криміналізації покарання, що не враховує ані завдань ККУ, ані мети покарання порушників.

Коли запрацює закон і на що треба звертати увагу

Юрій Камельчук нагадує, що закон не почне застосовуватися у 2024 році , оскільки після підпису президентом Кабмін має протягом двох місяців підготувати нормативно-правові акти, необхідні для його виконання. Юридичні формулювання, вказані в цих документах, і будуть визначати, як саме закон буде застосовуватися в реальних умовах. Як саме буде застосовуватися закон — залежить в першу чергу від "підзаконки", котра почне розроблятися лише після підпису документа президентом.

Володимир Зеленський може підписати цей законопроєкт, або ветувати його і повернути в парламент для виправлення норм, які спричинили суспільний резонанс. Поки що його позиція з цього питання невідома, пояснює нардеп.

Загалом людям радять купувати “офіційні” дрова, вимагати за отриманий товар чек або товарну накладну. Документи слід зберігати, допоки деревина не буде повністю використана. Одним з таких варіантів є державний інтернет-магазин “ДроваЄ”, в якому кожен українець має змогу щорічно купувати до 15 куб. м дров.

При замовленні в цьому маркетплейсі громадянин пише заяву на отримання потрібного обсягу дров вказаної породи, до заяви додається копія паспорта, ідентифікаційного коду. На підставі цього підприємство привозить замовнику дрова, які фіксуються в державній системі електронного обліку, а отримувачу надається ТТН-лист, який підтверджує офіційну купівлю товару.

Джерело фото: ua.depositphotos.com

Економіка