Дональд Трамп призначив бізнесменів Ілона Маска та Вівека Рамасвані демонтувати урядову бюрократію в США. Чому в Україні у них нічого б не вийшло? Президент KSE Тимофій Милованов навів вісім причин

14 листопада 2024 р. 18:26

14 листопада 2024 р. 18:26

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

Новообраний президент США Дональд Трамп придумав, куди призначити бізнесменів Ілона Маска та Вівека Рамасвамі , які активно підтримували його в президентській кампанії. Маск та Рамасвамі очолять Департамент ефективності уряду (DOGE) у новій адміністрації Трампа. Завдання цього відомства — допомогти позбутися бюрократичної надмірності, скоротити регулювання, урізати зайві витрати та реструктуризувати федеральні відомства.

Їхня конкретна ціль — досягти скорочення федерального бюджету на $2 трлн до 4 липня 2026 року. Серед можливих амбітних заходів, які розглядають Маск і Рамасвамі, — закрити Міністерство освіти, Федеральне бюро розслідувань та Податкове управління США (IRS). Чи можлива подібна революція державної машини в Україні?

Вісім ключових причин, чому навіть Ілон Маск і Вівек Рамасвамі зазнали б невдачі у спробі реформувати українську державну систему.

Низька мотивація і низькі зарплати держслужбовців

В умовах низької мотивації та недостатньої зарплати, яка далека від ринкової, будь-які спроби тиску на чиновників можуть лише призвести до звільнень. А в умовах і без того обмеженого кадрового ресурсу на державній службі це означатиме параліч системи.

Проблема поглиблюється суспільним опором до підвищення зарплат чиновникам. Це заважає створити привабливі умови для професіоналів.

Час грає не на руку

Довелося б побудувати всю інфраструктуру змін з нуля, що потребує років. Але часу в України немає. Поки вони запустять одні зміни, політичні пріоритети можуть змінитися, змушуючи їх рухатися в іншому напрямку, а потім знову повертатися назад.

Низька компетенція і культура, не орієнтована на результат

Багато українських чиновників не мають достатньої підготовки та не здатні швидко адаптуватися до сучасних управлінських інструментів. У державному апараті бракує професіоналізму та фокусу на досягнення конкретних результатів.

Є винятки — нові міністерства, створені з нуля, але вони потребують лідерів та управлінських команд, яких майже немає. Навіть найкращі інноваційні рішення стають безкорисними, коли немає кому їх реалізовувати.

Культура, яка карає ініціативу

Ініціатива часто сприймається як загроза або як потенційне джерело проблем. Чиновники уникають брати на себе відповідальність, оскільки будь-яка помилка може призвести до покарання .

Це призводить до культури страху перед будь-якими змінами або нововведеннями.

Корупція на всіх рівнях

Україна досягла значного прогресу в боротьбі з корупцією . У 2023 році країна піднялася на 104 місце зі 180 в Індексі сприйняття корупції, отримавши 36 балів зі 100 можливих. Це є одним із найкращих результатів у світі.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вручили низку гучних підозр топпосадовцям, зокрема ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву та ексголові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку .

Проте на середньому та нижчому рівнях корупція все ще поширена. Державні підприємства залишаються непрозорими, митна служба потребує реформ , а правоохоронні органи та судова система викликають численні нарікання бізнесу через корупцію та політичний вплив.

Геополітичний тиск

Україна йде в ЄС , де існують чіткі директиви та вимоги щодо реформ. Ми маємо адаптувати свою систему до стандартів Європейського Союзу. Це означає, що реформи повинні бути гармонізовані з європейськими правилами.

Будь-які радикальні зміни в стилі Маска чи Рамасвамі можуть суперечити цим зобов’язанням та нашому курсу інтеграції до ЄС, і тому вони просто не будуть прийняті.

Недовіра громадян

На відміну від США, де Маск і Рамасвамі мають підтримку частини виборців Трампа, в Україні такого мандату немає. Для більшості українців реформи в стилі «скорочення уряду» і радикального зниження витрат сприймаються з підозрою. Коли люди зрозуміють, що це означає справжнє скорочення державних послуг і соціальних програм, а не просто привабливі гасла на папері, підтримка може різко зменшитися.

Громадянський скепсис та страх втратити соціальні гарантії залишаються великими бар’єрами.

Саботаж і інерція системи

Після кількох революцій і тривалих військових конфліктів українська бюрократична система навчилася захищати себе — непрозоро, але досить ефективно. Вона володіє інструментами опору будь-яким радикальним змінам і має вбудовані механізми самозбереження.

Щоб подолати цей інерційний опір, потрібна політична воля, яка виникає на рівні суспільного запиту, а не нав’язується зверху.

[email protected]

Економіка