Луцька майстриня виготовляє з отруйного борщівника дивовижні музичні інструменти

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Луцька майстриня виготовляє з отруйного борщівника дивовижні музичні інструменти

19 листопада 2024 р. 11:40

19 листопада 2024 р. 11:40

Галина Бичкова з Луцька створює зі стебел отруйного борщівника Сосновського музичні інструменти під назвою дощовиці, що імітують звук дощу, пише SEEDS .

Галина Бичкова працює ветеринаркою і музикою професійно ніколи не займалася. Однак 8 років тому на одному з ярмарків їй настільки сподобались дощовиці, що вирішила навчитися робити їх самотужки. Вивчала відео в інтернеті, радилася з майстрами. Процес створення інструментів настільки захопив, що виготовила орієнтовно тисячу дощовиць.

“Це стародавній музичний інструмент. В Південній Америці, в Африці його виготовляли з порожнистого стебла кактуса і як перетинки вставляли голки цього кактуса. В Карпатах теж такий інструмент є, називається хмара. Стародавні шамани, мольфари його використовували для спілкування зі стихією природи, зі стихією дощу. В йозі використовують для розслаблення нервів”, — розповіла майстриня Суспільному .

Посохлі стебла багаторічної рослини збирає на початку осені в сонячну погоду, коли рослина уже не містить отруйного соку. Зарості борщівника Сосновського лучанка знаходить у закинутих лісосмугах, на полях за містом і неподалік сміттєзвалищ.

Стебла борщівника Галина ріже спеціальною пилочкою і ламає голіруч. Говорить: обирає товстіші, рівніші й непошкоджені стебла: “Пакую в сміттєві мішки, зв’язую скотчем і везу сумкою. Транспорту в мене немає, тому везу маршрутками”.

Зібраний борщівник Галина Бичкова просушує і починає готувати для подальшої обробки. Уся її маленька кімната з роками перетворилася на майстерню.

“Борщівник порожній, тому по спіралі, як днк, робляться перемички, що сипучі речовини, які ви засипаєте, створюють звук дощу. Тому, щоб зробити дірочки, я вставляю зубочистки, — говорить майстриня. — Чим тонший діаметр, тим звук вищий, чим товстіший, тим нижчий”.

Поверхню музичних інструментів жінка покриває акриловим лаком та розмальовує різними орнаментами. Кожна дощовиця, розповідає майстриня, звучить по-різному. Це залежить від форми музичного інструмента, товщини стовбура, а також наповнення.

“Дощовиці наповнені крупами: рис, гречка, гірчиця і вика. А одна з дощовиць наповнена маленькими квасольками й звучить як громовиця”, — додає лучанка.

Зізнається: для неї звук дощовиці — своєрідна психотерапія, тому в час повномасштабної війни виготовила п’ять різних форм різновидів музичних інструментів.

За словами жінки, звуки дощовиці дуже подобаються дітям, тому інколи передає їх в дитячі садочки. Одна з кругових дощовиць луцької майстрині зберігається у Музеї народної іграшки у Києві.

SEEDS