«Україна від цього лише виграє». Чому не варто сумувати за виходом Shell з України? Але над чим варто задуматися. Розповідає інвестбанкір Ігор Мазепа

25 листопада 2024 р. 14:09

25 листопада 2024 р. 14:09

Вихід потужного іноземного бренду з України – це завжди подія, яка повертає до роздумів, що ж не так з інвестиційним кліматом в країні. Але, як не дивно, і в таких гучних продажах можуть бути винятки. Вихід нідерландської нафтової компанії Shell з українського ринку нафтопродуктів, схоже, саме такий випадок.

Діяльність підконтрольних міжнародному холдингу українських активів, як і поведінка Shell щодо українських активів, була дуже далекою від західних корпоративних та етичних стандартів.

Мої висновки ґрунтуються на трьох спостереженнях.

Розмивання частки російського «партнера»

Перший – це кейс із розмиванням частки росіян у компанії «Альянс Холдинг» (власника українських АЗС Shell), здійснений менеджерами Shell після початку повномасштабної війни в Україні.

Справа не втому, що вони, в кращих традиціях українських олігархів, розмили частку в автозаправному бізнесі свого російського «партнера» з 49% до менш ніж 3%. За це їм можна лише дати «похвальну грамоту».

Проблема в тому, що зробили вони це з порушенням українського законодавства, що встановлено українським судом , та можливо навіть законодавства Нідерландів (про що теж натякає постанова українського суду).

У тій по-справжньому гостросюжетній історії, яскраво описаній Апеляційною палатою ВАКС, представники Shell Overseas Investments намагалися зменшити 49%-відсоткову частку підсанкційного росіянина Едуарда Худайнатова в «Альянс Холдингу», яка по суті мала перейти у власність українського уряду – а отже могли завдати збитків Україні.

Ба більше, задля збільшення своєї частки, нідерландський холдинг увів в оману навіть Апеляційний суд Амстердама. Тож не дивно, що українським судам потім довелося розвертати ці недружні дії поважного міжнародного інвестора.

Питання фінансів

Другий – це власне фінансовий стан українського автозаправного бізнесу Shell. Моє скромне розуміння автозаправного бізнесу не дозволяє мені повірити, що потужна міжнародна компанія із гарними брендованими заправками ще до великого вторгнення росіян заробляла $60 000-70 000 у рік операційного прибутку на одній своїй заправці. І це при ціні спорудження подібної заправки приблизно на рівні $1,5 млн. Прибутки мали б бути вищими в рази, якщо не на порядок. Тож український автозаправний бізнес Shell був, як мінімум, неефективним.

Примарність подальшого розвитку

Третій – це розмір бізнесу Shell в Україні. Частка АЗС цього потужного міжнародного гравця на паливному ринку України в останні роки складала скромні 2,5%, згідно з даними ринку. І перспективи зростання цієї частки не проглядалися.

Історія Shell Netherlands в Україні

Паливна компанія Shell Netherlands працювала на ринку України з 2007 року та розвивала мережу АЗС Shell, інвестувавши в неї за 17 років $470 млн. Наразі в Україні 131 заправка Shell, фактично працює 118. Власник мережі АЗС Shell в Україні – «Альянс Холдинг». 51% акцій холдингу належало Shell Netherlands і 49% – дочірній компанії російської «Незалежної нафтогазової компанії» (ННК) росіянина Едуарда Худайнатова.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україні Shell Netherlands довела свою частку в «Альянс Холдинг» до 97,4% після двох етапів докапіталізації: в грудні 2022-го та в червні 2023-го. Частку компанії, яку Мінʼюст повʼязує з Худайнатовим , було розмито до 2,6%.

2 квітня 2024-го Апеляційна палата ВАКС дозволила Мінʼюсту націоналізувати 49% «Альянс Холдинг». Суд погодився з аргументом, що Shell розмила частку компанії Худайнатова вже після того, як той потрапив під санкції у жовтні 2022 року.

Так 49% акцій мережі АЗС Shell перейшли в управлінні Фонду держмайна.

До війни «Альянс Холдинг» міг коштувати близько $92 млн, писав Forbes. Вартість 51% мережі Shell Netherlands, яку придбала «Укрнафта», може коштувати $15–25 млн, за оцінкою аналітичного відділу Forbes Ukraine.

Отже, я не маю приводів тужити за виходом такого інвестора з України. Впевнений, що новий власник цієї мережі АЗС зможе суттєво покращити їх фінансові показники. А отже і збільшити відрахування до бюджету, пов’язані з цим бізнесом. Відповідно, наша країна від цього лише виграє.

Та й міжнародному холдингу нібито немає на що нарікати в цій угоді. Shell вдалося продати свою 51% частку в українських АЗС приблизно за $30-40 млн, згідно з даними ринку. Досить непогано як для бізнесу, який ще два роки тому був оцінений поважною міжнародною консалтинговою компанією в діапазоні від одного долара до $1,4 млн.

Єдине, що не дає мені радіти в цій історії на всі 100% – це нова власниця АЗС Shell, якою стала держкомпанія «Укрнафта» .

Хоча ця компанія під повним державним контролем показує фантастичні результати , сам факт збільшення державної частки ще в одній галузі української економіки не дуже надихає. Але такою є особливість бізнесу під час війни.

Сподіваюся, що після нашої перемоги тенденція на «задержавлення» економіки розвернеться, а уряд отримає багатомільярдні доходи від приватизації ефективних компаній.

[email protected]

Економіка