Якими будуть соціальні страхові виплати після реформи єПотенціал - інтерв'ю з міністеркою Оксаною Жолнович

26 грудня 2024 р. 14:19

26 грудня 2024 р. 14:19

З 1 січня 2025 року в Україні може кардинально змінитись система встановлення інвалідності: з радянської методики (МСЕК) до сучасної системи оцінювання повсякденного функціонування.

Концепцію змін щодо реформи системи соцстрахування, який у Мінсоцполітики називають єПотенціал, закладено в законопроєкт №12209 . Проєкт вже підтримала у першому читанні Верховна Рада. Наразі спільно проєкт доопрацьовується до другого читання робочою групою при Комітеті соціальної політики ВРУ.

Які зміни в страхових виплатах та послугах передбачає нова модель - в інтерв’ю Delo.ua розповіла міністерка соцполітики України Оксана Жолнович.

Оксана Жолнович, 45 років, очолює міністерство соціальної політики України з липня 2022 року. З 2020 р. керувала департаментом соціальної політики і охорони здоров’я Офісу президента. З 2019 по 2021 року була радницею міністра соцполітики.

Працювала у сфері захисту осіб з інвалідністю. Була членом правління Фонду соціального страхування від тимчасової непрацездатності.

Має вищу освіту (ЛНУ ім. Франка за спеціальністю “правознавство”), кандидат юридичних наук, доцент. У 2008 році захистила кандидатську дисертацію на тему “Система трудового права України”.

- Сьогодні ми маємо три групи інвалідності та виплати за ними. Реформа МСЕК пропонує акцентувати не тільки на статусі інвалідності, а й на оцінці функціонування. Логіка держави зрозуміла: кількість людей з інвалідністю збільшується, відповідно число працюючих зменшується. Чим нова система відрізнятиметься від старої?

Коли ми бачимо нинішню ситуацію із встановленням інвалідності і підтримкою людей, які отримали якусь травму або хворобу, розуміємо, що потрібні нагальні зміни. Ніхто не задоволений роботою медико-соціальної експертної комісії . Люди не отримували чіткого розуміння своїх перспектив, а часом і базової підтримки. Не кажучи вже про корупцію.

Саме тому реформа передбачає, що з 1 січня 2025 року система зміниться. Замість медико-соціальної експертної комісії запрацює цифровізована система оцінки функціонування людини, яка буде здійснюватись експертними командами на базі кластерних і надкластерних лікарень.

Що робить МСЕК зараз? Вона оцінює фізичні обмеження людини з точки зору її здатності обслуговувати себе, жити і вести активне життя. Від цього залежить присвоєння першої, другої чи третьої групи інвалідності. Оцінка рівня втрати працездатності — другорядний етап, який насправді майже не проводиться.

Комісія не враховує професійні особливості людини і те, як її обмеження впливають на здатність працювати. Наприклад, якщо юристу зламане плече створює лише незручності, то для вантажника це вже серйозна перешкода. Але сьогодні система ставиться до цих випадків однаково.

Нова модель враховуватиме такі нюанси. Її завдання — не просто фіксувати обмеження, а знаходити рішення: забезпечувати лікування, реабілітацію, адаптацію чи навіть перекваліфікацію, щоб кожна людина могла повернутися до роботи або отримати необхідну допомогу.

- А як щодо бюрократії, на що масово скаржились раніше щодо МСЕК? Її не стане більше?

Нові підходи не означають, що людина буде ходити по різних комісіях, навпаки - їй взагалі нікуди не треба буде ходити. Тому що ми оцінку стану людини проводитимемо вже в лікарні.

Усі дані будуть збиратися, поки людина лікується і реабілітується. І саме для того, щоб зробити повноцінний спокійний процес відновлення і збору всіх даних, ми продовжуємо можливість оплачуваного лікарняного до більш ніж одного року.

- Можна уточнити, що це за лікарняний на рік? Усі ми звикли, що лікарняний - це два тижні.

У більшості випадків так і буде, якщо йдеться про звичайні хвороби, як-от ГРВІ. Але є складніші ситуації — перелом стегна, ампутація, інсульт або онкологія.

Наприклад, зараз після тяжкого інсульту людині дають чотири місяці лікарняного, а далі кажуть: «Оформлюй інвалідність». Її фактично списують, не даючи можливості відновитися. А далі людину звільняють з роботи, а ще гірше - фіксують її обмеження, і вона залишається без реабілітації та доходу. У таких умовах психологічно важко бачити інший шлях, окрім як змиритися зі своїм становищем.

Схожа ситуація з онкологічними захворюваннями. Між сесіями хіміотерапії людина перебуває у складному стані й не може працювати. Але тимчасова інвалідність залишає її без гідної підтримки, в тому числі фінансової. Це несправедливо. Є й ті, хто намагається самостійно реабілітуватися, працюючи й одночасно бігаючи на процедури, відпрошуючись у роботодавця. Це теж не людяно.

Ми пропонуємо змінити підхід. Лікарняний може тривати до 14 місяців, при цьому передбачаємо оплату як стаціонарної, так і амбулаторної реабілітації. Людина зможе реабілітуватися і водночас, якщо забажає, працювати обмежено, наприклад, на неповний робочий день.

- Міністерство акцентує на змінах в оцінці функціонування у сфері зайнятості. Що саме зміниться?

Оцінка функціонування у сфері зайнятості - не нове поняття. У кожної людини, яка отримала статус інвалідності, в індивідуальній реабілітаційній програмі виставлена оцінка функціонування. Більше того, навіть ці групи інвалідності трохи прив'язані до відсотка втрати функціонування.

Як і у всіх військових - виплати прив'язані до відсотка втрати функціонування. Просто ніхто на цьому не акцентував, бо усе робилося одним скопом, - МСЕКом, під час встановлення інвалідності. Тепер ми оцінку саме в сфері зайнятості передаємо до більш фахових людей. Як це відбувається в Європі - в країнах Балтії, Німеччині, де функціонування оцінюється різними фахівцями.

- Акцент на оцінці функціонування може означати: давайте виганяти всіх працювати?

Навпаки: наша реформа робить соціальну підтримку більш “людяною”. Ми враховуємо різні ситуації. Проєкт закону не означає, що всім автоматично буде лікарняний виписуватись на рік чи більше. Але коли є обставини, які унеможливлюють роботу людини, ми не маємо права відправляти її додому зі словами «це твої проблеми, роби з цим що хочеш».

Власне, ось тоді у людини немає іншого виходу, як швидко бігти і оформлювати інвалідність, щоб просто продовжити своє лікування і мати можливість за щось жити. Але щомісячні страхові виплати по інвалідності в сьогоднішньому форматі мізерні: 30-40% від доходу, бо пенсія в нас 40% від доходу. А якщо там ще й невеликий страховий стаж - ще менше.

Хіба це нормально, що людина зі статусом інвалідності отримує підтримку у розмірі лише 2000 гривень? Лікарняний, принаймні, - це в багатьох випадках 70-100% твоєї заробітної плати. Це набагато краще фінансове покриття, особливо на час, поки людина відновлюється.

- Що  передбачає підтримка функціонування - які послуги і виплати отримає людина?

Спочатку це буде лікарняний, який людина зможе отримувати протягом всього періоду свого лікування чи реабілітації, - а не тільки протягом чотирьох місяців, як є зараз. Він визначатиметься за потребою і залежатиме від того, скільки часу потрібно саме цій людині, щоб відновити здоров'я. Це перший плюс реформи.

По-друге, з 2026 року з’являться спеціалісти для оцінки функціонування у сфері зайнятості. Ми відберемо фахівців, навчимо їх, щоб вони якісно оцінювали професійну складову. Людина зможе надати всі свої дані для проведення такої оцінки в тій же лікарні, фахівцю, який прийде і допоможе заповнити відповідну анкету, чи, якщо людині це зручно і вона схоче - вона зможе заповнити таку анкету дистанційно, онлайн.

Інформацію про її фізичні обмеження зберуть лікарі через МКФ. А функціонування у сфері зайнятості оцінюватимуть за іншими характеристиками: освіта, де і скільки часу працював, якими додатковими навичками володіє, наприклад, іноземна мова, IT, програмування та інше. Ці дані будуть аналізувати фахівці з точки зору того, як найкраще допомогти людині далі знайти себе на ринку праці (у випадку, якщо людина через свою травму або хворобу, навіть після реабілітації, не зможе повернутись до свого попереднього місця роботи).

Сьогодні людині з вищою економічною освітою, якщо вона звертається у службу зайнятості, просто пропонують роботу - наприклад, перукаря. Хоча за навичками це міг бути набагато кращий вчитель математики, ніж перукар. Треба враховувати досвід, фах і особливості людини. Це робитимуть спеціально навчені експерти.

І ще важливо про виплати: після реформи, якщо людина матиме повну втрату функціонування у сфері зайнятості - тобто з такими порушеннями ми взагалі не можемо людині знайти роботу - страхова виплата складе 100% свої середньої зарплати, яку вона отримувала до настання страхового випадку (але не вище, ніж нині діюче обмеження по виплатах у розмірі 10 прожиткових мінімумів).

Це в рази більші виплати у порівнянні з тим, що маємо сьогодні. Нагадаю: досі пенсія з інвалідності навіть першої групи – це 40% від зарплати в найкращому випадку.

"Прагнемо, щоб 50% людей з інвалідністю в Україні могли працювати"

- Чи зміняться підходи у визначенні груп інвалідності, можливо їх стане більше? І чи будуть оптимізовані ці виплати?

Групи інвалідності ми не чіпаємо, адже це про фізичне функціонування. Вони залишаються незмінними. Ми змінюємо лише підхід до виплат - прив'язуємо їх до відсотку втрати функціонування.

Насправді переважна більшість людей повертаються на роботу. Навіть люди з першою групою інвалідності працюють, бо вони хочуть працювати. І це правильна історія. Тому для тих, хто втратив функціонування і не може працювати, ми виплачуємо середню заробітну плату та додаткову допомогу. А тим, хто після травми повернувся до роботи, але через зниження функціонування отримує менший дохід, ми компенсуємо різницю до попереднього заробітку.

Цей підхід справедливий, адже він усуває зловживання, які траплялися, наприклад, серед прокурорів. Деякі з них, оформивши інвалідність, продовжували працювати, отримували зарплату і додатково бонуси до пенсії.

Це дозволить точно визначати, яка підтримка потрібна кожному, адже самі обмеження функціонування не завжди напряму пов’язані з можливістю працювати. Такий підхід усуває викривлення у системі й робить її більш прозорою.

- Кого стосуватимуться новації?

Нові підходи стосуватимуться лише нових випадків - тобто тих людей, які стикнуться зі страховим випадком після 1 січня 2026 року.

Важливо розуміти, що якщо людині встановлена безстрокова інвалідність, то вона буде отримувати всі виплати, які їй вже призначено, - і ми нічого не змінюємо для неї.

Якщо людина мала тимчасову інвалідність, але вже досягла 60 років, - то їй так само, автоматично встановлюється довічна інвалідність, і вона матиме всі свої виплати також довічно - ми жодним чином це не змінюємо.

- Якщо розглянути якийсь кейс людини, яка потрапила з важкою хворобою в лікарню. Що було досі і що пропонується в новій моделі?

Переважна більшість випадків госпіталізації в Україні — це загальні захворювання. як-от жовчнокам'яна хвороба, інсульт чи інфаркт.

Раніше лікарняний для таких пацієнтів тривав до чотирьох місяців, після чого людину могли звільнити з роботи, навіть якщо вона ще потребувала лікування або реабілітації. І що найгірше — отримати засоби реабілітації чи соціальні послуги було можливо тільки після встановлення інвалідності.

Ми пропонуємо змінити цей підхід. Лікарняний може тривати до 14 місяців, якщо це необхідно. І, що дуже важливо, людина матиме доступ до всіх потрібних засобів реабілітації й соціальних послуг із самого початку лікування, незалежно від того, чи встановлено інвалідність.

Це справді ключовий момент: допомагати вчасно, коли людині це найбільше потрібно. Бо якщо правильно підтримати людину на етапі лікування, це напряму вплине на те, як вона зможе жити далі.

- Яку ціль міністерство ставить перед собою у цій реформі? Збільшити кількість людей, які стануть працездатними?

Реформа не про скорочення витрат чи кількості людей, які потребують підтримки. Її суть у тому, щоб допомогти людям почуватися комфортно й отримувати справжню підтримку.

Ті, хто можуть працювати й мають потенціал для активної діяльності, часто формально отримують статус "непрацездатних". Наш підхід простий: компенсувати різницю в доходах для тих, хто повертається до роботи після травми чи лікування, і давати час на відновлення тим, хто його потребує.

Подовжений лікарняний — це витрати для держави, але це й інвестиція в майбутнє. Бо коли ми вчасно не починаємо реабілітацію, відновити здоров’я стає значно складніше. Наприклад, після інсульту через шість місяців значно важче повернути рухомість руки. Якщо дати людині час і підтримку на реабілітацію, вона зможе повернутися до повноцінного життя і роботи. Інакше вона може залишитися з ярликом інвалідності на все життя, втративши можливість реалізувати себе, а держава втратить її потенціал.

Ми хочемо змінити сам підхід: витратити більше ресурсів у короткостроковій перспективі, але забезпечити функціонування у сфері зайнятості у довгостроковій. Те, що було раніше — маленькі виплати протягом багатьох років, — зрештою призводило до втрат: і людей, і ресурсів.

Сьогодні ситуація складна: лише 16% з трьох мільйонів людей з інвалідністю в Україні працевлаштовані. У Європі цей показник становить 50%. Це означає, що наші умови не стимулюють працювати або навіть змушують приховувати інвалідність. Ми прагнемо, щоб принаймні 50% людей з інвалідністю в Україні могли працювати, отримувати гідний дохід і почуватися потрібними.

Для нас це не лише про економіку. Це про соціалізацію. Робота дає людині відчуття цінності, можливість спілкуватися і бути частиною суспільства. І саме це ми хочемо забезпечити для кожного.

- Наскільки можна зламати систему зловживань, як це було у МСЕК? Чи є якісь запобіжники, щоб подібні історії, як з прокурорами-інвалідами, не повторювались?

Зараз це завдання на полі МОЗу. Новий закон, розроблений МОЗом і нещодавно ухвалений Верховною Радою, передбачає, що, по-перше, експертні команди проводитимуть оцінку деперсоналізовано: особисті дані людини будуть закриті, і команди аналізуватимуть лише стан здоров’я. Це забезпечить неупередженість у прийнятті рішень.

По-друге, всі медичні дані будуть зведені в єдину цифрову систему, яка буде здатна виявити аномалії. Якщо, наприклад, загальні показники людини в системі здоровʼя одні, а тут їй раптом виставляють великий відсоток втрати функціонування, програма буде здатна цей момент розпізнати і проаналізувати.

По-третє, будуть персональні підписи під кожним діагнозом, що також зменшить кількість зловживань.

- А що з перевіркою прокурорів – чи є кінцева дата і розуміння, хто буде покараний?

Перевірка стосується тільки державних службовців, які мають інвалідність. Її проводять фахівці МОЗ спільно з правоохоронними органами. Важко сказати, скільки часу вона буде тривати, адже це величезний обсяг матеріалу. І тут не можна формально підійти: нечесно буде позбавити статусу якусь людину, яка справді потребує допомоги від держави.

Це не означає, що вони злочинці, чи у всіх неправильна інвалідність. У багатьох випадках, наприклад, для звичайної державної служби статус інвалідності ніяк не впливав на роботу чи виплати. Але разом з тим є велика суспільна недовіра, що ці категорії осіб отримали не зовсім правильно цей статус, - і ми мусимо зняти будь-які сумніви.

Якщо буде встановлено, що статус інвалідності отримано незаконно, розпочнуться кримінальні провадження, а виплати ми припинемо. Сьогодні у нас діє норма, яка дозволяє повертати безпідставно виплачені гроші.

Вже зараз Пенсійний фонд звертається до суду і повертає кошти у разі встановлення фактів порушень законодавства під час процедури встановлення інвалідності МСЕК.

- Якщо прокурори з «липовою інвалідністю» вже на пенсії і отримують бонуси, такі кейси будуть переглядатись?

Якщо буде встановлено, що інвалідність несправжня, - будемо судитися. Виконавча служба буде стягувати – з банківських рахунків, з машин і квартир.

"Учасників бойових дій не варто рівняти з усіма"

- Скільки в Україні є пільгових категорій? Коли буде проведений аудит?

Зараз ми працюємо над тим, щоб нарешті впорядкувати це питання. За багато років в Україні накопичилось чимало різних пільг, і вони стосуються дуже широкого кола людей. Наприклад, є пільги для обчислення пенсій, зокрема пенсій з інвалідності, які стосуються не лише військовослужбовців і правоохоронців, а й шахтарів та чорнобильців.

Є пільги, пов’язані з безкоштовним проїздом для пенсіонерів, або пільгове обчислення пенсій за віком, ті ж самі так звані спецпенсії. Окремо є пільги, які стосуються підтримки в оплаті житлово-комунальних послуг. Наприклад, для більшості людей субсидія призначається, якщо витрати на ЖКП перевищують 15% доходу. А для пільгових категорій, таких як вчителі чи лікарі у сільській місцевості, витрати покриваються на 50%, а іноді й повністю.

Сьогодні ми розробляємо соціальний кодекс - єдиний документ, який має на меті привести усі пільги в єдиний стандарт. Щоб система була прозорою, зрозумілою, і щоб пільга відповідала потребам людини і суспільства. Це довгий процес. Сподіваюсь, в наступному році вже буде підготовлена переважна кількість книг цього соціального кодексу, принаймні, в чорновому варіанті.

Ми плануємо швидше запровадити деякі зміни, які, наприклад, уніфікують умови для розрахунку страхових виплат людям, які втратили функціонування у сфері зайнятості, зокрема через інвалідність. Це забезпечить гідну фінансову підтримку. Водночас для учасників бойових дій ми зберігаємо особливий підхід — їхні виплати залишаться на рівні 100% грошового забезпечення, адже їхній внесок вимагає особливої підтримки.

Йдеться про тих, які воювали і не є кадровими військовими, в них набагато менше підтримки. На моє переконання, учасників бойових дій не варто рівняти з усіма. І в нас тут прекрасне порозуміння з Мінветеранів: ми працюємо разом, щоб визначити той обсяг підтримки, яка є справді важливою тут і зараз для людей, які були мобілізовані і втратили своє здоров 'я.

- У результаті аудиту можуть зникнути якісь пільги та виплати? Що, на вашу думку, є несправедливим чи застарілим?

Зміни можуть бути там, де людина, наприклад, працювала, і, отримавши якусь хворобу, оформила на якийсь строк інвалідність, але в її роботі нічого не змінилось. Таких випадків вже просто не буде.

- Болюче питання про підтримку ВПО. Ми ж розуміємо, що переселенцям потрібне житло і робота, інакше вони повертаються на окуповану територію. Як це питання можна вирішити?

Житло — це, без сумніву, одне з найболючіших питань для внутрішньо переміщених осіб. Уряд ініціював кілька проєктів: крім програми “єВідновлення” пропонується також провести аудит житла по всіх регіонах.

Ми робимо виплати більш адресними й прозорими, боремося з шахрайством та маніпуляціями - і це дозволяє підтримати людей, які справді потребують підтримки.

Від себе Мінсоцполітики спрямувало всі залишки коштів (а це - 15 млрд грн) на підтримку тих ВПО, які через російську агресію втратили своє єдине житло, не мають іншого в умовно безпечних регіонах та очікують на компенсацію. Завдяки цим коштам такі люди можуть отримати сертифікати "єВідновлення" й використати їх для забезпечення свого житла.

Цю допомогу ми організовуємо разом із Мінрегіоном. За розрахунками відомства, є-сертифікати отримають в середньому 10 тисяч родин.

Економіка