Гральний бізнес торік збільшив сплату податків на 63%, до 17 млрд грн

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Гральний бізнес торік збільшив сплату податків на 63%, до 17 млрд грн – Гетманцев

02 січня 2025 р. 16:15

02 січня 2025 р. 16:15

Ключові факти

За даними Гетманцева, за весь 2024 рік гральний бізнес сплатив 17 млрд грн податків, що на 6,6 млрд грн більше, ніж у 2023-му (10,4 млрд грн).
Для порівняння у 2022-му році було сплачено 730,9 млн грн, а у 2021-му – 204,8 млн грн.
Депутат повідомив, що наразі учасники ринку продовжують чинити супротив детінізації і деякі з них все ще не понесли відповідальність за завдані державі збитки.

Контекст

Гральна індустрія отримала легальний статус в Україні в 2020 році. Компанії, що хочуть займатися гральним бізнесом, щорічно мають сплачувати ліцензійні платежі. Наприклад, один рік ліцензії на інтернет-казино коштує 23,4 млн грн, на букмекерську діяльність в інтернеті – 108 млн грн, онлайн-покер – 6 млн грн.

За 2023 рік гральний бізнес сплатив 10,4 млрд грн податків. Це в 51 раз більше, ніж у довоєнному 2021-му. Порівняно з 2022-м, надходження податків від грального бізнесу зросли в 14 разів.

Доходи лідерів грального бізнесу в Україні за 2023 рік зросли в 28 разів, до 54,9 млрд грн, порівняно з 1,9 млрд грн у 2022-му, повідомив сервіс «Опендатабот». Лідером стала компанія «Спейсікс» (бренд Cosmolot), а найбільший приріст заробітків у «Фавбет» (бренд Favbet).

За перше півріччя 2024-го гральний бізнес сплатив до бюджету податками 8,4 млрд грн , що майже в три рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року.

4 грудня Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 9256-д, що передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) . Законопроєкт був запропонований у відповідь на петицію, що вказує на «шкоду, яку гральний бізнес завдає українській армії та суспільству».