Правильне планування овочесховищ і професійне обладнання – гарантія щорічного…

31 січня 2025 р. 08:44

31 січня 2025 р. 08:44

Овочі в Україні стають дорожчими з року в рік, однак професійних овочесховищ досі катастрофічно бракує. Їх будівництво стало однією з пріоритетних тем в профільному міністерстві, та й грантових програм з’явилось чимало.

Однак як будувати правильно ці спеціалізовані приміщення, чим обладнати і як вберегтись від критичних помилок? На ці запитання SEEDS відповів Андрій Марущак комерційний директор « Ван Дайк Технікс‎ ‎ ‎‎»‎‎, – компанії, яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання овочів та переробки ягід, фруктів та овочів.

– Чи не могли б ви поділитися власним чималим досвідом і застерегти українських фермерів від найбільших і найдорожчих помилок під час будівництва та облаштування сховищ?

– Якщо ви будуєте сховище, чи приміщення для доробки і переробки ви повинні одразу орієнтуватися на міжнародні норми і стандарти. Не можна просто побудувати умовний «сарай», а потім думати, як його довести до розуму наступні роки, бо в тебе раптом відкрився експорт і ти отримав вимоги для отримання міжнародної сертифікації.

З власного досвіду скажу, що це можливо, але дуже дорого, це коштує практично стільки ж, як і побудувати ще одну нову споруду. Наша компанія, на жаль, дуже часто зустрічала таких людей. Після будівництва цього умовного «сараю» вони змушені його перебудовувати кілька разів.

Якщо ви зараз не маєте експорту, з часом він обов’язково з’явиться. Не через рік, не через п’ять, то, можливо, через десять, якщо ви збираєтесь працювати в АГРО довго і серйозно. Але ж ви будівлю зводите не раз кожні п’ять чи десять років, а раз – і назавжди. І вона повинна служити.

Потім, коли у вас відкривається необхідність експорту, вам просто треба покликати відповідного інспектора, він проведе інспекцію, – і все. Переробляти нічого не треба. Відношення «мені сусід побудує», – це дуже неправильна стратегія. Овочесховище треба робити одразу правильно, згідно з дозволами і вимогами українського законодавства, а ще нормами GlobalGAP чи HACCP.

– Ви неодноразово наголошували на тому, що питання енергоефективності обладнання також займає одне з головних у плануванні роботи сховища.

– Питання енергоефективності обладнання сьогодні – це дуже важлива тема. Проблема в тому, що свідомо обираючи один з найдешевших варіантів обладнання, ви потім 30 років платитимете за електроенергію. Але ж зараз одна ціна, а через 10 років, – зовсім інша. Можливо вона буде навіть втричі більшою.

Те ж саме відноситься і до теплоізоляції, до вентиляції та іншого. Сховище ви будуєте ра з на 30-50 років. Якщо ви одразу його не зробили енергоэффективним, ви втрачатимете великі гроші.

Дуже часто наші клієнти обирають дуже дешеве рішення. Звісно, що так теж можна зробити. Але варто зробити так, як буде найбільш ефективніше по електроенергії. Зараз в Україні енергоэффективність виходить на перше місце, але в Нідерландах вона в пріоритеті вже років 50.

Однак дешевого і енергоэффективного не буває. Візьмемо для прикладу вентилятор. Вентилятор українського виробництва коштує 20 тисяч гривень, але для якісного зберігання овочів в сховищі їх треба 5. Але ж кожен з них має потужність, скажімо, по 5 кВт.

Водночас нідерландських вентиляторів буде достатньо і трьох. І потужність вони мають 3,0 кВт кожен. Енергоспоживання у першому випадку матимемо в 25 кВт, а в другому – тільки 9.0 кВт. Але ж це не  рік і не два, а протягом кожного року роботи сховища. А сховище розраховане на 30-35 років роботи. Різниця просто захмарна.

Також важливо обирати професійне обладнання. Тому, що 99 відсотків компаній, які є в Україні, пропонують абсолютно непрофесійні рішення і насправді просто ставлять якісь «залізяки», але, що з ними робити далі, вони не знають. Компанії, які постачають професійне обладнання, а їх в Україні лічені одиниці, чітко знають, що це обладнання має робити, в який час і з яким ефектом.

– Тема економії та додаткових грошей – доволі актуальна для фермерів України, хтось задля цього навіть розпочинає власну переробку. Чи активізувались фермери в напрямку переробки?

– Так, але не настільки активно, як хотілося б, хоча зараз і є чимало грантових програм. На моє переконання така ситуація склалась через нерозуміння, що ж таке «грант» насправді. По суті грант, – це співфінансування. І на це роблять наголос грантодавці. Тобто, коли ви розраховуєте отримати грантовий мільйон доларів, ви маєте розуміти, що своїх коштів треба вкласти ще бодай не менше, а краще півтора мільйони.

І в тому є велика проблема. Бо всі думаю, що грант – це тобі просто дали гроші. Ні, гроші дають під зобов’язання і на обладнання. Але вам потрібно заплатити ще ПДВ на це обладнання, оплатити доставку, розмитнення, монтаж. Так, все це – за власний кошт. А ще вам потрібно під це обладнання мати готову будівлю і підвести туди все необхідне також за власні гроші.

– На жаль, Україна поки не глобальний експортер овочів, тільки у 2024 році ми імпортували картоплю і в досить великих об’ємах. Чи дійсно проблема в тому, що вміємо виростити, але не можем зберегти?

– Дійсно, в нас немає якісних, професійних, сховищ для зберігання картоплі та овочів. Але проблема не тільки в цьому, вона починається ще з поля. Сховище, воно ж не покращує ваш продукт, а тільки зберігає. Зараз ми бачимо високі ціни на картоплю, на жаль, вони будуть високими і наступного року, але ж такі ціни не формуються одним роком.

Великі ціни на картоплю в Україні сьогодні – це не наша загальноукраїнська проблема. Проблема в тому, що у 2023 році в Нідерландах був неврожай насіннєвої картоплі. Відтак і ми не могли привезти високоякісне і високопродуктивне насіння картоплі еліти та першої репродукції з Нідерландів. Його просто фізично не було у самого виробника.

А за рахунок того, що у нас були два, чи три роки, низьких цін на картоплю, ніхто високоякісне насіння особливо і не купував. А хто хотів купити, той не міг цього зробити – не було грошей.

З картоплею спостерігається наступна ситуація: коли ви привозите з Нідерландів еліту, ви її садите і отримуєте першу репродукцію. Це і є насіннєва картопля, однак ви не продаєте її у перший рік – собівартість захмарна. На другий рік ви отримуєте вже другу її репродукцію.

Якщо ціна на картоплю на той час, буде, скажімо, 10 гривень, то собівартість другої репродукції буде значно вища. Тобто ви її також не продаєте, бо це буде знову ж не вигідно. І тільки на третій рік, з другої репродукції ви отримуєте вже товарну картоплю.

В цьому вся проблема, – еліту до України майже не завозили вже 2 роки, відповідно, тільки цього року її посадили та отримали першу репродукцію. Наступного року буде 2-га репродукція і знову будуть високі ціни. І до всіх цих негараздів додалися ще й дуже важкі умови збирання.

В різних регіонах було по-різному. На заході нашої країни було більш-менш непогано з погодою, відтак там ми маємо і непогану якість, і непоганий врожай. Але в традиційному картопляному регіоні – на Чернігівщині, на початку літа були затяжні дощі, які вимочили дуже багато картоплі. Її довелось передискувати просто в полі. В деяких фермерів я на власні очі бачив, вимокло до 30 відсотків полів. А це – мінус 30% врожаю і величезне погіршення його якості.

Потім на Чернігівщину прийшла ще й дуже велика посуха, яка не дозволила картоплю нормально зібрати. Відтак ось ця картопля, яка мокла, а потім «смажилася» і збиралася в дуже суху погоду, має вкрай низьку якість. Вона побита, хвора, вона не має гарного товарного вигляду. Тому зараз в мережах магазинів по всій Україні ми бачимо картоплю із Польщі, Литви, Нідерландів та інших країн.

Наразі українські фермери, які мають якісну картоплі, вони її все-таки притримують, однак таких дуже мало. Але ж споживання картоплі в нас не зміниться, продаватимуть її якісною, чи ні. Просто якісна буде трохи дорожче коштувати. Тому ми зараз бачимо картоплю і по 35, і по 50 гривень.

Але ми маємо розуміти, що це не через те, що ми погані, чи українські фермери хочуть нажитися. Ні, такі склалися умови. Плюс останні три роки відбувалося сильне подорожчання засобів захисту, добрив та людської праці.

А ще подивіться на вартість електроенергії, яка для промислових споживачів уже складає 10 гривень і вище за кіловат. Це все взаємопов’язане. Плюс проблеми з енергетикою, які нам принесло вторгнення.

– На вашу думку картопля в Україні буде ще дорожчати найближчим часом?

– Картопля, кардинально, дорожчати не буде. Тут все дуже просто. На даний момент нинішня ціна забезпечує безпосередній імпорт картоплі з Нідерландів, з Польщі, з Литви. З тих країн, де з урожайністю та якістю все дуже добре. І вони готові її продавати, по тій ціні, яка в нас тут є сьогодні. Не варто очікувати, що в них закінчиться картопля, а потім подорожчає наша.

Ми будемо до нового урожаю харчуватися імпортною картоплею. Такі обставини, – дуже мало в Україні вітчизняної картоплі високої якості.

– Осатанім часом домогосподарства в Україні втрачають лідерство і картоплю дедалі більше вирощують фермери. Чи так це?

– Звичайно ж домогосподарства потихеньку від цього відходять, і це добре. Цей процес невідворотній. І ми можемо це яскраво побачити по нашому західному сусіду. Років 25 – 30 тому приблизно ось так було і в Польщі. Там 90% картоплі вирощували в домогосподарствах і малі фермери, а промислове вирощування займало тільки 10%. На сьогоднішній день все абсолютно навпаки.

З кожним роком в українських селах залишаються тільки старші люди, які традиційно продовжують вирощувати картоплю. Але, якщо порівняти ціни на картоплю і, скажімо, на ягоди, – то краще мати 30 соток будь-якої ягоди, ніж обробляти картоплю. Вона більш затратна і приносить менше прибутку, якщо вирощувати в домашніх умовах.

Взагалі займатися вирощуванням овочів можуть саме невеликі фермери, які обробляють 500 – 5000 га. Так завжди було і буде. Як не дивно, але виростити 10 тисяч гектарів кукурудзи, чи соняшника, – то не є великою проблемою. Загнав техніку на поле тричі за сезон – і зібрав. Величезні агрохолдинги і компанії не зможуть вирощувати величезні об’єми овочів.

З картоплею, та й взагалі з будь-якими овочами треба працювати щодня. Потрібно боротися з шкідниками, обприскувати її, вносити додаткові добрива. Картопля – це дуже затратна культура, та й будь-які овочі взагалі. І саме через те і потрібно на полі бути щодня.

З’явилися додаткові питання щодо зберігання продукції та облаштування сховищ?

Телефонуйте: +38 098 271 70 70

Пишіть: VanDijkTechn@gmail.com

SEEDS

Економіка