Україна наростила виторг від експорту курятини на 21%: хто виробив найбільше

31 січня 2025 р. 14:26

31 січня 2025 р. 14:26

Український експорт м’яса птиці у грудні 2024 року склав 37,8 тис. тонн, тоді як за весь 2024 рік — 446,6 тис. тонн. Це на 6,3% більше, ніж у 2023 році (419,9 тис. тонн). Про це повідомила профільна асоціація "Союз птахівників України" (СПУ).

Торік в грошовому вимірі експорт збільшився на 21%. Цьому сприяв ріст цін на зовнішніх ринках та зміни в асортименті експортованої продукції, які призвели до збільшення її середньої ціни.

За даними СПУ, головними покупцями українського м'яса птиці у 2024 році стали:

• Нідерланди — 16,8%;
• Саудівська Аравія — 13,4%;
• Словаччина —  7,5%;
• Ірак — 7,9%.

Загальна частка країн ЄС у загальному експорті склала 30,5%, або 136,2 тис. тонн.

Хто виробив найбільше курятини у 2024 році

Голова СПУ Сергій Карпенко в коментарі виданню Delo.ua зазначив, що основними виробниками м'яса свійської птиці у 2024 році стали:

1. Вертикально-інтегрований холдинг " МХП " (найвідоміший бренд — "Наша Ряба"). Крім курятини займається вирощуванням зернових та олійних культур, виробництвом рослинних олій, продуктів м'ясопереробки та готових харчових продуктів. Компанія ще не звітувала про результати 2024 року, але за січень-вересень вона виробила 533,74 тис. тонн курятини, половину з якої експортувала за кордон. Її виторг за січень-вересень 2024 року склав $2,26 млн. Належить українському бізнесмену Юрію Косюку.

2. ТОВ "Птахокомплекс "Дніпровський" (ТМ "Знатна курка", Ulas). За даними самого холдингу, виробляє щорічно до 100 тис. тонн курятини, його птахофабрики розраховані на утримання понад 5 млн курей. Вирощує зернові та олійні культури на 8,6 тис. га, щорічно виробляє до 100 тис. тонн соняшникової олії.

За даними сервісу Youcontrol, компанія у 2023 році отримала 5,52 млрд грн виторгу. Кінцевий бенефіціар — Рязанов Сергій Георгійович, мешканець Канади.

3. ТОВ "Агро-Овен" (ТМ "Золотко"). За даними холдингу, має три птахофабрики з максимальним поголів'ям 6 млн курей, обробляє 18 тис. га. Із супутніх бізнесів займається вирощуванням овочів на 600 га, свинарством, має елеваторні потужності у 120 тис. тонн.

У 2023 році мала 4,09 млрд грн виторгу. Кінцевий мажоритарний бенефіціар — Віктор Заворотній.

4. ТОВ " Луцька аграрна компанія " (ТМ Delika). За даними холдингу , вирощує курей на Володимир-Волинській птахофабриці з максимальним поголів'ям 4,2 млн птахів. Обробляє близько 3 тис. га земель, частину необхідних для відгодівлі птиці зернових компанія закуповує. У 2021 році вироблено 48,4 тис. тонн курятини, 96% якої реалізовано на внутрішньому ринку.

У 2023 році отримала 3,4 млрд грн виторгу. Кінцеві бенефіціари — Дмитро та Михайло Добкіни.

5. Фермерське господарство " Улар " (ТМ "Улар", Львівська область). За даними компанії, ти її птахофабрики здатні утримувати до 5 млн курей, щорічно виготовляє до 120 тис. тонн продукції. Обробляє близько 5 тис. га сільгоспземель.

У 2023 році отримала 2,8 млрд грн виторгу. Кінцевий мажоритарний бенефіціар — Олег Пупа.

Що впливатиме на птахівництво у 2025 році

Також Сергій Карпенко у коментарі зазначив, що у 2024 році на українську галузь птахівництва вплинули кілька трендів:

• Значне минулорічне подорожчання зернових і олійних культур та продуктів їх переробки, які займають 60-65% у собівартості продукції птахівництва;
• Запровадження Європейською Комісією захисних заходів до українського експорту в країни ЄС. Фактично, вони виглядають як квоти на рівні середньоарифметичних обсягів імпорту українського м’яса птиці та яєць до ЄС за друге півріччя 2021 року та повні 2022-2023 роки.
• Виклики для галузі, пов’язані з інфляцією, зменшенням чисельності і платоспроможності споживачів.

У 2025 році успішність галузі визначатиме:

• Спроможність уряду України продовжити дію автономних торгівельних заходів для українського експорту м’яса птиці та яєць. Галузь очікує квоти як мінімум до кінця 2025 року в обсягах, які встановлені як захисні на період з червня 2024 року по червень 2025 року. В ідеальному випадку — домогтись подальшої лібералізації торгівлі продукцією птахівництва з країнами ЄС відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію України з ЄС.
• Здатність відновити виробництво м’яса птиці і яєць до довоєнного рівня, що буде суттєво впливати на цінову ситуацію на ринку і прибутковість бізнесу;
• Обмежена купівельна спроможність населення продовжить суттєво впливати на внутрішнє споживання продукції птахівництва, попри те, що вони є найдоступнішими продуктами, багатими на білок.

Економіка