Інфляція розігналася до 12,9%. Це змусить НБУ підвищити облікову ставку у березні

10 лютого 2025 р. 16:40

10 лютого 2025 р. 16:40

Деталі

• Прискорення пояснюється дією, як тимчасових чинників – літньою та осінньою посухою, рекордним зростанням бюджетних видатків у грудні минулого року, так і фундаментальних чинників – збільшенням виробничих витрат.
• Неврожай минулого року мав не тільки прямий вплив на зростання цін (як у випадку з овочами, динаміка цін на які враховується у споживчому кошику), а й опосередковано, через зростання цін на у харчовій промисловості та збільшення вартості кормової бази для тваринництва.
• Додатковими чинниками інфляційного тиску виступали: зростання податкового навантаження та поступова девальвація гривні наприкінці минулого року.
• Найбільше зростання цін спостерігалось у сфері звʼязку – на 9,1% за рік. Внесок у зростання ІСЦ – 0,26 в.п. Що обумовлено підвищенням тарифів на місцевий телефоний звʼязок на 29,1% та мобільний звʼязок на 15,6%.
• Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у січні зросли на 1,2%. Найбільше подорожчали овочі, соняшникова олія, безалкогольні напої, хліб, масло, продукти злакової переробки, м’ясо та м’ясопродукти, молочні вироби, фрукти, риба та рибна продукція. Незначно знизилися ціни на макаронні вироби (на 0,8%) та цукор (на 0,6%). Алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 1,6%, що зумовлено зростанням вартості тютюнової продукції на 2,3%. Транспортні витрати зросли на 1,4%, що пояснюється подорожчанням проїзду в автотранспорті на 2,5% і підвищенням цін на паливо та мастила на 2,1%.
• Таке прискорення річної інфляції робить подальше підвищення облікової ставки регулятором у березні не просто дуже ймовірним, а практично гарантованим, прогнозують аналітики Forbes Ukraine.

Інфографіка Олександра Карасьова

Контекст

Значно швидшими темпами зросли ціни виробників (витратний чинник) – на 27,6% (груд/груд). Ціни виробників виступали одним із драйверів зростання споживчих цін. Але, враховуючи все ще слабкий споживчий попит, лаговий ефект від зростання витрат виробництва не в повній мірі було перекладено на споживчі ціни.

У 2024 році Національний банк України неодноразово переглядав прогноз інфляції. У січневому Інфляційному звіті НБУ передбачав інфляцію на рівні 8,6% до кінця року, а в квітні навіть покращив прогноз до 8,2%. Однак уже в липні, на тлі прискорення темпів зростання цін, прогноз скоригували лише до 8,5%. У жовтні, коли інфляція досягла 8,3%, прогноз на грудень підвищили до 9,7%. Втім, фактичний показник становив 12%, суттєво перевищивши очікування.

Ця розбіжність між прогнозами та реальністю змусила НБУ кардинально змінити монетарну політику. Спочатку регулятор планував поступово знижувати облікову ставку, але вже влітку змінив риторику, припускаючи можливість її зниження лише у 2025 році.

З метою поступового сповільнення інфляції до цілі 5%, збереження стійкості валютного ринку та утримання інфляційних очікувань під контролем у грудні та січні НБУ підвищив облікову ставку спочатку до 13,5%, а потім до 14,5%.

У своїх прогнозах регулятор зазначає, що на фоні вичерпання тимчасових чинників – неврожаю минулого року, інфляція у другому півріччі поступово почне знижуватись. Однак, питання своєчасності підняття облікової ставки залишається відкритим. Враховуючи лаг монетарної трансмісії (імпульс від підвищення облікової ставки до впливу на інфляцію) у 9-18 місяців, вплив на споживчі ціни відбудеться вже після вичерпання тимчасових ефектів.

Економіка