Як три роки великої війни вплинули на курс гривні, ціни, ВВП та скільки принесли втрат економіці

24 лютого 2025 р. 15:41

24 лютого 2025 р. 15:41

Як майже три роки повномасштабної війни вплинули на курс гривні, рівень споживчої інфляції та загальний розвиток економіки України. Який обсяг економічних втрат та суми допомоги від партнерів. Про все це читайте в огляді Delo.ua.

• Курс гривні
• Споживча інфляція
• Економічна динаміка
• Інвестиції
• Економічні втрати
  • Прямі збитки інфраструктури
  • Непрямі фінансові втрати економіки
• Допомога партнерів

• Прямі збитки інфраструктури
• Непрямі фінансові втрати економіки

Курс гривні

В перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року, Національний банк зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,2549 за долар США. Пізніше, в липні 2022-го, регулятор ослабив офіційний курс гривні до 36,5686 , залишивши його фіксованим.

Фіксація офіційного курсу та впровадження жорстких валютних обмежень були вимушеним кроком. НБУ постійно наголошував, що ці рішення є тимчасовими і на те є причини.

Такі рішення дали змогу запобігти паніці й забезпечити стабільну роботу фінансової системи, а також сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни. Але режим фіксованого курсу з жорсткими валютними обмеженнями має свої переваги та недоліки, з часом останні починають переважати.

Тому в жовтні 2023 року Національний банк відмовився від жорсткої фіксації курсу гривні, запровадивши так званий режим керованої гнучкості. За цього режиму курс національної валюти залишається фактично контрольованим НБУ, але при цьому до певної міри реагує на ситуацію на валютному ринку.

Повернення до гнучкішого курсоутворення дало змогу посилити стійкість економіки та валютного ринку до зовнішніх та внутрішніх змін. НБУ декларує подальше ослаблення контролю за курсом гривні і поступове зняття валютних обмежень.

В результаті станом на 23 лютого 2025 року внаслідок балансу ринкових стимулів і регуляторних стримувань офіційний курс гривні знаходився на позначці 41,7316 за долар. Фінансисти очікують подальше поступове зниження офіційного курсу гривні внаслідок фундаментальних ринкових факторів.

Динаміка офіційного курсу гривні до долара США та євро від 1 січня 2022 року до 23 лютого 2025 року

Споживча інфляція

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спровокувало значний сплеск споживчої інфляції, яка того року перевищила 26% в річному вимірі. Для порівняння, у січні напередодні великої війни інфляція не перевищувала 10%.

З кінця 2022-го внаслідок колосальних зусиль Національного банку і всього економічного блоку уряду, та як результат успіхів Сил Оборони України на полі бою, індекс споживчих цін почав стрімко падати, "провалившись" до літа 2024 року на рівень нижче 4%. Це стало ознакою і свідченням того, що українська економіка впоралась з викликами воєнного часу і продовжує стабільний поступальний розвиток.

Але з літа інфляція почала знову набирати оберти. Пришвидшення інфляції було очікуваним, однак фактичні темпи зростання цін за підсумками року (12%) помітно перевищили очікування НБУ. Вагомий внесок у зростання інфляції мали тимчасові чинники, зокрема ефекти гірших урожаїв. Однак посилився й фундаментальний ціновий тиск унаслідок збільшення витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також оплату праці на тлі збереження дефіциту кадрів. Перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначився на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу.

В 2025 році інфляція сягне свого піку в другому кварталі, та з середини року почне знижуватися. За прогнозом НБУ, наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 році – до цілі 5%. Цьому сприятимуть заходи процентної політики НБУ, стійкість валютного ринку, вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту, а також помірний зовнішній ціновий тиск, прогнозують в центробанку.

Інфляція та інфляційна ціль, % р/р

Економічна динаміка

В перший рік великої війни реальний валовий внутрішній продукт України впав на 28,8% при інфляції на кінець року 26,6%. Вже в 2023 році економіка виросла на 5,5% за рівня росту споживчих цін 5,1%. Це був в економічному вимірі переломний рік, коли українці змогли трошки "видихнути" і відчути покращення матеріального рівня життя в умовах війни, що триває.

В 2024 році економічний ріст виявився трохи нижчим від очікуваного рівня, склавши 3,4%, при інфляції на кінець року 12%. Це пояснюється не лише гіршими врожаями та дещо слабшим, ніж очікувалося, зовнішнім попитом, а й реалізацією ризиків збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак РФ та пов’язаним із цим дефіцитом електроенергії. Збереження високих безпекових ризиків також стримувало повернення мігрантів та зумовлювало збереження значного дефіциту робочої сили.

Ураховуючи безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік – до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу НБУ, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування. Так, у 2026–2027 роках очікується помірне пришвидшення економічного зростання – до близько 4%. З одного боку, наслідки війни, що позначилися на дефіциті робочої сили та нестачі виробничого капіталу, і надалі обмежуватимуть економіку. З іншого, – відновленню сприятимуть інвестиції в енергетичні та виробничі потужності, збереження доволі м’якої фіскальної політики та зростання приватного споживання на тлі збільшення доходів населення.

Інвестиції

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну скоротився в рази порівняно з довоєнним рівнем. Так, в перший рік великої війни в Україну зайшло лише $200 млн ПІІ. Для порівняння, в 2021 році Національний банк оцінював чистий приплив прямих іноземних інвестицій в країну на рівні $6 млрд. Отже, відбулось 30-кратне падіння.

Однак починаючи з 2023 року поліпшення фінансових результатів підприємств та заборона на виплату дивідендів зумовили збільшення обсягів реінвестування доходів, що позитивно вплинуло на обсяги інвестицій. В результаті, 2023 року чистий приплив ПІІ збільшився до $4,4 млрд, з них $3,4 млрд – це реінвестування доходів.

Починаючи з другої половини 2024 року обсяги реінвестування доходів зменшилися, що зумовлено дозволом на часткову виплату дивідендів. За попередніми даними НБУ, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у 2024 році склав $3,8 млрд, з яких $2,4 млрд – це реінвестування доходів.

Сумарно за 2022-2024 роки прямі іноземні інвестиції в Україну склали $8,4 млрд. 72% цього припливу ($6,1 млрд) сформовано за рахунок реінвестування доходів, з них банками – $2,4 млрд, підприємствами – $3,7 млрд.

Разом з тим Національний банк відзначає поступове збільшення чистого припливу акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів). Якщо у 2022 році його обсяг становив $440 млн, а у 2023 році – $651 млн, то за 2024 рік він зріс до $954 млн. Кошти переважно надходили на підприємства оптової торгівлі, операції з нерухомим майном та в переробну промисловість.

Варто розуміти, що частина коштів, які заходять в Україну з-за кордону як прямі іноземні інвестиції, насправді не є іноземними. Мова йде про кошти українського бізнесу, виведені раніше з України . Це так звані операції round tripping – направлення резидентами за кордон коштів, які потім повертаються в країну у вигляді прямих іноземних інвестицій. В 2022 році відтік коштів з України за такими операціями склав $600 млн. Але вже 2023 року в Україну через операції round tripping повернулось $400 млн. Це склало 38,1% від загального припливу прямих іноземних інвестицій в Україну того року. За 2024 рік Нацбанк ще не оприлюднив статистику.

Найбільші обсяги операцій round tripping здійснювались через Кіпр, Нідерланди, Швейцарію та Австрію.

Прямі іноземні інвестиції в Україну, $ млрд

Економічні втрати

Прямі збитки інфраструктури

За даними Київської школи економіки (KSE), від початку повномасштабної війни до листопада 2024 року загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України , сягнула майже $170 млрд. У порівнянні з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що є наслідком подальших руйнувань через ракетні атаки та бойові дії. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.

Житловий сектор залишається найбільш постраждалим – прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч – приватні будинки, 27 тисяч – багатоквартирні, а ще 600 – гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.

Значних втрат зазнала транспортна інфраструктура – $38,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів – $0,85 млрд, авіаційної галузі – $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд – знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.

Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Унаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну кількість інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.

Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих та середніх приватних, а також державних підприємств.

Агропромисловий комплекс також зазнав значних руйнувань – збитки становлять $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тисяч одиниць сільськогосподарської техніки, знищено або пошкоджено 4 мільйони тонн зерносховищ та 16 тисяч гектарів багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд – через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тисяч гектарів лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.

Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.

Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.

Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.

Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.

Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку.

Динаміка прямих втрат економіки України, $ млрд

Непрямі фінансові втрати економіки

З початку повномасштабного вторгнення до 1 липня 2024 року загальна сума непрямих втрат, які були та будуть завдані Україні, оцінюються в $1,164 трлн виручки та понад $385 млрд доданої вартості .

За підрахунками Київської школи економіки, найбільші суми непрямих втрат за обсягом виторгу стосуються продуктивних секторів, зокрема торгівлі ($450,5 млрд), промисловості разом із будівництвом та послугами ($409,9 млрд), а також сільського господарства ($83,1 млрд). Важливі інфраструктурні сектори також зазнали значних втрат, зокрема енергетика ($43,1 млрд) та транспорт ($38,8 млрд).

Окрім втрат у виторгу економіка України несе значні додаткові витрати. Найбільші з них припадають на розмінування ($42 млрд) та житловий сектор ($22,4 млрд). У житловому секторі основні витрати пов’язані з додатковими витратами громадян на оренду житла ($15,4 млрд). Водночас зросли й продовжують зростати витрати держави на соціальні виплати, які становлять $10 млрд. На демонтаж зруйнованих об’єктів та вивіз відходів за всіма секторами припадає $13,4 млрд.

Втрати також охоплюють інші сектори, як-от охорона здоров’я ($11,4 млрд), освіта та наука ($14,5 млрд), фінансовий сектор ($4,3 млрд), культура, спорт та туризм ($7,3 млрд), а також цифрова інфраструктура та IT-сектор ($19,3 млрд). Значний тиск на економіку також чинить необхідність відновлення житлово-комунального господарства, де непрямі втрати оцінюються у $7,7 млрд.

Допомога партнерів

В перший рік великої війни Україна отримала від міжнародних партнерів офіційної фінансової допомоги в сумі $32,2 млрд. В 2023 році ця сума склала $42,9 млрд.

У 2024 році Україна отримала близько $42 млрд від міжнародних партнерів у формі кредитів і грантів. Завдяки цим коштам уряд зміг профінансувати значний дефіцит бюджету (близько 24% ВВП без урахування грантів у доходах), а НБУ – підтримувати стійкість валютного ринку та наростити міжнародні резерви до рекордного максимуму ($43,8 млрд наприкінці 2024 року).

Очікується, що у 2025 році Україна отримає $38,4 млрд зовнішнього фінансування. Ураховуючи заходи уряду з нарощування власних надходжень і залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на цей рік (близько 19% ВВП без урахування грантів у доходах) без звернення до емісійних джерел.

За даними Міністерства фінансів України на 28 січня, загальний обсяг фінансування України від міжнародних партнерів у 2022 – 2025 роках уже склав $118,32 млрд.

Міжнародна фінансова допомога, млрд доларів

Економіка