Українські металурги через вуглецевий податок можуть втратити $1,6 млрд у 2030 році

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Українські металурги через вуглецевий податок можуть втратити $1,6 млрд у 2030 році – GMK Center

17 березня 2025 р. 15:38

17 березня 2025 р. 15:38

Подарунок для справжніх лідерок та лідерів

Сертифікат Forbes — річний доступ до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Деталі та замовлення

Деталі

У 2024 році українські металурги експортували продукцію до ЄС на $3,3 млрд. Проте з початком повноцінного функціонування CBAM вітчизняні постачальники чавуну та сталі можуть зіткнутися з необхідністю сплачувати у межах механізму $311 млн уже в перший рік. Згодом цей тиск зростатиме через підвищення вартості викидів CO2 та скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).
До 2030 року CBAM може зробити нерентабельним експорт українського цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату через їхню високу вуглецеву інтенсивність та необхідність сплачувати вуглецевий податок.
За попередніми оцінками, після остаточного впровадження CBAM у 2026-2030 роках можливі втрати інвестицій в українську економіку сягнуть $2,7 млрд, а втрати експорту – $4,7 млрд. Зменшення обсягів експорту та ВВП призведе до скорочення податкових надходжень, що у 2030 році може вилитися у недоотримання бюджетами різних рівнів $1,3 млрд.
Зважаючи на серйозні ризики для економіки, український бізнес наголошує на необхідності державної підтримки у вирішенні цієї проблеми. Один із можливих кроків – активна участь уряду в переговорах щодо оновлення торговельної угоди з ЄС.

Потенційні втрати за категоріями металопродукції

чавун – $96 млн
сталеві напівфабрикати – $588 млн
прокат – $899 млн
труби – $39 млн
інші вироби – $25 млн

Контекст

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) став одним із перших інструментів податкового регулювання у міжнародній торгівлі для досягнення кліматичних цілей.

Основна ідея механізму CBAM – усі експортери мають сплачувати співмірну з компаніями ЄС плату за викиди парникових газів (ПГ) під час виробництва товарів, які постачають до ЄС, а також стимулювати чистіше промислове виробництво в країнах, що не входять до ЄС.

Механізм СВАМ уперше був запропонований в межах EU Green Deal у 2019 році і представлений як частина пакету законодавчих ініціатив Fit for 55, що має забезпечити до 2030 року зменшення викидів ПГ в ЄС на 55% від рівня 1990 року. Повноцінне запровадження CBAM заплановане на 2026 рік.

CBAM потенційно може коштувати українським виробникам $300 млн , особливо вдаривши по виробниках електроенергії, добрив та металургах, згідно з даними аналітиків EY в Україні. Детальніше про CBAM та його потенційний вплив на українські компанії – в матеріалі за лінком .

Україна розпочне новий діалог із Єврокомісією щодо європейського екологічного мита CBAM , повідомила минулого тижня на «Саміті експортерів 2025» від Forbes Ukraine розповіла віцепрем’єрка з євроінтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина.