Реформа БЕБ, «правки Лозового» та податки. Forbes Ukraine зібрав тринадцять ключових пунктів з нового меморандуму МВФ

29 березня 2025 р. 20:15

29 березня 2025 р. 20:15

Отримуйте інсайти, що дають перевагу: підпишіться на Forbes Digital та завжди будьте на крок попереду у світі бізнесу.

Від 49 грн на місяць!

Міжнародний валютний фонд (МВФ) затвердив виділення Україні $400 млн. Оновлений за підсумками сьомого перегляду меморандум про економічну та фінансову політику містить чотири нових структурних маяки та ряд інших зобовʼязань.

Зокрема проведення незалежної оцінки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), розробка плану з оновлення ІТ-стратегії Мінфіну який включає синхронізацію податкової та митної бази.

Перенесені дедлайни й для призначення нового голови БЕБ та аудиту Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

В документі також визначенні умов за яких влада може піти на потворне підвищення податків.

Forbes Ukraine зібрав ключові пункти меморандуму МВФ.

Реформ, які має виконати Україна для отримання нового траншу

Аби отримати новий транш від MBФ Україна має виконати вісім маяків – чотири з них нові, а чотири мають оновлені дедлайни з передніх програм.

Серед нових маяків оцінка незалежності членів НКЦПФР , який українська влада має виконати до кінця червня 2025-го. Перевірка має визначити чи немає у члени комісії конфлікт інтересів, чи дотримаються вони прозорості при прийнятих рішень та чи відповідає робота європейськими стандартами регулювання фінансових ринків. За результатами аудиту можуть бути ухвалені рішення щодо оновлення складу комісії.

Другий маяк – перегляд процесів відбору та призначення членів наглядових рад державних підприємств . Дедлайн – серпня 2025 року. Зміни передбачають встановлення чітких кваліфікаційних вимог та професійних стандартів, залучення до конкурсу міжнародних експертів та запровадження громадського контролю за процесом відбору.

Третій маяк – Міністерство фінансів має до вересня має розробити план з оновлення своєї ІТ-стратегії . Документ має містити інтеграцію податкової та митної баз даних, сервіс з оптимізації відшкодування ПДВ, підключення до міжнародних систем обміну фінансовою інформацією FATCA та BEPS .

Четвертий маяк – прийняття нової стратегії управління державними інвестиціями (PIM) до грудня 2025 року. Документ передбачає визначення ключових секторів, які будуть отримувати підтримку з держбюджету, створення публічного реєстру державних інвестиційних проєктів, публічне звітування про їх реалізацію тощо.

Також у меморандумі є чотири маяки, які Україна не встигла виконати до цього перегляду. Серед них – призначення нового голови Бюро економічної безпеки (БЕБ) . На голову бюро після проведення етапу тестування претендують 16 претендентів. По попереду в них етап практичних завдань та співбесіди, а також перевірка на доброчесність.

Рада має також має ухвалити законопроєкт про так звані «правки Лозового». Ключова вимога – скасування обовʼязкового закриття досудових розслідувань з плином строків. Інша новація – розширення прав прокурора для подовження термінів справи. На змінах наполягає Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) та НАБУ. Проти – український бізнес, який вважає що зміни посилять тиск силовиків. Наразі у парламенті бракує голосів навіть для внесення документа до зали.

Ще одна вимога – завершити та оприлюднити аудит НАБУ. Всі три маяки влада має виконати до кінця липня.

Маяк про створення комплексної операційної стратегії НКЦПФР, та проведення незалежного аудиту Комісії Україна не встигла виконати в строк. Однак останній пункт наявний в одному з нових структурних бенчмарків.

Ще один маяк – реєстрації законопроєкту про ризики третіх сторін у фінсекторі перенесено кінця травня на вересень 2025-го. Документ має на меті забезпечити регуляторні та технічні стандарти для третіх осіб, які мають вплив на фінустанови. Мета – запобігти виведенню коштів з банків чи ухиленню від сплати податків через неринкові угоди.

«Безперебійна робота фінансового сектору залежить від якості послуг третіх осіб, як-от дата-центри, інтернет-провайдери, сервісні компанії тощо», – казав голова Нацбанку Андрій Пишний в інтервʼю в лютому 2025-го. Проти документа виступає керівництво monobank .

Ще пʼять зобовʼязань української влади

Окрім затверджених маяків в тексті меморандуму йде мова про низку рекомендацій та намірів, які фонд та українська влада можуть реалізувати за певних умов.

НБУ до кінця червня 2025-го спільно з Міністерством внутрішніх справ (МВС) та Національною поліцією сфокусується на виявленні й розгляду справ про надання фінансових та платіжних послуг «у тіні» . Для цього необхідні зміни до законодавства, яке регулює ліцензійні процедури відкликання та ліквідації небанківських фінансових установ. Проте, чітких змін у тесті не наводиться.

Банки фінансової інклюзії включать до системи гарантування вкладів фізосіб , тобто у разі ліквідації такого банку влада зобовʼязується виплатити вклади його клієнтам. Законопроєкт у першому читанні про фінансову інклюзію депутати прийняли 25 березня 2025-го. Після ухвалення документа в цілому обмежену банківську ліцензію планує отримати державна «Укрпошта».

Також у меморандумі йде мова про запровадження процедури проведення оцінювання ефективності діяльності всіх держбанків у 2025 році. Перша така оцінка буде проведена Мінфіном наприкінці липня.

Українська влада в меморандумі наголосила на готовності підвищувати податки у відповідь на виникнення бюджетних шоків – дефіциту доходів чи більшої потреби у видатках. Зміна ставки ПДВ наразі вбачається за найбільш ефективне джерело акумуляції додаткового ресурсу, йдеться у меморандумі.

Українська влада планує прийняти законопроєкт щодо страхування воєнних ризиків, зареєстрований в грудні 2024-го проєкт №12372 до кінця червня цього року, вказує текст документа. Документ передбачає створення Державного агентства зі страхування та перестрахування воєнних ризиків. Його акціонерами має стати Кабмін та міжнародні фінансові організації за умови попереднього погодження їхньої участі з НБУ.

Економіка