Ми охоче перейдемо до добровільного врегулювання, якщо боржники прийдуть у банк із чесними пропозиціями, — Павел Гашковець, АТ "Укрексімбанк"

01 квітня 2025 р. 18:07

01 квітня 2025 р. 18:07

Про «спадок» проблемних кредитів, який гальмує розвиток фінансування бізнесу, ефективні мето­ди роботи з NPL, перевірені Укрексімбанком, роль колекторів та юркомпаній у роботі з боржниками банків та необхідні зміни у законодавстві в інтерв’ю «ТОП-100» розповів Павел Гашковець , член правлін­ня АТ « Укрексімбанк ».

Яка зараз структура роботи з NPL в Укрексімбанку?

— Насправді змінювати процеси у підрозділах NPL ми почали майже одразу після того, як запрацю­вав новий менеджмент. Я би виділив три ключові напрями.

По-перше, ми надали можливість співробітникам з високим потенціалом розкрити його, змінивши структуру підрозділів та підвищивши їхні зони ком­петенцій. Крім того, ми зміцнили команду та запро­сили спеціалістів з ринку.

По-друге — це процедури в банку. Ми крок за кро­ком оптимізуємо їх для підвищення ефективності, гнучкості та швидкості. Тож маємо позитивний вплив на фінансові результати банку.

І по-третє — це співпраця із зовнішніми компа­ніями, які також можуть допомогти нам досягнути кращих результатів в коротші строки. Ми залучаємо колекторські компанії, розширили перелік юридич­них компаній.

Ці зміни тривають, ми шукаємо слабкі місця та робимо їх сильнішими.

Наша мета не процес, а результат , максималь­но позитивний у коротко- та середньостроковій перспективі.

Не секрет, що розвиток банківського кредитуван­ня часто стримується непрацюючими кредитами, накопиченими за часи попередніх фінансових криз. Яка ситуація із старою проблемною заборгованістю в Укрексімбанку?

Понад 80% портфеля сформовані до 2022 року. Тільки за 1/10 від старого портфеля ми отримаємо добровільні погашення. А решта 90% — це процедури примусового стягнення. І це основна проблема цієї частини портфеля.

Основна причина — поведінка менеджменту та власників цих боржників. На жаль, раніше законо­давство цьому сприяло. Банкрутства, які тривають 12 років і більше, розпорядження майном чотири роки замість 180 днів або санація затверджуються щороку без жодних погашень кредиторам, і так уже п’ять років поспіль. Судові рішення по декілька кіл обертаються трьома інстанціями. Таких історій у нас безліч, упевнений, що і в інших банках. Ми боремося з цим усіма доступними методами.

На щастя, нормативні документи поступово ста­ють кращими. Хоча це і не позбавляє таких ситуацій і з новими кредитами.

Що робите для скорочення проблемної заборгованості?

— Працюємо!

По-перше, Укрексімбанк активно працює над вне­сенням змін до законодавства, зокрема до Кодексу України з питань банкрутства.

По-друге, наші адвокати, як внутрішні, так і зовнішні, не зупиняються і максимально шукають шляхи захисту інтересів Укрексімбанку в судах.

По-третє, ми готові до зміни інструментів стягнення. Ми охоче перейдемо до добровільного вре­гулювання, якщо боржники прийдуть до банку із відкритими чесними пропозиціями. Навіть більше, ми вже запустили процес з продажу прав вимоги за кредитами і готові співпрацювати з фінансовими компаніями, коли це буде давати позитивний ефект для банку. Перші кейси вже були виставлені, і ми очікуємо подальшої активізації цього інструменту.

Які прогнози щодо рівня NPL у банківському секторі можна зробити на 2025 рік? Чи є ризик зростання цього показника? Де криються найбільші ризики?

— Звісно, ключовий ризик — воєнний. У 2022-2023 роках було передано найбільшу кількість боржників в NPL, активи яких залишилися на тимчасово оку­пованих територіях. Зараз таких кейсів у нас наба­гато менше. Це може бути пов’язано із зміною зони бойових дій і втратою активів або з фінансовими проблемами, викликаними іншими причинами.

Тому спрогнозувати подальші зміни обсягу NPL у банківському секторі дуже складно. Ми сподіваємо­ся, що загалом по ринку темпи врегулювання про­блемних активів будуть вищими за темпи їхнього визнання такими. Щодо Укрексімбанку, то ми точно його зменшуємо.

Чи повертатимуться банки до активної роботи з колекторськими компаніями на ринку кредитування фізичних осіб і які механізми роботи з неплатоспро­можними юридичними особами наразі показали свою ефективність?

— Так, ми вже це робимо. Робота з колекторськими та юридичними компаніями показала їхню ефектив­ність як в нашому банку, так і на загальному ринку.

Яскравий приклад цього у нас — «Айс Термінал» та «Бліц-Інформ». Про це писали у ЗМІ, але нагадаю, що банк у співпраці з юридичними радниками отримав погашення у 10 разів більше, ніж початково, — 800 млн грн замість 80.

Тому ми вже визначили колекторські компанії для роботи з боргами фізичних осіб, а також покей­сово залучаємо юридичні компанії для стягнення з найбільших і найскладніших боржників, де ми бачи­мо перспективу отримання суттєвих погашень.

Підсумовуючи, повторюсь, що ми активно працю­ємо з нашим NPL-портфелем, застосовуємо різнома­нітні інструменти врегулювання і готові до відкри­того діалогу і співпраці з ринком.

Економіка