Київ
вологість:
тиск:
вітер:
Погода на 10 днів від
sinoptik.ua
Безробіття в Україні лише посилиться: експерти спрогнозували виклики на ринку праці після завершення війни
01 квітня 2025 р. 20:15
01 квітня 2025 р. 20:15
Війна в Україні принесла не лише гуманітарні, а й серйозні економічні виклики. Зокрема, високий рівень безробіття, інфляція та залежність від міжнародної допомоги стали головними факторами, що впливають на стабільність економічної ситуації.
Finance.ua поспілкувався з головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом та виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
«Коли у нас багато людей через початок повномасштабної війни стали вимушеними переселенцями або взагалі виїхали за кордон, проблематично знайти людей на певні робочі місця. Тобто тут проблема не в безробітті, проблема в пошуку людей — вакансії є, немає ким їх заповнювати», — каже Іван Ус.
Це проблема, за його словами, лише посилиться після завершення війни, оскільки багато чоловіків поїдуть до своїх родин за кордон після завершення воєнного стану.
Олег Пендзин, з іншого боку, підкреслює, що в Україні є структурне безробіття, пов’язане з великим дефіцитом робітничих спеціальностей.
«За розрахунками Міжнародної організації праці, в Україні 2 млн безробітних — це приблизно 14% працездатного населення. Проблема полягає в тому, що в нас безробіття структурне — існує величезний надлишок і купа заяв про пошук роботи від економістів, юристів, журналістів. Водночас є шалений дефіцит людей робітничих спеціальностей. Ви не знайдете ані інженерів, ані конструкторів, ані станочників, слюсарів чи водіїв великовантажних автомобілів. Їх немає», — зазначив експерт.
Він також проаналізував демографічні показники: «В Україні до повномасштабної війни населення становило близько 37 млн. Офіційно виїхало 6,8 млн. Тобто сьогодні в Україні приблизно 30 млн. З цих 30 млн у нас 10,2 млн пенсіонерів і до 6 млн дітей. Тобто формально працездатного населення до війни було 18 млн, зараз — 13».
Підрахунки Міжнародної організації праці загального обсягу кількості безробітних і підрахунки офіційно зареєстрованих безробітних у відділах зайнятості не сходяться, наголосив Пендзин.
«Офіційно зареєстрованих у відділах зайнятості близько 95 тисяч. Тож у нас приблизно 6,5 млн людей — це ті, що офіційно рахуються і платять єдиний соціальний внесок. 3 млн — державні службовці та бюджетники, зокрема мобілізовані й ті, хто отримує заробітну плату як військовослужбовці. Якщо це все скласти, то виходить ще й певний прошарок людей, які формально зайняті, але які не платять ЄСВ, це тіньова економіка. За попередніми розрахунками, вона становить приблизно 37% від ВВП, але ніхто чітко не може назвати цифру», — розповів експерт.
За його словами, для того, щоб говорити про відновлення України, нам, за розрахунками Міністерства економіки, потрібно додатково 4−4,5 млн працездатного населення: «Виїхало до 7 млн, з них 4,5 млн працездатного населення. Тобто якщо говорити про необхідність відновлення економіки, ті 4,5 млн працездатного населення теоретично мали б повернутися до України. Але серед тих, хто виїхав як біженці, тобто отримали статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу чи в Америці, 30% повертатися не будуть. Вони працевлаштувалися, влаштували дітей. Ще 30% вагаються і приблизно 30% підтверджують, що вони готові повернутися».
Пендзин наголошує, що, як правило, серед працездатного населення готові повернутися ті, хто не знайшов роботу. Або ж ті, хто «сидячи на соціалці» в Європі, віддалено працює в Україні.
Експерт також навів приклад прецеденту, як бізнес розв’язує проблему з нестачею робочої сили: «На Закарпатті створена меблева фабрика, де офіційно власники подали у територіальні міграційні служби заявку щодо дозволів на роботу 150 трудовим мігрантам з Бангладеш».
Пендзин продовжує: «Україні для того, щоб забезпечити внутрішній ринок праці, треба щороку завозити 450 тис. трудових мігрантів».
Щодо якості життя, експерт наголошує, що в Європі вона вища просто через те, що співвідношення доходів й продовольчого кошика інакше: «Наприклад, на харчі європейська сім’я витрачає від 12 до 18 відсотків свого бюджету, а в Україні — 50. На культуру і відвідання заходів в Європі сім’я витрачає 6,5−7 відсотків бюджету, в Україні — 0,5%. На подорожі та готелі — 11% в Європі, в Україні — 0,1%».
Економіст зазначає, що якість життя — це ті речі, які вам дозволяють жити ширшим колом, аніж поїсти, доїхати на роботу, заплатити комуналку. «Тобто якість життя передбачає певні додаткові видатки, пов’язані з вашою самореалізацією як особистості. В Європі доволі велика частка йде на освіту — до 12% сімейного бюджету, у нас — менш як 1%», — зазначив економіст.
Тож є нюанси, які будуть досить серйозно ускладнювати процес повернення українців з Європейського Союзу. Особливо тих, хто вже працевлаштований, знайшли себе.
Детальніше про інфляцію,
курс гривні
, борги і міжнародну допомогу читайте в статті:
🧐 Виклики для української економіки
Джерело: finance.ua
Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua
Новини рубріки
Україна передала США докази порушення Росією енергетичного перемир’я - ОП
02 квітня 2025 р. 21:25
75% ВПО не планують переїзд з місць, де мешкають нині
02 квітня 2025 р. 21:05
Ціни на сири не знижуються через 25% націнки торговельних мереж
02 квітня 2025 р. 21:05