Від ідеї до фронту: як в Україні створюють бойові технології та з якими викликами зіштовхуються виробники

25 квітня 2025 р. 20:17

25 квітня 2025 р. 20:17

11 квітня у Києві під час щорічного Business Wisdom Summit відбулася дискусійна панель представників української оборонної промисловості, які поділилися досягненнями та викликами в умовах повномасштабної війни.

Під час дискусійної панелі "Зброярі" на BWS спікери обговорили потреби оборонної галузі та шляхи до ефективного посилення фронту за рахунок інновацій та співпраці держави й приватного сектору. Генеральний директор Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" Олег Гуляк відкрив дискусійну панель, заявивши, що в ід початку повномасштабного вторгнення відбулися великі зміни в оборонному секторі.

"Змінилися не лише продукти, які потрібно виробляти, але й сам підхід держави, замовників, зокрема Міноборони та МВС", - сказав він.

Також CEO BRAVE1 Наталія Кушнерська наголосила на тому, що український оборонний сектор зробив справжній технологічний стрибок, адже виробники здатні адаптуватися до різних ситуацій і створювати ефективні та доступні рішення. Водночас ворог також адаптується і намагається протидіяти рішенням українських розробників.

“Життєвий цикл технології на фронті — 3-6 місяців. Наша задача — діяти ще швидше", - зауважила Наталія.

Вона додала, що портфель BRAVE1 налічує понад 3600 рішень від більш ніж 1500 компаній, котрі охоплюють різні напрямки: від окопних РЕБ до дронів-камікадзе.

"Наші дрони сьогодні повинні літати далі, вражати точніше. В планах на цей рік: пошук рішень для протидії ворогу, покращенню логістики, збільшенню зони ураження, включаючи розробку ракет, підводних та автономних дронів, лазерні рішення тощо. Ми активно допомагаємо виробникам, тестуємо та доводимо технології до впровадження", - розповіла Наталія Кушнерська.

Після виступу Наталії слово взяв генеральний директор ТОВ "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас , який розповів про розвиток підприємства та проблеми, які виникають, зокрема з фінансуванням. Так, у 2025 році індустрія досягла великих обсягів виробництва, який держава неспроможна фінансувати наявними ресурсами. За словами Владислава, розрив між виробничими можливостями та бюджетним фінансуванням сягнув понад $20 млрд, коли можливості держави менше $10 млрд.

"Сьогодні в індустрії є два ключові виклики: фінансування та довготермінове планування. Дуже мало виробників мають контракти більш ніж на рік. А це критично важливо для сталого розвитку", - зауважив він.

Владислав наголосив на тому, що для ефективної війни потрібна повна підтримка: авіація, флот, артилерія. І, найголовніше, фінансування.

Заступник директора з розвитку бізнесу Airlogix Дмитро Пятрін розповів як компанія розвивалась, де зараз вже працює понад 400 людей. Компанія, за його словами, зростала експоненційно протягом 2022–2024 років. Їхній підхід — розробка та створення виробу, передача на тестування військовим, внесення змін. Це дозволило оптимізувати розробки та налагодити офіційну співпрацю з державою.

“Ми отримали перший державний контракт та виконали його вчасно. Наразі у нас 9 розробок, які фінансуються за рахунок постачання Силам оборони України”, — каже Дмитро.

Він також згадав, що підприємство стикається з проблемою відсутності довгострокового плану замовлень від держави. Водночас ще й існують проблеми з нестачею передоплати, через що решту доводиться покривати з власних обігових коштів. В компанії розуміють, що буде відбуватися у найближчі 3-4 місяці, але не протягом року. Крім того, з боку інших держав є попит на продукцію, але наразі експорт з України закритий. Дмитро розповів, що надлишок, який виробляється на підприємстві можна було б продавати на експорт.

Під час обговорення директорка з міжнародних зв'язків ЛІГА оборонних підприємств Юлія Висоцька назвала логістику та брак комплектуючих одними із основних викликів для виробника.

“Наші постачальники з Європи, навіть із США, не встигають за темпами українського виробництва”, - зазначила Юлія.

Також вона наголосила на необхідності збереження обсягів виробництва, незважаючи на всі труднощі, серед яких також є питання розмитнення комплектуючих та наявність держзамовлень.

“Маємо єдиного замовника — державу. Якщо немає держзамовлення, виробництво просто зупиняється”, - розповіла вона.

Водночас, те, що зробила українська оборонка за ці три роки — це подвиг, додала модераторка дискусійної панелі, Заступниця Міністра, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр. Адже в иробникам все ж таки вдалось наростити потужності під обстрілами, в умовах окупації, втрати людей, котрі виїжджають за кордон,

Вона також погодилась з учасниками дискусії, що обсяги виробництва значно перевищують обсяг замовлень держави. Тому є нагальна потреба у впровадженні контрольованого експорту, адже Україна може бути потужним гравцем на міжнародному ринку.

Економіка