Річний корпоратив: кого, на які суми і на які цілі профінансували банки за 2024 рік

02 травня 2025 р. 10:33

02 травня 2025 р. 10:33

Кредитування бізнесу в Україні перевищило довоєнний рівень. Банки поступово розширюють фінансування, надаючи компаніям не лише короткострокові кредити, а й довгі інвестиційні ресурси.

За даними Нацбанку, станом на 1 січня 2025 року кредитний портфель банків досяг майже 1,3 трлн грн, що на 15% більше, ніж на 1 січня 2024-го. Ба більше, загальна сума виданих кредитів на початок 2025 року перевищила довоєнний рівень (результати 2021-го) на 24%, або на 250 млрд грн.

Зростання спостерігається за кредитами, виданими як бізнесу, так і фізособам. Але саме банківський портфель корпоративних позик залишається найбільшим. На 1 січня він був 892 млрд грн, що на 7,6% більше, ніж роком раніше. Частка кредитів бізнесу становить дві третини від усіх виданих позик.

Тому корпоративні позичальники сьогодні є найбільш важливими для банків, оскільки навіть в умовах війни вони користуються різними кредитними продуктами — від овердрафтів та кредитів на поповнення оборотних коштів до інвестиційних кредитів на купівлю основних фондів та розвиток виробництва.

Кредитний портфель стабільно зростає

Як зазначає НБУ у своєму огляді банківського сектору за 2024 рік, гривневі кредити бізнесу зростають уже півтора року поспіль.

Попри сезонне уповільнення у 4-му кварталі 2024 року до 0,7% у порівнянні з попереднім кварталом, за рік приріст становив 20,6%. Трохи більше зросли гривневі кредити малому та середньому бізнесу — на 1,2% за 4-й квартал та на 22,1% за весь 2024 рік, а їхня частка у гривневому портфелі бізнес-кредитів банків перевищила 60%. Тож частка гривневих кредитів, виданих великому бізнесу, становила приблизно 40%.

Щодо груп банків результат був таким. За 2024-й сукупний кредитний портфель держбанків зріс на 11%, кредитний портфель банків з іноземним капіталом — на 16%, кредитний портфель інших приватних банків — на 25%.

Кого кредитують насамперед

За даними НБУ, найбільше зростання обсягів кредитування зафіксовано у торгівлі харчовій промисловості, машинобудуванні, металургії та АПК. Доволі активно залучають фінансування логістика та телеком-бізнес.

Втім банки, як і раніше, у великих обсягах видають субсидовані кредити, що передбачають пільгові умови фінансування, зокрема знижені відсоткові ставки. Так, частка позик за державною програмою «5-7-9%» у кредитному портфелі банків на кінець 2024 року становила 34%.

Але водночас спостерігається поступове зростання попиту бізнесу на довгострокові кредити. Згідно з опитуваннями НБУ, у портфелях банків частка кредитів строком від трьох років зросла за 2024 рік до 25,2%. Це відбувається насамперед через те, що корпоративний сектор потребує капітальних інвестицій та оборотного капіталу.

У перспективі найближчих місяців банки прогнозують зростання попиту на всі види бізнес-кредитів, крім короткострокових. При цьому кредитори планують пом’якшити умови фінансування для великих підприємств, оскільки ті мають більший запас платоспроможності та кращу якість застав, ніж малий бізнес.

Вільні гроші є у надлишку

Збільшення обсягів кредитування пов’язане не лише з тим, що український бізнес гостро потребує фінансування. Банки також зацікавлені нарощувати обсяг виданих позик.

По-перше, у банківському секторі накопичена надмірна ліквідність. Сума коштів клієнтів у банках станом на 1 січня 2025 року перевищила 2,8 трлн грн. Це вільні гроші, які мають працювати та приносити банкам прибуток.

До середини березня у сертифікатах НБУ банки тримали 370-380 млрд грн. Крім цього, у власності банків перебувають ОВДП майже на 850 млрд грн. А втім, у фінустанов все одно залишається значний запас ресурсів, які можна спрямувати на кредитування реального сектора.

По-друге, до 2025 року банки змогли знизити частку проблемних кредитів (NPL) у своїх портфелях. Переважна більшість «поганих» кредитів залишилася у держбанках, там NPL становить 43%, у приватних банках частка токсичних кредитів 11-13%, але це не впливає на стабільність фінустанов.

Загалом частка непрацюючих позик бізнесу до 1 січня 2025 року скоротилася до 39% проти 44% на початок 2024-го.

Істотно впали відрахування до резервів. У 2022 році на формування резервів банки спрямували 121 млрд грн, у 2023-му — 17,7 млрд грн, у 2024-му — 9,6 млрд грн. Це свідчить про те, що банкам вдалося впоратися з критичним накопиченням NPL. Таким чином, банки мають ширші можливості видавати нові кредити.

Кредити дешевшатимуть, але повільно

Попри відродження кредитування, позики для бізнесу залишаються досить дорогими. Це якщо говорити саме про комерційні кредити на «вільному ринку», без урахування пільгових програм.

Хоча загалом ставки демонструють тенденцію до зниження. За даними Нацбанку, на початок 2025 року середня ставка за гривневими кредитами бізнесу становила 16,6% річних. Середні ставки за овердрафтами досягали 17% річних, за кредитами строком до 1 року — 14% річних, за кредитами від 1 до 5 років — 19% річних, а за кредитами строком від 5 років — приблизно 15% річних.

У цьому контексті варто сказати про пільгові програми кредитування. Вищезгадана «5-7-9%» дає бізнесу можливість залучити фінансування за ставкою від 1% до 15% річних. Але важливо розуміти, що такі кредити, попри доступність, мають певні обмеження. Вони стосуються сум кредитування, наявності ліквідної застави, цільового витрачання коштів тощо.

Комерційні кредити виглядають гнучкішими, а банк розглядає кандидатуру позичальника без прив’язки до рамок програм, що субсидуються, і це підвищує його шанси на отримання кредиту.

Щодо подальшої динаміки кредитних ставок, то експерти не очікують їхнього зростання. Навіть незважаючи на те, що Нацбанк з грудня 2024-го до березня 2025-го підвищив облікову ставку на 2 в. п., до 15,5%. На думку НБУ, вплив додаткового посилення монетарної політики на кредитування буде стриманим, враховуючи пожвавлення конкуренції між банками за платоспроможних позичальників і значний профіцит ліквідності у банківській системі. Інакше кажучи, очікується, що разом із збільшенням обсягів кредитування ставки будуть не зростати, а падати, хоча й повільно. І це, безумовно, хороша новина для українських компаній та підприємців.

Фінансування на будь-які потреби

Малий та середній бізнес на постійній основі користується овердрафтами та позиками на поповнення оборотних коштів. Головна мета таких кредитів — перекрити касові розриви на короткій дистанції.

Середній обсяг овердрафту становить 8-10 млн грн, а термін дії кредитного договору — 12-18 місяців. При цьому максимальна сума кредиту обмежена оборотами за рахунками позичальника. Це приблизно 60-70% залишків на рахунках, хоча залежно від історії взаємин клієнта з банком сума овердрафту може підвищитися і до 150-180% залишків на рахунках.

Однією з особливостей овердрафту є виділення коштів траншами, які потрібно гасити протягом 90-180 днів. Тобто поки позичальник не поверне попередню порцію грошей, новий транш він не отримає.

Зазвичай овердрафти оформляють без застави. Але й відсоткова ставка через це досить висока: вона може сягати 20% річних і більше. Втім, багато чого залежить від сфери бізнесу клієнта та від його фінансового стану. Переважно є можливість знизити ставку на 2-3 в. п., якщо надати ліквідну заставу.

Кредити на поповнення обігових коштів (оборотного капіталу) мають строк до 24-36 місяців та максимальну суму в діапазоні 40-50 млн грн. Видача таких позик можлива лише за наявності якісної застави. Це можуть бути нерухомість, транспортні засоби, товарні запаси.

Банк за оформленні кредиту може встановлювати додаткові умови, як-от сфера діяльності та виручка позичальника, сезонність його бізнесу, експортоорієнтованість тощо.

Ставка за кредитами на поповнення оборотних коштів перебуває у межах 13-15% річних у гривні та у діапазоні 6-8% в іноземній валюті (такі позики доступні позичальникам, які мають валютну виручку). Банк може стягувати разову комісію оформлення кредитного договору у розмірі 1-1,5% суми.

Довгі позики для масштабних проєктів

Банки пропонують кредити і на інвестиційні цілі. Це придбання основних фондів, реконструкція виробничих потужностей, інші інвестиції. Деякі банки погоджуються рефінансувати видані раніше позики, що також стосується капітальних витрат. Таке фінансування зазвичай залучає великий бізнес, який, попри війну, продовжує інвестувати у свій розвиток.

Інвестиційні кредити відрізняються більш суттєвими сумами, до 50-100 млн грн, та тривалими термінами: до 5-7 років для об’єктів нерухомості та земельних ділянок, до 3-5 років для транспортних засобів, спецтехніки та обладнання.

Однією з обов’язкових умов оформлення кредитного договору є участь позичальника власними коштами, тобто потрібен авансовий внесок у розмірі 20-30%. Причому для транспортних засобів та обладнання, які були у використанні, банки зазвичай встановлюють підвищену заставу до 40-50% вартості майна.

Забезпеченням кредиту виступає безпосередньо об’єкт кредитування. Але банк залишає за собою право вимагати від позичальника додаткову заставу — нею може бути інше майно чи кошти на депозиті.

Ставки за інвесткредитами бувають двох видів: фіксовані та плавні, які прив’язані до депозитного індексу UIRD.

Фіксовані ставки за гривневими позиками становлять 13-16% річних, за валютними — 4-6% річних. Плавні ставки встановлюються тільки для гривневих кредитів у розмірі 3-4%+UIRD за депозитами на 3-12 місяців, що в сумі дає 16-17% річних.

Графік погашення інвестиційного кредиту зазвичай банк обирає разом із позичальником. Це може бути щомісячне, щоквартальне чи індивідуальне погашення, прив’язане до сезонності бізнесу (до періодів надходження виручки).

Разова комісія за видачу кредиту становить 1-1,5%. Але іноді банки стягують ще й комісію раз на місяць чи квартал від фактичного залишку заборгованості у розмірі 1%.

Відновлення енергетики та підтримка агробізнесу

Більшість банків пропонують кредитні продукти, спрямовані на реалізацію спеціалізованих проєктів з на фінансування аграріїв.

Енергокредити передбачають купівлю, будівництво та встановлення сонячних електростанцій, генераційних/когенераційних установок, вітрових електростанцій, біогазових, газотурбінних, газопоршневих електростанцій, систем накопичення електричної енергії. Крім цього, кредитні кошти можна використати для підвищення енергоефективності виробничих цехів, складських та інших приміщень.

Умови енергокредитів дуже схожі на умови інвестиційних позик. Сума може сягати 60-80 млн грн, термін кредитування — до 5 років, авансовий внесок — 20-30% вартості обладнання або очікуваних витрат на реалізацію проєкту. Кредитна ставка коливається у межах 13-14% річних, разова комісія становить 0,5-1%.

Аграрії, як і компанії з інших галузей, мають доступ до всіх видів бізнес-кредитів — від овердрафтів та позик на поповнення оборотних коштів до капітального довгострокового фінансування.

Але різниця в тому, що банки при кредитуванні сільгоспвиробників враховують особливості їхнього бізнесу. По-перше, це яскраво виражена сезонність, яка впливає на грошові потоки. По-друге, специфічна структура основних фондів та оборотних активів, які представлені земельними ресурсами, сільгосптехнікою, посівним матеріалом, добривами та хімікатами. Адже саме ці активи виступатимуть заставою, тож кредитору необхідно проводити їхню справедливу оцінку.

Тому банки закладають у кредитних договорах з аграріями нестандартні вимоги. Наприклад, сума кредиту не може перевищувати 75% вартості сільськогосподарського циклу або для погодження кредитної заявки необхідно, щоб площа земельного банку позичальника була не менш ніж 200 га. Також, залежно від кредитної історії сільгоспвиробника та його фінансового стану, банк визначає диференційовану відсоткову ставку. Вона перебуває у межах від 12-13% до 22-24% річних.

Ну і, звісно, банки згодні встановити для позичальників-аграріїв індивідуальний графік погашення кредитів з урахуванням сезонності. Це може бути сплата боргу з періодичністю раз на квартал або повернення кредиту з відстроченням і дедалі більшими платежами (а саме з виплатою 20%, 30% і 50% боргу в останні три місяці кредиту). Такий підхід дає змогу сільгоспвиробникам спланувати кредитні платежі та рівномірно розподілити боргове навантаження на бізнес.

Після суттєвого зростання кредитування агробізнесу у 2022 році кредитний портфель банків у 2023-2024 роках стабілізувався. За даними НБУ станом на 31.12.2024, загальний портфель кредитів, наданих сільськогосподарським товаровиробникам, становив 114,3 млрд грн (майже на рівні попереднього року). Спостерігається підвищення попиту на інвестиційне фінансування з тривалішими термінами кредитування, водночас попит на поповнення обігових коштів став більш стриманим. Основна причина цього полягає у покращенні прибутковості українських аграріїв.За підсумками 2024 року ми спостерігаємо суттєве покращення фінансового стану агровиробників. Покращення відбулося завдяки відновленню цін на продукцію рослинництва та стабільній роботі чорноморських портів, що забезпечило ритмічні постачання продовольства на експорт. Загалом у2024 році значній частині агровиробників вдалося отримати прибутки та покращити свої фінансові показники. Позитивна динаміка у рослинництві підігріла інтерес до купівлі агротехніки, і велика частина агровробників активізувала свій попит на інвестиційне кредитуванні. Окремо вартовділити активний попит на інвестиції у зміцнення енергетичної автономності клієнтів. На ринку спостерігається зацікавленість клієнтів у сонячних панелях та будівництві біогазових установок.

Економіка