Властивості фторопласту: термостійкість, міцність і хімічна інертність

14 травня 2025 р. 11:51

14 травня 2025 р. 11:51

Більшість із нас чули про фторопласт чи тефлон лише в одному контексті — «антипригарна сковорідка». Але той самий матеріал, що не дає омлету прилипнути до дна, паралельно працює у високотемпературних печах, на хімічних заводах і в медобладнанні.

Фторопластові заготовки (такі, як в каталозі продукції pkf-elektroplast.com.ua ), застосовують для виготовлення деталей, що потрібні у випадках, коли гума, поліетилен чи навіть метал виявляються ненадійними. Це, наприклад:

• прокладки в автоклавах;

• діелектричні втулки для електроніки;

• антифрикційні елементи в промислових вузлах;

• вкладки в обладнанні для дозування ліків.

прокладки в автоклавах;

діелектричні втулки для електроніки;

антифрикційні елементи в промислових вузлах;

вкладки в обладнанні для дозування ліків.

Матеріал не боїться високих температур, морозу, агресивних хімікатів і тривалого зносу. Так, він дорожчий за більшість пластиків. Але коли потрібна стабільна робота без перебоїв — економити на якості просто не має сенсу.

Коли та чому обирають фторопласт?

Зокрема:

• В агресивному хімічному середовищі, де навіть нержавіюча сталь руйнується. Наприклад, у шлангах для подачі азотної кислоти або в ущільненнях насосів, що перекачують соляну кислоту. Інші пластики — розм'якшуються, тріскаються або змінюють розмір. Фторопласт — ні. Фторопласт практично не вступає в реакцію з хімічними речовинами. Концентрована сірчана кислота, хлорна, азотна, соляна — він витримує контакт із ними без змін. Тому його використовують у лабораторних шлангах, фільтрах, корпусах дозаторів, де інші полімери просто не справляються. Навіть у фармацевтичному обладнанні — там, де потрібна одночасно і хімічна інертність, і чистота поверхні.

• У високотемпературному обладнанні, де температура перевищує +200 °C. Наприклад, у фланцевих з’єднаннях паропроводів, у промислових сушильних печах, в електричних теплообігрівачах. Гума та більшість полімерів при такій температурі або плавляться, або випаровують шкідливі речовини. Фторопласт спокійно переносить +250 °C — і не плавиться. Навіть при +300 °C він не деформується.

• Там, де не можна використовувати мастило, а деталі повинні ковзати. Це підшипники ковзання, напрямні в обладнанні для харчової або фармацевтичної промисловості. Фторопласт має дуже низький коефіцієнт тертя, навіть без мастильних матеріалів.

• У сильний мороз, зокрема в кріогенних системах (–100 °C і нижче): трубопроводи для рідкого азоту, ущільнення в обладнанні для глибокого заморожування. Звичайні пластики на таких температурах стають крихкими — фторопласт залишається еластичним.

• У контакті з продуктами, що не терплять забруднення, зокрема у фармацевтиці, біотехнологіях, виробництві питної води. Фторопласт не виділяє шкідливих домішок і не вступає в реакцію з речовинами, які проходять крізь нього.

В агресивному хімічному середовищі, де навіть нержавіюча сталь руйнується. Наприклад, у шлангах для подачі азотної кислоти або в ущільненнях насосів, що перекачують соляну кислоту. Інші пластики — розм'якшуються, тріскаються або змінюють розмір. Фторопласт — ні. Фторопласт практично не вступає в реакцію з хімічними речовинами. Концентрована сірчана кислота, хлорна, азотна, соляна — він витримує контакт із ними без змін. Тому його використовують у лабораторних шлангах, фільтрах, корпусах дозаторів, де інші полімери просто не справляються. Навіть у фармацевтичному обладнанні — там, де потрібна одночасно і хімічна інертність, і чистота поверхні.

У високотемпературному обладнанні, де температура перевищує +200 °C. Наприклад, у фланцевих з’єднаннях паропроводів, у промислових сушильних печах, в електричних теплообігрівачах. Гума та більшість полімерів при такій температурі або плавляться, або випаровують шкідливі речовини. Фторопласт спокійно переносить +250 °C — і не плавиться. Навіть при +300 °C він не деформується.

Там, де не можна використовувати мастило, а деталі повинні ковзати. Це підшипники ковзання, напрямні в обладнанні для харчової або фармацевтичної промисловості. Фторопласт має дуже низький коефіцієнт тертя, навіть без мастильних матеріалів.

У сильний мороз, зокрема в кріогенних системах (–100 °C і нижче): трубопроводи для рідкого азоту, ущільнення в обладнанні для глибокого заморожування. Звичайні пластики на таких температурах стають крихкими — фторопласт залишається еластичним.

У контакті з продуктами, що не терплять забруднення, зокрема у фармацевтиці, біотехнологіях, виробництві питної води. Фторопласт не виділяє шкідливих домішок і не вступає в реакцію з речовинами, які проходять крізь нього.

У місцях з постійною вібрацією і деформацією, де потрібно гасити навантаження, але зберігати форму. Наприклад, прокладки в компресорних станціях або міжфланцеві вставки в насосному обладнанні. Так, фторопласт — не найтвердіший матеріал. Його можна подряпати, але він не тріскається і не розсипається навіть після тривалого навантаження. У двигунах із нього виготовляють ковзні підшипники: там, де потрібно, щоби деталі працювали без мастила і не перегрівались. І він витримує. Якщо доводилося бачити білу втулку або шайбу в промисловому вузлі — це майже напевно був фторопласт.

Економіка