Стимулююча лібералізація: голова Нацбанку пояснив, що зміниться для валютного ринку

15 травня 2025 р. 15:06

15 травня 2025 р. 15:06

На окрему увагу заслуговує новий підхід до регулювання валютних обмежень – стимулююча валютна лібералізація. Саме цю тему я хочу детально прояснити. Адже ми плануємо і далі закладати стимули залучення капіталу в Україну у наші пом'якшувальні заходи.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ?

НБУ надав змогу бізнесу проводити окремі операції понад встановлені ліміти та обмеження. За однієї дуже вагомої умови – у межах інвестиційного ліміту. Цей ліміт дорівнює обсягу іноземних інвестицій в іноземній валюті, які підприємства залучать у свій статутний капітал з-за кордону з 12.05.2025.

Тобто: більше інвестицій = більше можливостей для бізнесу.

По суті, бізнес отримав можливість здійснювати такі критично важливі для його розвитку операції, як оплата за імпорт товарів, які надійшли до 23.02.2021, розрахунки за зовнішніми кредитами, одержаними до 20.06.2023. Але лише в межах коштів, які цей бізнес “привів” в українську економіку.

Одразу для шукачів “зради” нагадаю, що в нас діє потужний валютний нагляд. Ба більше, ми передбачили, що операції в межах інвестиційного ліміту можуть здійснюватися лише через один банк, що значно спрощує завдання нагляду.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?

Тому що заборгованість підприємств за “старими” зовнішніми кредитами колосальна. На 1 квітня вона становила майже 14 млрд дол. основної суми та понад 7 млрд дол. – відсотків. Приріст з початку повномасштабного вторгнення – по 3 млрд дол. відповідно. Тобто це “живі” кредити.

Якщо винести за дужки інвестиційний ліміт, то погашати “старі” кредити бізнес на сьогодні не може. Дозволено сплачувати лише відсотки, проте з певними умовами, лімітами та лише за угодами, за якими станом на початок широкомасштабного вторгнення не було прострочки.

Різко послабити це обмеження в НБУ немає можливості, адже це означатиме стрімке зростання попиту на валюту, що йтиме в розріз із нашим завданням зберігати стійкість валютного ринку України.

Така ж ситуація – й з оплатою за “старий” імпорт, яка зараз заборонена. Реальні потреби бізнесу у здійсненні таких операцій минулого року становили 3,2 млрд дол. Це також велика сума для валютного ринку України, щоб НБУ міг просто скасувати ці обмеження.

Водночас усі ці операції проводити важливо. Закриття “старих”  кредитів означатиме простір для залучення нових інвестицій сотнями підприємств. Оплата за “старий” імпорт – кращі умови для майбутніх постачань із-за кордону  товарів, що використовуються, зокрема, для виробництва.

ЯКА ВІДПОВІДЬ НБУ?

Ми спілкувалися з банками, бізнесом та ретельно попрацювали над форматом лібералізаційного пакета з міжнародними партнерами. Рішенням стала концепція стимулюючої валютної лібералізації, коли в пом’якшувальні заходи закладаються стимули для залучення інвестицій.

Чи призведе це до тиску на валютний ринок? Ні.

Ще раз, операції здійснюватимуться в межах валюти, залученої з-за кордону. Будь-які значні ситуативні коливання на ринку НБУ й надалі згладжуватиме.

Чи вичерпає це міжнародні резерви? Теж ні.

Адже операції здійснюватимуться в межах обсягів іноземної валюти, яку бізнес інвестує з-за кордону.

Фактично стимулююча лібералізація – це наша відповідь на поточні виклики і реалізація на практиці принципу win-win.

Ураховуючи посилення цінового тиску з минулого року, для НБУ критично важливо зберігати стійкість валютного ринку. Через значну невизначеність Нацбанк має утримувати міжнародні резерви на високому рівні. Додайте до цього суттєвий поступ у напрямі пом’якшення обмежень у попередні роки ‒ отримуємо дуже обмежений простір для валютної лібералізації.

Водночас ми чуємо бізнес. Розуміємо, наскільки важливо стимулювати відновлення української економіки. Тому шукаємо і, головне, знаходимо нові рішення.

Андрій Пишний , голова НБУ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Економіка