Україна втратила 770 млн доларів через невдалі закупівлі зброї – розслідування FT

16 травня 2025 р. 12:26

16 травня 2025 р. 12:26

З початку повномасштабного вторгнення Росії Київ виплатив авансом понад 770 мільйонів доларів іноземним брокерам за постачання зброї та боєприпасів, які або так і не було поставлено, або вони виявились непридатними для використання.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на розслідування Financial Times.

Одним із найбільш показових випадків стала угода з маловідомою американською компанією OTL Imports з Аризони. Заснована 28-річним Таннером Куком, компанія підписала контракт на 49 мільйонів євро на постачання боєприпасів українській армії. Україна переказала аванс у 17,1 млн євро, однак поставок не відбулося.

Хоча український державний посередник "Прогрес" виграв арбітраж у Відні, кошти досі не повернуто.  Рішення передбачає стягнення з компанії 21,3 млн євро, куди входить авансовий платіж, а також судові витрати, відсотки та штрафні платежі.

Держпідприємство зараз намагається забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

Провальний контракт з Regulus Global

Ще один великий контракт, укладений Україною на тлі війни, який виявився провальним – це угода із американською компанією Regulus Global, яка займається пошуком і викупом застарілих запасів зброї на вторинному ринку.

Наприкінці 2022 року Regulus запропонувала держкомпанії "Спецтехноекспорт" постачання великої партії 155-міліметрових артилерійських снарядів. Було підписано контракт на суму до 1,7 мільярда доларів, остаточна вартість залежала від фактичного обсягу постачань.

Україна перерахувала Regulus 162,6 мільйона доларів авансом і додатково здійснила ще низку платежів на 14 мільйонів євро.

Проте компанія не виконала взятих зобов’язань і припинила комунікацію у вересні 2024 року. Усі спроби відновити контакт виявилися безуспішними. "Спецтехноекспорт" нині вимагає компенсації через арбітраж у Лондоні — позов передбачає стягнення 346 мільйонів доларів, включно з передоплатами, боргами та штрафами.

Втім, у Regulus висувають протилежні обвинувачення — компанія стверджує, що саме Україна не дотрималася умов договору, й наразі "Спецтехноекспорт" начебто заборгував близько 350 мільйонів доларів.

У 2023 році Regulus намагалася перепідписати контракт уже не з держкомпанією, а з новоствореним Агентством оборонних закупівель України, яке очолювала Марина Безрукова. Проте угоду було заблоковано після того, як, за словами Безрукової, компанія знову попросила додаткову передоплату.

Невдалими були понад 30 контрактів

За даними FT , понад 30 контрактів з іноземними постачальниками виявились частково або повністю провальними. Деякі компанії мали фіктивну реєстрацію, інші виявилися пов'язаними з кримінальними структурами або з російськими спецслужбами.

Декілька з них мали зв’язки з африканськими урядами, деякі — із Середньою Азією.

В умовах екстремального дефіциту озброєння, зумовлених війною, українські чиновники змушені були укладати угоди через посередників, які отримували багатомільйонні комісії, навіть не маючи жодного досвіду на ринку зброї.

Колишній міністр оборони Олексій Резніков визнав, що у перші місяці після вторгнення ситуація була критичною: боєприпасів вистачало лише на два місяці, а нормальні процедури закупівель були призупинені.

В умовах, коли Росія випускала до 1,8 мільйона снарядів щомісяця, Україна змушена була шукати зброю на чорному ринку, іноді укладаючи ризиковані угоди.

Українська влада наразі намагається реформувати систему оборонних закупівель, прискорити розслідування невдалих контрактів та повернути втрачені кошти. Проте багато справ досі залишаються у стадії арбітражів або кримінальних проваджень.

Варто зауважити, що Україна стала найбільшим у світі імпортером зброї у період 2020–2024 роках, її імпорт збільшився майже у 100 разів у порівнянні з 2015–2019 роками. Європейський імпорт зброї загалом зріс на 155% за ті самі періоди, так держави відреагували на вторгнення РФ в Україну і на невизначеність щодо майбутнього зовнішньої політики США.

Економіка