Головне - не панікувати, бо долар і євро - це сильні валюти, — Наталія Лозинська, RwSbank

16 травня 2025 р. 13:34

16 травня 2025 р. 13:34

Другий прихід Дональда Трампа в крісло президента США вже третій місяць супроводжується торгівельними війнами, неоднозначними заявами, лихоманкою на світових біржах і загальною невизначеністю. Це все відзначається безпосередньо і на Україні.

Про ситуацію з курсом долара у найближчий час; про ОВДП, як засіб збереження грошей; про банківські метали, як інструмент інвестування delo.ua розповіла заступниця директора Департаменту міжбанківського бізнесу RwSbank Наталія Лозинська.

Як вплинули на курс долара 100 днів президентства Трампа - як глобально так і територіально (в Україні)?

— У перші 100 днів президентства Трампа у другому терміні курс долара значно впав, як на глобальному рівні, так і в Україні. В основному, це пов’язано із агресивною тарифною політикою, що спричинило торгівельні війни з Китаєм, Мексикою, Канадою та відтік інвесторів із США.

З початку січня 2025 року індекс долара впав на 9%, що стало найгіршим показником президенства з часів Річарда Ніксона (1973 р.), що в свою чергу привело до зниження прогнозу по зростанню економіки США. Також, позиція Трампа про можливий вихід США із МВФ викликала занепокоєння щодо стабільності долара, як світової валюти. А постійні претензії щодо територіальної цілісності інших країн, підірвало довіру до США, як до гаранта миру у світі, що і дозволяло Штатам утримувати лідерські позиції на світовій арені.

Загальна нестабільність на світових фінансових ринках спричинила коливання курсу гривні і в Україні, що відчули на собі українські експортери та імпортери. Послаблення долара частково було зрегульовано внутрішніми економічними факторами, такими як інфляція, монетарна політика НБУ. Але, навіть в Україні, усі відчули різке зростання курсу євро по відношенню до долара, яке дещо знижується .

Чого очікувати від долара у найближчий час і у перспективі року?

— Обсяг держборгу США перевищив позначку $36 трлн (на 21.11.2024 року), що говорить про провали у економіці США, які можуть привести до глобальної кризи в найближчому майбутньому (2-3 роки). Зараз спостерігається тенденція зменшення іноземних інвестицій в казначейські зобов’язання США на підставі зниження довіри до фінансових інститутів США та агресивною політикою Трампа. Через високі процентні ставки (4,35% на 10 річні казначейські зобов’язання) та збільшення дефіциту бюджету, витрати на обслуговування боргу США залишаються високими, що впливає не тільки на майбутні запозичення, а й підрив долара як світового лідера валют. На міжнародному ринку спостерігається активна політика диверсифікації портфелів у іноземних інвесторів та активне зменшення вкладень у доларові активи.

Агресивна тарифна політика Трампа швидше зв’язана із спробою уникнення кризи в майбутньому та вирішення проблеми із зовнішнім боргом. Враховуючи масштаби боргу та зв’язаність багатьох економік на такому гіганті, як США, думаю, цього року Трамп все ж таки узгодить із іншими країнами тарифи на взаємовигідних для обох сторін умовах. Вони точно не будуть низькими, але компроміс думаю знайдуть. Хоча, торгова війна між Китаєм та США може ще довго грати «свою пластинку». При узгодженні тарифів між США та країнами Європи можливе і укріплення долара по відношенню до євро. А в Україні, думаю і далі остерігатиметься тенденція утримання долара в межах до 42 грн/$ завдяки монетарній політиці НБУ.

Як на курсі валют відображаються заяви лідерів США?

— Для нас, українських фінансистів чи аналітиків, аналіз реакції валютного ринку на заяви лідерів США — завдання непросте. Ми, безумовно, стежимо за подіями, читаємо світові аналітичні огляди, слухаємо, що говорять голова ФРС, президент США, міністр фінансів. Але варто визнати: здебільшого ми бачимо лише верхівку айсберга.

Щоб по-справжньому глибоко розуміти наслідки таких заяв, потрібно не лише мати доступ до інформації, але й жити в контексті цієї економіки — відчувати внутрішні очікування бізнесу, поведінку інвесторів, ринок праці, політичну напругу. Усе це впливає на ринок — часто неочевидним чином.

Так, заяви американських лідерів, особливо з боку ФРС, можуть миттєво змінювати очікування інвесторів щодо процентних ставок, і відповідно — коливати курс долара. Але глибина впливу залежить від величезної кількості внутрішніх сигналів, які ми, перебуваючи поза системою, не завжди можемо точно зчитати.

У загальному картина наступна. Станом на травень 2025 року, заяви керівників США, зокрема голови Федеральної резервної системи (ФРС) Джеремі Пауелла, все ж мають значний вплив на валютні курси, зокрема на долар США. Пауелл нещодавно заявив, що ФРС не поспішатиме зі зниженням процентних ставок, незважаючи на тиск з боку президента Трампа. Він наголосив на необхідності "очікувального підходу" через невизначеність, пов'язану з міжнародними тарифами, і описав економіку США як стійку та в хорошому стані, що підтримує обережну позицію ФРС щодо зміни вартості запозичень.

Ця обережна позиція ФРС може призвести до зміцнення долара США, оскільки інвестори часто шукають стабільні активи в умовах економічної невизначеності. Проте, якщо економічні показники погіршаться або інші фактори, такі як торговельні війни, спричинять зниження економічної активності, ФРС може бути змушена змінити свою політику.

Варто зауважити, що чим зваженішою та передбачуванішою є політика країни, тим стабільнішою зазвичай є її валюта. Наприклад, швейцарський франк демонструє стійкість завдяки стабільній внутрішній та зовнішній політиці, хоча його частка в зовнішньоекономічних розрахунках України залишається незначною. Водночас, цьогорічне зміцнення (росту) франка частково було зумовлене саме політичними заявами та очікуваннями, пов'язаними з політикою Дональда Трампа.

В чому зберігати гроші, коли ми бачимо, що різниця між євро і доларом досить стрімко росте?

— Для пересічного українця зараз це справді актуальне питання, бо курси валют змінюються, і часто це виглядає як щось загрозливе. Але головне — не панікувати, а розуміти просту річ: і євро, і долар — це сильні валюти. Те, що між ними змінюється співвідношення, — це нормальна ринкова ситуація, яка залежить від подій у США, ЄС, політики центральних банків і загального стану світової економіки.

Так, Національний банк України дійсно розглядає можливість поступового переходу від долара до євро як основної валюти курсової прив’язки. Це пов’язано з тим, що за останніми даними, частка валютних операцій в євро в Україні наближається до 50% — і така динаміка свідчить про реальне зростання ролі євро у зовнішньоекономічних розрахунках.

Однак це не означає, що зараз усім українцям потрібно терміново бігти до обмінника і конвертувати всі заощадження у євро. Це радше довгострокова тенденція, а не різкий перехід. До того ж, така політика може змінюватись — курсова прив’язка до євро може не прижитися або не бути активно реалізованою найближчими роками, з огляду на макроекономічні та геополітичні чинники.

Переорієнтація на євро — це стратегія, яка залежить не лише від бажання Нацбанку, а й від стабільності єврозони, політичних зв’язків України з ЄС, ринкової поведінки бізнесу та готовності банківської системи. Тому доцільніше зберігати валютний баланс, тримаючи заощадження в декількох валютах — наприклад, у гривні (короткострокові потреби), доларі (як світовій резервній валюті) та євро (з огляду на можливу регіональну переорієнтацію).

Якщо зберігати не у валюті а у ОВДП, то що ви скажете про їхню дохідність у 2025 році?

— У зв’язку з підняттям облікової ставки НБУ до 15,5% із 14,5% на початку року у 2025 році дохідність в ОВДП також зросла в середньому на 1% і складає 17,1% на ОВДП зі строком погашення до 2х років та 17,8% на ОВДП зі строком погашення до 3х років.

Враховуючи те, що доходи по ОВДП для фізичних осіб не обкладаються податками (ПДФО – 18%) та військовим збором (5%), вкладення коштів в ОВДП є досить привабливим інструментом у порівнянні із депозитами. А враховуючи факт постійного коливання курсу долара, ставка по гривневих ОВДП виглядає досить привабливою на тлі незрозумілої ситуації із доларом і зменшення його популізації, як міжнародної валюти.

Отже, переваги інвестування в ОВДП: висока дохідність; безпека – ОВДП є державними цінними паперами, що 100% гарантовані державою для повергнення; податкові пільги (дохід від інвестицій в ОВДП звільняється від оподаткування).

Як на прибутковість ОВДП впливають коливання курсу?

— Один із головних чинників, який впливає на прибутковість ОВДП це коливання курсу долара. Наприклад, якщо гривня впаде на 20% за рік, а дохідність по ОВДП складає 17%, то ви фактично втрачаєте купівельну спроможність у доларах. Щоб мінімізувати валютний ризик, можна вкласти кошти у валютні ОВДП у євро або доларах. Але, останнім часом Міністерство Фінансів України різко зменшує випуск ОВДП номіновані у іноземній валюті, а також і ставки дохідності по них.

З власних спостережень бачу, що зараз у ОВДП вкладає дуже багато українців і особливо молодих – вони повірили в цей спосіб заощадження. Яка з вашої точки зору динаміка у цьому питанні – чи зростає і як зростає кількість утримувачів облігацій?

— Враховуючи той факт, що доходи по ОВДП для фізичних осіб не обкладаються податками (ПДФО – 18%) та військовим збором (5%), сплати «тіла» та купонного доходу повністю гарантуються державою, ставки по них вищі, ніж ставки по депозитах, це все робить вкладення коштів в ОВДП все більш цікавішим та привабливим інструментом.

З досвіду зазначу, що зростає не тільки кількість утримувачів в ОВДП, але і сума вкладень в ОВДП, що можна прослідкувати по даних на сьогоднішній день:

• Фізичні особи вже вклали в ОВДП 88,8 млрд грн — це в 3,7 раза більше , ніж було на початку 2022 року.
• Юридичні особи, включаючи страхові компанії — 194,2 млрд грн , що в 2,3 раза більше за той самий період.

Враховуючи, що Міністерство фінансів України протягом усієї повномасштабної війни — вже понад три роки — стабільно виплачує кошти за ОВДП (як основну суму інвестицій, так і відсотки), це стало ключовим фактором довіри до цього інструменту з боку громадян та бізнесу.

Люди все частіше обирають ОВДП не лише як спосіб зберегти заощадження, а й як можливість їх примножити. Привабливіші ставки порівняно з банківськими депозитами, можливість дострокового продажу та загальна доступність — усе це робить ОВДП дедалі популярнішими серед внутрішніх інвесторів.

Яка зараз взагалі ситуація із банківськими металами, на фоні валютних коливань?

— У зв’язку з глобальною фінансовою турбулентністю та послабленням позицій долара США, дедалі більше інвесторів виходять з американських активів і переорієнтовуються на банківські метали — передусім золото.

На міжнародних біржах золото зараз активно скуповують великими обсягами. За останній місяць його ціна зросла приблизно на $300 за тройську унцію і нині коливається в межах $3300, із потенціалом подальшого зростання до $3600. Така динаміка вказує на те, що ринок очікує на продовження геополітичної та економічної нестабільності.

Основні банківські метали для інвестування — це золото, срібло та платина. Їх можна придбати як у фізичному вигляді (у злитках), так і в біржовій формі (через ETF чи ф'ючерсні контракти). Як і валюти, банківські метали підпадають під вплив макроекономічних факторів: статистики з інфляції, рішень центральних банків, рівня безробіття, геополітичних загроз.

Зараз ми спостерігаємо загальносвітовий тренд на зростання цін майже по всіх банківських металах. Це цілком логічно — у часи глобальної невизначеності (конфлікти на Близькому Сході, напруження у відносинах США-Китай, Індія–Пакистан) метали традиційно виступають «тихою гаванню» для капіталу.

Іншими словами, банківські метали знову підтверджують свою репутацію стабільного інструменту захисту капіталу — особливо у періоди, коли довіра до фіатних валют знижується.

Якщо порівняти зберігання заощаджень у валюті (депозитах), ОВДП та банківських металах, то який із способів найбільш привабливий? І якби ви формували інвестиційний портфель на 2025 рік, то пропорційно як би вклались у кожний напрямок?

— Будь-який інвестиційний портфель формується диверсифікаційно, з урахуванням строків погашення, валют, оборотності активів та мети самого інвестора – збереження коштів, примноження чи захист від інфляції.

Якщо взяти вкладення у валютні депозити, то плюси від вкладень – це захист від девальвації гривні та надійність (якщо банк надійний). Мінуси таких вкладень – низькі ставки на валютні депозити (від 0,1 до 3% річних), сплата податків (ПДФО та військовий збір), ризик стабільності банку та ліміт гарантованої суми повернення від ФГВФО (наразі такого ліміту немає, але після відміни військового стану сума повернення складатиме до 600 тис. грн на одного вкладника).

ОВДП у гривні зараз виглядають привабливо завдяки високій дохідності — від 17,1% до 17,8% річних на строк 2–3 роки. Це значно більше, ніж за валютними інструментами. Однак варто враховувати валютний ризик: у разі знецінення гривні у порівнянні з доларом чи євро загальний прибуток може зменшитись. Водночас, ці інструменти мають суттєві переваги — 100% гарантію погашення з боку держави та повну відсутність оподаткування доходу, що означає «чистий» прибуток без додаткових витрат. Ще один плюс — висока ліквідність: у разі потреби ОВДП можна продати практично за один день та швидко отримати готівку.

Якщо ж порівнювати із вкладенням у банківські метали (золото, срібло чи платину), то в першу чергу – це захист від глобальних ризиків та інфляції, воєнної нестабільності. Але є і мінуси – не приносять регулярного доходу, якщо ви не торгуєте ними на міжнародних біржах, прибуток отримується лише при зростанні ціни та продажі; широкий спред між купівлею та продажем, а також залежність від світових ринків. Також, потрібно взяти до уваги, що в Україні ви можете придбати у банківських злитках тільки золото, усі інші метали на біржі без фізичного ввезення їх на територію України.

Все це можна підсумувати коротким висновком, якщо вам цікава висока дохідність – то це вкладення в гривневі ОВДП, якщо ви хочете захистися від девальвації росту курсу долара чи євро – то це валютні ОВДП чи валютний депозит. А якщо ваша мета – захист від глобальних ризиків і ви готові вкластися на довгостроковий період – то це вкладення у банківські метали.

Якби я формувала інвестиційний портфель на 2025 рік, то орієнтувалася б на поєднання стабільності, дохідності та доступу до коштів. Близько 40% я б вклала у ОВДП — це надійний і вигідний інструмент із фіксованим доходом, що стабільно працює навіть у складні періоди. Ще 30% розмістила би у банківських металах, передусім у золоті — як захист від глобальної нестабільності, хоча й з урахуванням можливої волатильності. Решту 30% залишила б на валютних депозитах, переважно в євро, що відповідає поточній політиці НБУ. Такий портфель дає баланс між збереженням, зростанням і доступністю коштів.

Економіка